Культура та спадщина Одещини під постійними обстрілами: повний список пошкоджених росією місць

Біляївка.City вже розповідали, що однією з цілей росії є знищення української культури та ідентичності. Це відбувається не лише зараз, під час нової фази російсько-української війни, а триває протягом довгих століть, коли кожен прихід росії на українські землі завершується руйнування всього, що могло б свідчити про окупаційний та колонізаторський характер дії імперії, яку була росія, і статус якої намагається зберегти. Біляївка.City зібрали в одному тексті інформацію про всі культурні об’єкти, які були знищені з 24 лютого 2022 року.

Потреба в цьому виникла тому, що зберегти цю інформацію в цифровому вигляді. Адже попри анонсовану Міністерством культури та інформаційної інтерактивної карти, анонсованої Українським культурним фондом, вона наразі відсутня.

Окрему друковану карту випустила Одеська міська рада. Біляївка.City зібрали повний список культурних об'єктів Одещини, які були пошкоджені, або зруйновані внаслідок атаки російських ракет по Одеській області.

Зазначимо, що 25 січня 2023 року історичний центр Одеси за прискореною процедурою включили до Основного списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. До основного списку внесли вулиці, будівлі та інші об'єкти, які мають ознаки мультикультуралізму, зазначають в Одеській міськраді. Зокрема, це ансамбль Приморського бульвару, Театральна площа, Дерибасівська, Гоголя.

Карта частини історичного центру Одеси, який включили до списку ЮНЕСКО. Червоним позначена сама зона, сірим – буферна. Джерело: Facebook / Петро Обухов

Мінкульт рекомендував збільшити територію історичного центру до вулиць Торгової, Ковальської, Успенської та Лідерсівського бульвару.

Однак для росії охоронний статус світової культурної спадщини не став запобіжником від того, щоб системно її руйнувати. Біляївка.City розповідали, які російська імперія стирала на південних землях тисячолітню історію регіону. Це просто ще один етап тисячолітньої боротьби.

Найбільш пошкоджені пам'ятки культурної спадщини Одещини за два роки повномасштабної війни

Однією з найбільших атак на історичний центр стали обстріли росії протягом 19-23 липня 2023 року. Внаслідок обстрілів значні збитки отримали об’єкти культурної спадщини, які охороняються ЮНЕСКО.

Будинок вчених, Одеса

Будівля та сад дуже постраждали від обстрілу російськими військами 23 липня 2023 року.

Адреса: м.Одеса, вул. Сабанєєв міст, 4.

Архітектори: Франческо Боффо і Джорджо Торрічеллі.

Рік будівництва: основна будівля у 1830 році, прибудована картинна галерея — 1896-1899 роки

Архітектурний комплекс включає в себе дві будівлі — 2-поверховий особняк з 12 кімнатами та картинну галерею. Першим власником був Микола Хорват. У 60-х роках ХІХ ст. садиба переходить у володіння грецького Генерального консула Ціцинії. Родина Толстих, а саме як маєток Толстих ще відомий Будинок вчених в Одесі, стала п'ятими власниками маєтку.

У 70-х роках ХІХ ст. особняк перейшов до Олени Смирнової, з родини колишніх кріпаків, прачки з Молдаванки, яка стала графинею і дружиною спадкоємця роду графів Толстих. Подарунок вона отримала від сина Толстих – Михайла Михайловича. Він був інтелектуалом, заможнім, розумним, гарним, і його серце полонила 15-річна Олена Смирнова. Він настільки був закоханий в Олену, що домігся дозволу на шлюб з нею та визнав двох позашлюбних з нею синів. Батьки не були проти, оскільки родина мала спадкове захворювання, і вони сподівалися, що "проста кров" розбавить їхню та дасть нові сили.

Родина зробила багато добрих справ для Одеси. У 1903 році Олена разом з сином Михайлом відкривають в Одесі першу станцію швидкої медичної допомоги – першу в усій Російській імперії і будують власним коштом міську публічну бібліотеку, передавши у дар 4 тисячі книг разом з дубовими шафами, а після жовтневого перевороту 1917 року – ще близько 40 тисяч книг. Зараз це державна наукова бібліотека.

Після більшовистської революції Олену та Михайла Толстих (залишився єдиним спадкоємцем) виселяють з особняка, два роки вони чекатимуть дозволу виїхати і нарешті у 1919 оселяються у Франції, а потім у Швейцарії. Тут графиня померла у 82 роки, син пережив її на рік, не залишивши по собі ні дітей, ні спадкоємців. Так обірвався видатний одеський рід, який залишив місту прекрасний маєток. Він пережив ІІ-гу світову війну, але його понівечла російська ракета.

Будинком вчених споруда стала у 1934 році, відтоді у ній проводили різноманітні наукові події, екскурсії. Крім того, у 1978-му тут знімали сцену фільму «Д’Артаньян та три мушкетери»: будівля виступала в якості Лувру.

Автор: https://birdinflight.com/architectura-uk/ataka-na-istorichnij-tsentr-odesi.html

Під час атаки загинув охоронець ресторану, що знаходиться на території Будинку вчених. У самій будівлі вибито вітражі, пошкоджено антикварні меблі.

Спасо-Преображенський кафедральний собор

Адреса: площа Соборна, 3

Архітектори: оригінальний собор у стилі класицизму зводили архітектори Вікентій Ванрезант, Франческо Фраполлі та Богуслав Гейденрейх. Новий собор відтворили архітектори Володимир Мещеряков, Анатолій Мартиненко та Ігор Худяков.

Рік: оригінальна споруда з’явилася у 1808-му, але у 1936 році її підірвала радянська влада, оскільки храм "не становив архітектурної цінності", нову будівлю звели у 1999—2010 роках.

Російська ракета влучила у центральний вівтар. Південно-східна частина собору зруйнувалася аж до підвального приміщення, всередині розгорілася пожежа. Половина будівлі залишилася без даху, повилітали вікна й обсипалася ліпнина. Проте основа фундаменту і дзвіниці вціліли, що полегшить процес реставрації.

Будинок Чижевича

Адреса: вул. Військовий Узвіз, 18

Архітектор: В.Брун (в деяких джерелах написання прізвища інше – Брунс)

Рік: 1875 р.

Це був дохідний дім ЙосипаЧижевича, одеського громадського діяча, відомого мемуариста (до речі, завдяки йому розвіяний відомий міф про одеську чумку). В будинку знімались епізоди фільму «Золоте теля» – газосховище і студентська їдальня № 2.

Музична школа ім. Столярського

Адреса: Сабанеєв міст 1

Архітектор: український архітектор єврейського походження Федір Абрамович Троупянський

Петро Столярський стояв біля витоків музичного навчання в Одесі. Легендарна особистість, прекрасний оркестрант видатний педагог, Столярський ще в 1911 році організовує в Одесі музичні класи – свою приватну скрипкову школу, в якій навчає талановитих дітей грі на скрипці. У1933 році в Одесі, в Лютеранському провулку, була відкрита перша Державна спеціальна музична школа – дійсно перша, так як ні в якіх інших містах подібних учбових закладів ще не було. У середині 30-х років почалось будівництво Школи на Сабанєєвому мосту за проектом архітектора Троупянського. Нову будівлю було по праву названо „палацом юних музикантів”.

Випускниками школи є всесвітньо відомі музиканти: Давид Ойстрах, Натан Мільштейн, Сусанна Чахоян, Євген Могилевський, Борис Ґольдштейн, Самуїл Фурер, Захар Брон та інші.

Одеський літературний музей

Адреса: вул. Ланжеронівська, 2

Архітектор: Людвіг Оттон.

Рік: п’ятдесяті роки ХIХ сторіччя.

Для музею було відведено палац князів Гагаріних, пам’ятник архітектури, спроектований архітектором Людвігом Оттоном. Засновником та першим директором літературного музею став письменник і бібліофіл Микита Олексійович Бригін. Художнє вирішення експозиції – результат спільної праці наукового колективу і колективу художників-дизайнерів, який очолив заслужений діяч мистецтв України, художник-монументаліст Анатолій Васильович Гайдамака.

Будинок Одеського археологічного музею НАН України

Адреса: вул. Ланжеронівська, 4

Архітектор: Фелікс Гонсьоровський

Рік: 1825

Одеський археологічний музей НАН України - найстаріший в Україні археологічний музей, входить до складу Південного наукового центру НАН України та МОН України. Заснований у 1825 році як Одеський міський музей старожитностей.

Основний фонд музею являє собою найбільшу колекцію джерел по давній історії Північного Причорномор’я, він налічує понад 170 тисяч археологічних джерел давньої історії Півдня України від кам'яної доби до середньовіччя, в тому числі 55 тисяч монет. Тут є єдина в Україні колекція пам'яток Стародавнього Єгипту. Від вибухів будівля залишилася без вікон.

Одеський національний художній музей (Палац Потоцького)

Адреса: м. Одеса, вул.Софіївська, 5а

Рік: споруджувався між 1823 та 1828 роками.

Увечері 5 листопада Одеський національний художній музей постраждав через ракетну атаку рф. 6 листопада мав бути музейний день народження – 124 роки. Одеський художній музей, який володіє визначною колекцією предметів мистецтва, розташувався в самому центрі Одеси, купила цю ділянку графиня Ольга Станіславівна Потоцька, донька польського магната Станіслава Щенсного Потоцкого і знаменитої авантюристки Софії Клавоне, сестра графа Яна де Вітта, у заміжжі Наришкіна), збудованому у 1820-і роки в кращих традиціях російського класицизму. У 1888 році палац придбав тодішній одеський міський голова, видатний громадський діяч, меценат і колекціонер Григорій Маразлі, який і передав його місту з метою влаштування в ньому музею образотворчих мистецтв. Відкриття музею відбулося 24 жовтня 1899 року.

Також постраждав адміністративний корпус художнього музею (Флігель садиби Наришкіних).

Сабанєєв міст

Архітектор: інженер англієць Самуель Уптон.

Рік: 1831-1836.

Був одним з найстаріших одеських споруд цього типу. В обрисах моста десь можна побачити схожість зі старим Вестмінстерським мостом Лондона. До речі, при будівництві Потьомкінських сходів одним з керівників теж був Уптон. Крім того, обриси кам’яного трьохарочного Сабанєєва давно полюбилися кіношникам. Прольоти моста і Військовий спуск, над яким він перекинутий, стали натурою для безлічі фільмів – починаючи від старого “Бені Крику” 20-х років, до “Золотого теляти” з С.Юрським (сцена з протигазами) або сучасного популярного серіалу “Ліквідація” .

Будинки вулицею Гоголя

Одна з найгарніших вулиць в Одесі, починається від бульвару Жванецького і закінчується перетином із пров. Маяковського. Вулиця була заснована у 1828 році під назвою Казармена і проіснувала із цією назвою до 1865 року. Цю первинну назву дали солдатські та офіцерські казарми, які були зведені на схилах Військової балки ще у 1794 році. Потім у 1868 році вулиця змінила назву на Телеграфна, а у 1902 році вулицю було названо в честь Миколи Гоголя, до 50 річниці із дня його народження. Оскільки Гоголь мешкав саме на цій вулиці, спочатку у флігелі маєтку Толстих (у 1848 році), а потім у будинку свого родича — Трощинського (у 1850 році).

Саме ця вулиця дуже постраждала від обстрілів - вибуховою хвилею були вибиті автентичні вікна, пошкоджені елементи декору.

Ансамбль палацу Бжозовського ("Шахського"), палац, служби, приватницька

Адреса: вул. Гоголя, 2.

Архітектор: Фелікс Вікентійович Гонсіоровський.

Рік будівництва: 1851-1852 рр.

Понад 50 років він був власністю родини Бжозовських. З 1909 р. палац орендував іранський шах Мохаммед Алі, який утік з батьківщини через революцію. Саме завдяки йому палац стали називати Шахським. Існує легенда, що від палацу до моря веде підземний хід, яким таємно доправляли дівчат-наложниць та контрабандні товари.

Будинок Кредитного товариства

Адреса: м.Одеса, вул. Гоголя, 12

Архітектор: бельгійський архітектор Артур Люікс.

Рік будівництва: 1881 рік

Роки майже не змінили вигляд будівлі, тепер вона під атакою росіян

Серед іншого, у цій будівлі з 1904 по 1918 р. на посаді голови товариства, працював фінансист та громадський діяч Петро Титович Климович (1855 – 1920 рр.), який в квітні 1918 року очолював Міністерство фінансів Української Народної Республіки. Був розстріляний більшовиками у 1920 році.

Будинок житловий та флігель Ковалевського

Адреса: м.Одеса, вул. Гоголя, 13

Архітектори: спільний проект італійця Каетано Даллакви та Олександра Шашіна

Рік будівництва:: 1846 р.

Палац Манук-Бея

Адреса: вулиця Гоголя, 15

Архітектори: Іван Деллаквою та Олександр Шашин.

Рік: 1846

Побудували споруду на замовлення дипломата Османської імперії Мірзояна Манук-Бея. Завдяки Манук-Бею також з’явилися палац у Бухаресті та садиба в молдовському місті Хинчешти. У 1848-му в будинку жив письменник Микола Гоголь. У 30-ті роки ХХ століття у цьому будинку розташовувався державний науково-дослідний та лікувально-педагогічний інститут. У 2007 року там велися реставраційні роботи. В будівлі був розташований дитячий садок.

Будинок житловий Маса

Адреса: Одеса, вул.Гоголя, 16

Рік будівництва: 1849-1850 р.

Одеський музей історії розвитку українського козацтва

Як повідомив директор музею Сергій Шпак, будівля постраждала під час атаки вночі 10 лютого.

В центральній залі впала частина стелі, а та що залишилась — аварійно нависла. Під загрозою функціонування опинилася колекція музею.

Він також наголосив, що приміщенню потрібен терміновий ремонт, але через те, що музей є громадським, тобто існує виключно на пожертви та кошти членів громадського об'єднання, знайти гроші деінде окрім попросити їх в благодійників та громади керівництво музею не може.

Музей історії розвитку українського козацтва розташований в Одесі в районі Пересипу у відреставрованій будівлі ХІХ століття, за адресою м. Одеса, вулиця Чорноморського Козацтва, 9.

Вулиця Преображенська

• Житловий будинок, вул. Преображенська, 4
• Комплекс житлової забудови, вул. Преображенська, 1, 1-а
• Будинок житловий, вул. Преображенська, 3
• Будинок житловий, вул. Преображенська, 5
• Будинок житловий Толстого, вул. Преображенська, 9 / Софіївська, 34
• Будинок у якому жив Радецький Ф. Ф., вул. Преображенська, 2-а
• Двоповерховий будинок Лариси Вучетич-Белицької, вул. Преображенська,
• Триповерховий житловий будинок, вул. Преображенська, 6
• Двоповерховий житловий будинок, вул. Преображенська, 32 / ріг вул. Дерибасівська, 26
• Комерційне училище (Одеський національний економічний університет), в якому у серпні 1941 р. містився штаб 2-го полку морської піхоти; у 1907-1910 рр. навчався письменник Л.Нікулін; у 1950-1954 рр. навчався акад. АН УРСР П. І. Багрій, вул. Преображенська, 8
• Двоповерховий житловий будинок, вул. Пеображенська, 36 / ріг вул. Грецької
• Прибутковий будинок Юр'євича, вул. Преображенська, 38 / ріг. вул. Грецької, 45
• Будинок Рафаловича (готель «Центральний»), вул. Преображенська, 40
• Будинок Григоровича, вул. Преображенська, 30
• Прибутковий будинок Лібмана, кут вул. Преображенської, 23 та Садової
• Прибутковий будинок Агаркова, Преображенська, 28
• Житловий будинок, м. Одеса, вул. Преображенська, 42
• Пасаж та готель "Пасаж", вул. Преображенська, 34 ріг вул. Дерибасівської, 33

На відео: будинок Катерини Іванівни Соломос, арх. ймовірно В. І. Прохаска, 1905 р., Преображенська, 4

Військовий Узвіз\Канатна

• Будинок прибутковий Наума, вул. Військовий Узвіз, 3

• Будинок, в якому у 1918—1919 роки знаходився підпільний комітет портовиків, вул. Військовий Узвіз, 8

• Будинок Колачевського, Сабанеєв міст, 3, ріг Військовий узвіз, 20

• Житловий будинок, в ньому на початку ХХ ст. жили: - Гуртовий Т. І. - диригент, народний артист; - Покотило В. Л. - хірург, професор, Сабанєєв міст, 5/7 (лівоворотня споруда)

• Банк "Восток" (перебудована будівля Одеської бригади окремого корпусу прикордонної варти), вул. Канатна, 1

• Колишні будівлі Одеської бригади окремого корпусу прикордонної варти. Тепер дитячий садок та яслі у комплексі з адресою провулок Нахімова, 4, вул. Канатна, 1-а

Соборна площа

Будинок Папудової

Адреса: Соборна пл., 1 - ріг вул. Преображенської та пл. Віри Холодної

Архітектори: І. С. Козлов (1844 р.), інж. А. І. Каупінг (1883) і відомий Д. Є. Мазіров (1888).

Рік: 1844-1888

Папудов був великим торговцем зерна, тому споруду спершу зводили як склад для збіжжя. Тож у 1843–1846 роках на місці майбутнього будинку за участі архітектора Івана Козлова було створено спеціальне зерносховище. Тут його просівали, сушили і фасували по мішках для відправки у порт. Після Кримської війни цей бізнес став не таким прибутковим. Потреба у великих складах відпала. Однак значно зріс попит на прибуткові будинки. Спочатку 1860-тих і до кінця 1870-тих років споруду перебудовували та перетворювали на житловий масив. Після реконструкції він нагадував місто у місті. У той період у частині дому розташовувалася приватна жіноча гімназія Анни Піллер. А у розкішній хазяйській половині проводили гучні бали. Дзеркальні зали вміщали одночасно до 120 пар.

Будинок, що займав цілий квартал у межах вулиць Спиридонівської та Преображенської, Соборної площі та скверу Віри Холодної, не зберігся до нашого часу цілком. У 1922 р. східну частину будівлі було зруйновано пожежею, крило з боку Преображенської і частину крила з боку Соборній площі так і не було відновлено і на цьому місці сьогодні торгова "скляшка".

• Будинок, у якому у під час подорожі до Росії зупинявся Сватоплук Чех - чеський письменник-демократ, Соборна пл., 4

• Будинок, у якому жив Пігров К. К. - хормейстер, заслужений діяч мистецтв УРСР, професор, Соборна пл., 12

• Прибутковий будинок О. Руссова, вул. Садова, 21

• Будинок по вулиці Соборна 1 ( відразу навпроти входу до Собору), Соборна, 1

• Будинок по вулиці Соборна, 14, Соборна, 14

Катерининська

• Прибутковий будинок Жданової, Катерининська пл., 8
• Будинок прибутковий Жданової (арх. Кабіольський В. М., Дюпон Ю. Л.), де жив Тоцький І. К.- український оперний співак, н.а. УРСР, Катерининська пл., 6
• Комплекс будинків Гагаріна, вул. Катерининська, 2
• Будинок Андріївського, Катерининська пл., 3
• Будинок прибутковий Януша, Катерининська пл., 5 ріг Катерининської
• Будинок Гагаріна-Стурдза, Катерининська пл., 7
• Будинок прибутковий Гагаріна, Катерининська пл., 9

Автор: Будинок Януша

Софіївська

Житловий будинок, вул.Софіївська, 5б

• Цех №1 Одеської швейної фабрики, вул. Софіївська, 7-а
• Дитячий садок № 99. Будинок Потоцького (Архієрейській будинок), вул. Софіївська, 7
• Житловий будинок Кароліни Станкевич (склад Когана), вул. Софіївська, 2, ріг вул. Ольгіївська, 1
• Будинок житловий. Прибутковий будинок П. Самохвалова, вул. Софіївська, 4–6, ріг пров. Ляпунова
• Прибутковий будинок Л. Караводіна, вул. Софіївська, 8, ріг пров. Ляпунова, 1
• Прибутковий будинок Когана, вул. Софіївська, 8-а
• Прибутковий будинок Естер Сарач, вул. Софіївська, 10 (правий корпус).
• Житловий будинок, прибутковий Е. Сарач. Двоповерховий, поперек вулиці. 1893 р, вул. Софіївська, 10 (лівий корпус)
• Житловий будинок. Кінець 1920-х – початок 1930-х рр, вул. Софіївська, 12, ріг вул. Кінна, 2-4
• Ректорат медичного університету, вул. Софіївська, 2-а ріг вул. Ольгіївська, 2.

Росія знищує культурний спадок, який належить всьому світу, бо до його створення долучені були митці з різних країн. Зупинити це може тільки остаточна перемога України.