Весняні традиції українців є менш відомими для загалу, ніж, наприклад, зимові. Біляївка.City підготували гайд про обряди, традиції та свята весни. Знаймо, вивчаймо та відроджуємо своє.
Березень
Календар свят у березні
- 2 березня – Прощена неділя
- 3 березня – початок Великого поста
- 15 березня – Поминальна субота другого тижня Великого посту
- 22 березня – Поминальна субота третього тижня Великого посту
- 25 березня — Благовіщення Пречистої Діви Марії (неперехідне дванадесяте свято)
- 26 березня — Собор архангела Гавриїла.
- 29 березня – Поминальна субота четвертого тижня Великого посту
1-го березня не всі зустрічали весну
Здавні українці чекали на весну з великим нетерпінням, сподіванням на тепло та початок сільськогосподарського сезону. Цього року маємо такий весняний цикл свят. Весна на території Одещини, зокрема на берегах Дністра у Пониззі річки, або ж в Бесарабії, починалася з 1-го березня.
Тут відзначалося свято, яке називається Мерцішор (молд./рум. Mărțișor) - свято на честь весни, яка перемогла зиму. Цього дня прийнято дарувати бутоньєрки у вигляді квіточок із білих та червоних ниток. Ця прикраса називається "Мерцишор" або "Мартениця".
Відео Голоси Дністра
Згідно з однією з легенд, у перший день березня на лісову галявину вийшла красуня Весна, озирнулася навколо і побачила, як крізь терни пробивається проліск. Вона вирішила допомогти йому і почала розчищати землю довкола, звільняючи від колючих гілок. Це побачила Зима і розгнівалася. Вона махнула руками, покликавши сніг із холодним вітром, щоб знищити первоцвіт. Однак Весна прикрила квіточку своїми руками і вкололася об терени. З її руки впала крапля гарячої крові і квітка ожила. Так Весна перемогла Зиму.
Кольори Мерцишор символізують її червону кров на білому снігу. Мерцишор носять на одязі протягом місяця, а 31 березня знімають і розвішують на квітучих фруктових деревах. Вважається, що завдяки цьому людям сприятиме успіх протягом усього року.
Основі свята у березні
Весну українці зустрічали на Явдоху 1 (14 за старим стилем) березня. День Явдохи називають "бабиним" святом. За легендою Євдокії Господь дав ключі від весни і право відкривати людям двері в новий рік, і саме Євдокія вирішувала – прийшов час впускати весну для людей і починати новий відлік часу і нового життя чи ні.
Особливою силою наділяли в цей день талу воду. Її приносили в будинок, вмивалися діток, вмивалися самі, кропили стіни – на щастя, красу і здоров'я. У цей день висаджували розсаду – вважалося, що виросте вона сильною і не загине. Господині пекли в цей день жайворонків з тіста – це символи весни і нового життя. Жайворонками пригощали діток.
Якщо не встигли це зробити сьогодні, то нічого страшного. Ці обрядові весняні булочки пекти можна було ще не раз протягом сезону. Зокрема, пекли жайворонків у День сорока всіх святих. Це теж відлуння прадавніх часів. Українці вірили, що 40 видів птахів повертаються з вирію.
На свято Сорока святих не можна було працювати, вважалося, що хто працюватиме – заробить 40 болячок. Треба було йти до храму, ставити 40 свічок та бити 40 поклонів. Попри те, що це свято весни, після нього може бути ще 40 приморозків та 40 лопат снігу. Тому українці не поспішали щось садити одразу після свята. Діти в цей день ходили з саморобними ластівками та закликали весну.
Рецепт приготування жайворонків з тіста
Інгредієнти:
- Борошно – 1 скл.
- Кип’ячена вода – 1/3 скл.
- Олія рослинна – 3 ст. ложки
- Мед – 2 ст. ложки
- Розпушувач для тіста – 1/3 ч. ложки
- Родзинки – 20 г
- Сіль – на смак
Як приготувати жайворонків з тіста, відео Голоси Дністра
Приготування
- Родзинки залити окропом, промити.
- Кип’ячену воду перелити у миску, розчинити у ній мед, додати трохи солі, рослинної олії та ретельно перемішати.
- Всипати порціями борошно з розпушувачем до миски, замісити еластичне тісто (вимішувати 10-15 хвилин).
- З тіста сформувати ковбаску (завтовшки близько 4 см), нарізати її невеликими рівномірними шматочками.
- З кожного шматочка зліпити "жайворонка". Спочатку зав’язати у вузлик, з одного кінця сформувати голову, з іншого – хвостик. Зробити ножем невеликі надрізи (пір’я) – детально дивіться на схемі. Вставити родзинки з обох боків голови, щоб сформувати очі.
- Розігріти духовку до 180°C, застелити пергаментом лист, викласти на нього "жайворонків". Випікати 20-25 хвилин до готовності.
- Дістати з духовки "жайворонків", дати злегка охолонути. Подавати на тарілці до чаю.
Схема виготовлення жайворонків з тіста
Молоді дівчата, щойно з’являться перші проталини снігу, босоніж вибігали на пагорби і починали співати веснянки-заклички, щоб прискорити прихід весни.
Веснянки виконує викладачка вокалу з міста Біляївка, на Одещині, Ірина Цуркан.
Наші Колодій, Масниця, а не чужа Масляна
Останні роки в Україні дуже масштабно почали відзначати Масляну, хоча в нинішньому форматі, це свято не має стосунку до давніх традицій українського народу.
Релігієзнавець Євген Савісько пояснює, що у жодних письмових джерелах ХV-XVI століть взагалі немає згадки про Масляну. У наших предків свято називалося Колодій. Традиції святкування Колодія сягають дохристиянської доби, але й пізніше його відзначали, прив’язавши до християнського календарю. Колодій мав ще кілька регіональних назв — Масниця, Сиропуст, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, Загальниця, “ніжкові заговини” тощо.
У дохристиянський період Колодій відзначався на честь весняного рівнодення, яке вважається початком нового року. У наших предків новий рік починався з першим весняним Молодиком. До речі, і зараз в багатьох європейських народах весна починається не 1-го березня, а 20-их числах березня.
Походить назва від слова “колодки”, які кріпили до неодружених чоловіків, спонукаючи їх нарешті одружитися та мати дітей. Переважно, це робили заміжні жінки, які брали шматок поліна, обмотували його стрічками, хустками та прив'язували до ніг дорослих, але не одружених хлопців, інколи дівчат та матерів, які не подбали, аби їхні діти знайшли пару.
Святкування Колодія проводили декілька днів. У понеділок розігрували "народження" колодки та так, щоб животи боліли від реготу. Заміжні жінки збирались у місцевому шинку і ставили смішні сценки, головною героїнею яких і була колодка. У неділю колодка помирала. Її кидали до печі, а "поминки" теж відбувались із гумором. Етнограф Любов Сердунич пояснює, що такий звичай мав спонукати молодь замислитись про продовження роду та створення родини.
Відкупитися від колодки можна було грошима, на зібрані гроші влаштовувалися застілля. У різних регіонах України були свої традиційні страви, але акцент повсюди був на сирних та молочних продуктах. Люди збиралися разом, їли, святкували прихід весни та завершення зими.
Також на свято Колодія дівчата могли вішати собі на груди маленьку колоду, прикрашену квітами та стрічками. Така прикраса служила парубку сигналом про те, що дівчина його вподобала.
Звичай спалювати опудало саме на цей тиждень був на Слобожанщині, – пояснює Ярослава Музиченко, етнологиня, наукова співробітниця Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара", – рештою території він розійшовся лише у 1960-му році, коли в СРСР поширили сценарій нового радянського свята “Проводи русской зіми”. Спалення опудала, самовар з бубликами, бліни, катання на "тройках" коней, прощання з Дід Морозом і Снігуркою, скоморохи – це основні елементи "народного гуляння" за цим сценарієм. На сьогодні солом'яне опудало з самоваром, бубликами і блінами стало символом російської культурної інвазії.
Запровадити нові звичаї в містах було досить просто. Після війни до великих українських міст завозили будівельні бригади, виключно вихідців росії, переважно, північноуральських народностей. В їхніх паспортах було написано “русский”, а от українцям з сіл, навколишніх містечок паспорти не видавали до 1970 року. Виїхати в місто, де життя було набагато простішим, ніж у селі, вони могли лише дивом. Тому міста зросійщувалися, туди привносилися російська мова, російські традиції, а українські залишалися, наче виштовхнуті з рідного гнізда.
Що не можна робити у день весняного рівнодіння
Весняне рівнодення не має фіксованої дати - через різницю між календарним і астрономічним роком, і щорічно може зрушуватися на кілька годин. Залежно від року воно може бути 19, 20 або 21 березня. Але у високосний рік, яким є 2024, відбувається коригування, і рівнодення повертається на вихідну позицію.
Весняне рівнодення — це час, коли Земля розташовується по відношенню до Сонця так, що його промені падають просто на екватор. Північна та Південна півкулі освітлюються однаково, тому тривалість дня і ночі у всьому світі триває однакову кількість годин. Від дня весняного рівнодення світовий день стає довшим і розпочинається астрономічна весна.
У 2025 році день весняного рівнодення припадає на 20 березня о 04:06 за київським часом.
- У день весняного рівнодення не можна кричати на дітей або ображати їх.
- Бажано не відмовляти у проханнях.
- Предки вірили, що у день весняного рівнодення не можна сваритись або лихословити. Вважалось, якщо провести це свято в конфліктах, людину чекають проблеми протягом всього наступного року.
- Не прийнято починати нові справи — за давніми віруваннями, вони не будуть успішними.
Раніше православні віряни святкували Благовіщення Пресвятої Богородиці 7 квітня. Але від 1 вересня 2023 року ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар. Тому більшість церковних свят тепер святкуються на 13 днів раніше. Тому Благовіщення Пресвятої Богородиці 2025 року припадає на 25 березня. Головна його мета – нагадати вірянам про те, що Син Божий прийшов на Землю, щоб спокутувати гріхи людські.
Вірянам рекомендують у свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, як і в інші великі християнські події, відкласти всі свої справи, піти до храму і помолитися.
В цей час триває Великий піст, але згідно з церковним уставом, дозволяється трохи послабити його правила, додавши до раціону рибу та морепродукти, гарячі страви з олією, вино.
Загалом важливо провести цей день у гарному настрої, поспілкуватися з друзями й рідними, попросити вибачення за свої гріхи.
Квітень
Релігійний календар 2025
- 12 квітня — Лазарева субота
- 13 квітня — Вербна неділя (Вхід Господній до Єрусалиму) (перехідне дванадесяте свято)
- 17 квітня — Чистий четвер
- 18 квітня — Велика (Страсна) п'ятниця
- 19 квітня – Кінець Великого посту
- 20 квітня — Великдень
- 23 квітня - Юрія (Георгія) Чудотворця (побідоносця)
- 29 квітня – Радониця
"Не я б’ю – верба б’є"
У квітні українці відзначають ще одне важливе свято - цього року 13 квітня буде Вербна неділя, Вхід Господній у Єрусалим — велике християнське свято в останню неділю перед Великоднем. Його виникненню послужили біблійна історія в'їзду Ісуса до Єрусалима на ослі з Віфагії. Люди встеляли Йому шлях пальмовим гіллям, тим самим вітаючи Спасителя. Жителі Єрусалиму зустрічали Ісуса вигуком "Осанна" (урочистий молитовний вигук, що первісно була хвалебним вигуком).
Оскільки в Україні пальми та оливи не ростуть, у нас є звичай використовувати гілки верби, які навесні швидко розпускаються. Цікаво, що в давнину це було народне язичницьке свято, яке поступово злилося з християнською подією. Верба – одне з дерев, яке дуже продуктивне, гнучке і родюче. Навіть коли сухий патик запхати у вологий ґрунт, він проросте.
Ключовий обряд Вербної неділі, після освячення гілочок, відомий своєю традицією ніжного постукування дітей, родичів чи знайомих, супроводжуючи це словами: "Не я б’ю – верба б’є, за тиждень Великдень".
Оскільки верба символізує родючість, цей обряд пов’язується з вірою у те, що побиття вербою передає її якості людині – дитина швидко зросте й буде здоровою, а дорослий стане сильним і продуктивним.
Походження цієї традиції залишається невідомим, але припускають, що вона має давнє коріння, оскільки в народі завжди існувало свято, присвячене вербі.
Цей обряд відображає загальний шаблон в обрядовості, де побиття символічно заряджає людину певними якостями. Аналогічні обряди можна було знайти і на інших святах, наприклад, на весіллі чи хрестинах.
Хоча подібні обряди втратили свою популярність, традиція ляскати гілочками верби існує в більш обережній формі, нагадуючи про минуле, але без фізичного впливу.
Традиції Вербної неділі
Далі буде, якщо ви будете підтримувати роботу нашого видання.
Хочете більше цікавого та корисного - підтримуйте роботу Біляївка.City на кнопці підтримки (зверху), а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook, Instagram, Viber, Telegram та Youtube, про природу, біорізноманіття та туризм Пониззя Дністра – дивіться тут.
А ще можна підписатися на наш сайт у розділі Google News. Просто натисніть на повідомлення, що під цією статтею 👇
