Біляївцю Вані Степаненко 14 років. За останні три з них він висадив біля берега річки, у плавнях 120 дерев та продовжує за ними доглядати. Насправді дерев було набагато більше, просто не всі прижились. Усі 120 наразі височіють над річкою і прикрашають територію. Хлопець націлений висадити у цьому році ще 70 дерев. Говорить, що займається цим через велику любов до природи і бажання її врятувати, допомагаючи таким чином і людям. Днями до нього завітала спеціальна коміся зі встановлення рекордів у Біляївській громаді. Порахували дерева і зафіксували рекорд. Все це бачили і поспілкувалися з хлопцем Біляївка.City. Відзнаку про свій рекорд Ваня отримає під час урочистостей до Дня Незалежності.
За словами мами Вані, Людмили Степаненко, вона прочитала у газеті про створення реєстру рекордів Біляївської громади і вирішила подати заявку щодо свого сина Вані, зробити йому сюрприз. Але сюрприз не зовсім вдався.
- Він був проти! Дуже хвилювався, що йому заборонять надалі висаджувати дерева, - розповіла Людмила. - Говорив: мам, це ж не моя власна територія, а спільна, громадська. А раптом комусь не сподобаються дерева. І що тоді? Але вмовили, пояснили, що навпаки, такі ініціативи вітають.
Перше дерево, яке посадив Ваня
Посадити багато дерев, пояснила жінка, було мрією сина з малюцтва. Він завжди любив природу, цікавився рослинами, замовляв і купував журнали, книжки про флору і фауну. А за телефони, комп’ютери та інші ґаджети навіть чути й досі не хоче. Не цікаво.
- Я навіть інколи йому говорю: Ваня, зараз комп’ютер теж знати треба, ти б подивився. А він: мама, ще встигну. Тож, думаю, майбутня професія зрозуміла, буде пов’язана з природою, - ділиться жінка.
Весь вільний час хлопець проводить на вулиці, завжди щось робить. Саме він настояв свого часу, щоб родина придбала ділянку, яка виходить у плавні. На ній зараз розташовані теплиці. Але Іван мріє, що колись побудує тут будинок для своєї родини.
Задум засадити берег деревами виник три роки тому, хоча перші поодинокі спроби були ще раніше. Спочатку Ваня висадив три іви. Потім було кілька ясенів, кленів. Пізніше поповнив різновиди білою акацією, тополями, вербами, маслинами.
Більшість саджанців, пояснив хлопець, вони разом з татом копають на Квашино біля Зеленого Хутора або на Турунчуку. Обирають ті дерева, які притаманні саме нашій місцевості. Є і дуби. Їх саджанці Ваня виростив з жолудів. І зараз має міні-питомник з саджанцями дубів, які планує висадити восени.
Частково допомагав садити дерева і тато, але догляд за ними, то виключно справа хлопця. Робити це, за його словами, йому не складно. Має графік. Приділяє цьому всього годину-півтори на день.
- Я зранку обходжу та поливаю певну кількість дерев, наступного дня другу кількість. І так протягом тижня усі дерева доглянуті. Де треба, обкладаю їх бур’яном, щоб краще зберігалася волога, і земля була рихла і дихала. Якщо бачу, що погано приймаються чи паршивіють, беру коров’ячий перегній сухий і посипаю, а зверху водою заливаю. Таке собі добриво виходить, і рослини міцнішають, - розповів Ваня.
У якості профілактики від мурах та інших шкідників раз на рік обробляє хлопець дерева біопрепаратами.
- Наш сусід багато років тому посадив дерево. Зараз воно, як велетень. Ми любимо біля нього відпочивати. І я собі уявляю, які красені будуть усі ці дерева, коли підростуть. Створюватимуть цілі алеї, якими приємно буде усім прогулюватися. Та й користь це все ж таки. Дерева укріплюють берег, - поділився Іван.
Те саме дерево-велетень
На питання, чому він садить такі, а не плодові дерева, адже міг би ще й врожай збирати, хлопець відповів:
- Бо вони красиві, більше користі приносять. Плодові недовго живуть, а ці, можливо, ще й мої онуки застануть.
Зупинятися Ваня не збирається. У його планах висадити восени ще з кілька десятків дерев. Він вже навіть приблизно визначив ділянки.
Ось тут будуть дерева, показує Іван
А ще ми дізналися, що це не перший рекорд хлопця. Він активно займається боксом, тож має гарну фізичну форму. Ще три роки тому у 5 класі став найсильнішим учнем школи, бо зміг зробити найбільше за всіх віджимань.
Тож, побажаємо Івану не зупинятися на цих досягненнях, впевнено йти до своєї мети, спонукати власним прикладом людей любити природу, зберігати і примножувати її для наступних поколінь.
