Зачинені, у поганому стані, відсутні вказівні знаки – такі підсумки ревізії укриттів в Україні. Каталізатором проблеми стала трагедія в Києві, після якої взялися їх перевіряти. З 63 тисяч обстежених сховищ близько третини виявилися непридатними до використання, 9% – зачиненими. Ще одна проблема стосується інформування населення, банально люди не знають, де розташовані укриття в їх населеному пункті. І це на шістнадцятому місяці війни і на дев’ятому році російської збройної агресії. Але в Україні є інші приклади - це ініціативи та рішення, за допомогою яких різні громади облаштували безпечний простір на місцях. Їх переваги у доступності та в тому, що їх встановлюють на відкритій місцевості, де часто немає куди сховатися під час тривоги. Всі ці рішення, проєкти та ініціативи Біляївка.City зібрали в один текст.
Трагедія, яка оголила проблему та спонукала шукати рішення
По всій Україні ініціювали перевірку укриттів після того, як в у Києві в ніч на 1 червня під час ракетної атаки загинуло троє людей, з них 9-річна дитина, ще 11 були травмовані. Люди не змогли потрапити в зачинене укриття, яке знаходилося у лікарні, та загинули від уламків російської ракети.
Прокуратура розпочала досудове розслідування одразу за двома фактами фактом - порушення законів та звичаїв війни, поєднаних з умисним вбивством та за фактом службової недбалості з боку посадових осіб медичного закладу. Поліція також розпочала два кримінальних провадження: за ч. 2 ст. 367 — службова недбалість та за ч. 3 ст. 135 ККУ — залишення в небезпеці.
Серед підозрюваних - охоронець, керівник поліклініки, його заступник та заступниця голови Деснянської РДА.
Які результати перевірки
Ревізією укриттів в Україні займалися спеціальні комісії, до складу яких входили рятувальники, поліція та представники місцевої влади. З’ясувалося, що проблема з доступністю укриттів є актуальною не лише для Києва. За даними ДСНС, в результаті з 63 тисяч укриттів зачиненими виявилися 9,3 %, непридатними до використання — 23,6 %.
На Одещині перевірили 1993 укриттів. Із них 122 були зачиненими і 523 — непридатними до використання. При повторній перевірці за 66 адресами ситуація змінилась.
"Ми вживаємо усі заходи для того, щоб мешканці міста та області змогли бути в безпеці. Для цього відповідальні особи працюють над питанням приведення кожного укриття в належний стан", - повідомили в Одеській ОВА.
Також за результатами перевірки склали акти огляду. Якщо укриття зачинене, комісії повідомили про це балансоутримувачів або відповідальних, які мають забезпечити цілодобовий доступ до них.
Варто зазначити, що ще до подій в Києві кампанію національного моніторингу укриттів ініціювала група громадського моніторингу ОЗОН. З листопада 2022-го до квітня 2023 року перевірку провели в семи містах: Києві, Львові, Одесі (та місті Роздільна Одеської області), Черкасах, Миколаєві, Сумах та Запоріжжі.
Основні проблеми, які ОЗОН зафіксував в рамках кампанії: багато укриттів закриті на замки, до деяких підхід закритий огорожею, відсутні вказівні знаки, які ведуть до укриття та інформаційні таблички на вході.
Інформація щодо Одещини
Одеса: 8 перевірених укриттів, 7 з них вдалося знайти, 6 укриттів мали вказівні знаки, 6 були відкриті, 5 мали електропостачання та наявний запас води, у 4 є справний туалет.
Роздільна (Одеська область): 10 перевірених укриттів, 9 вдалося знайти, 9 мали вказівні знаки “Укриття”, 6 укриттів були відкритими, 5 мали запас питної води, лише в одному укритті був справний туалет, електропостачання та вентиляція повітря.
В ОЗОН зазначають, що моніторинг триватиме і надалі.
Онлайн-мапи та мобільні додатки з укриттями – рішення, як проінформувати людей про безпечний простір
Ще однією проблемою була не лише доступність укриттів, а й інформація про про їх розташування. У квітні 2023 року команда програми "Transparent cities/Прозорі міста" оцінювала стан прозорості 70 міст України в умовах війни. Зокрема, перевіряли й інформування населення про укриття.
Із досліджуваних 70 міст - 63 опублікували такі дані (станом на січень 2023 року). Водночас лише 49 міських рад з 70 оновлювали їх не рідше ніж раз на 6 місяців.
Сім міських рад взагалі не публікували офіційну інформацію про укриття на своїх ресурсах протягом 2022 року.
Але є позитивні приклади. Такими команда називає міські ради, які не лише опублікували перелік укриттів, а й нанесли ці дані на геопортал міста чи карту на платформі Google Maps. Наприклад, це зробили Чернівецька, Кам'янець-Подільська, Черкаська міські ради.
Також є онлайн-мапа бомбосховищ та захисних споруд Одеської області. З нею можна ознайомитися за посиланням, а знайти укриття в Одесі - за цим.
Декі громади на Одещині теж розробили інтерактивні карти. Наприклад, на офіційній сторінці Біляївської міської ради є мапа з адресами укриттів, які розташовані на території громади.
За результатами моніторингу команди "Прозорі міста", українці цими мапами активно користуються. Для прикладу наводять карту з укриттями у Кам'янці-Подільському, яку переглянули майже 700 тисяч разів, хоча населення міста становить близько 100 тисяч.
Серед позитивних рішень – досвід Тернопільської міської ради. Там розробили мапу з укриттями та інтегрували її в мобільний додаток "Де укриття".
Його можна завантажити на телефон та знайти собі безпечне місце, коли лунає сирена. Окрім того, під час тривоги застосунок пропонує маршрут до найближчого укриття. користувач також може самостійно обрати укриття, а система сформує до нього маршрут.
Мапа укриттів столиці також є у застосунку "Київ Цифровий". Вона автоматично завантажиться, навіть якщо відсутній Інтернет. Там же можна залишити скаргу, якщо виявили зачинене укриття.
У Львові найближче укриття можна знайти за геолокацією чи назвою у Viber та Telegram у міському чатботі City Helper Bot.
Модульні укриття - рішення на прикладі ізраїльського досвіду
Українці продовжують жити в умовах постійної ракетної загрози. Лише Одесу в період з 10 по 14 червня росія атакувала вдвічі. В епіцентрі удару опинилися житлові райони міста, шість людей загинуло, десятки отримали поранення. Війна триває, а значить треба не лише приводити у належний стан уже наявні укриття, але і зводити нові.
У деяких міста знайшли способи, як убезпечити себе від атак ворога та почали зводити вуличні модульні укриття на прикладі Ізраїлю. Там такі бетонні споруди можна побачити на вулицях поруч з автобусною зупинкою, школою чи дитячим садком. Їх задача захистити людей від уламків на відкритій місцевості. Серед мінусів - пряме влучання ракети бетонна конструкція витримати не зможе.
📍Харків
Вперше таке укритття з’явилося в Харкові минулого року. Його встановили біля однієї з зупинок, на місці, яке раніше потрапило під обстріл. У сховищі 12 сидячих місць, всередині є камери та екран, на якому видно, як під’їжджає громадський транспорт, а також пісок у випадку пожежі. Стіни укриття художники оформили графіті.
Всього у Харкові запланували встановити 25 таких укриттів. За даними державних публічних закупівель ProZorro, ціна одного від 783 тисяч до 1 мільйона гривень. Виготовляють їх на одному з профільних харківських підприємств.
📍Миколаїв
Перше залізобетонне укриття в Миколаєві встановили у вересні минулого року на зупинці, де від російської ракети загинуло 8 людей. Всередині укриття є лавки на 18 людей, проте завдяки вентиляції там одночасно можуть перебувати 24 людини. Це укриття подарував миколаївцям одеський бізнесмен і меценат Анатолій Редер.
Автори проєкту — громадські активісти з Одеси, які започаткували ініціативу SavePlaceUA та планують створити мережу мобільних укриттів по всій Україні - у громадських місцях відпочинку, на зупинках, дитячих майданчиках тощо.
Модульне укриття в Миколаєві
В коментарі "Рубриці" керівник проєкту Ілля Блохін розповів, що для розробки сховищ вони вивчали досвід Ізраїлю.
"Звернули увагу на наземні укриття в районах, наближених до сектору Гази, які найбільше піддаються обстрілу. Вони там стоять буквально через кожні 50-100 метрів: на зупинках, у громадських зонах, поряд із дитячими та спортивними майданчиками. У людини є 5-7 секунд, щоб добігти до такого укриття. Їхнє завдання — захистити життя та здоров'я людей від розльоту осколків та вражаючих предметів, ударної хвилі, стрілецької зброї", — говорить Ілля Блохін.
Розраховане таке сховище на 12-18 людей. Вартість однієї конструкції – близько 400 тисяч гривень, на її виготовлення потрібно близько місяця. Загалом активісти планують встановити 1000 таких укриттів. Також вони з'являться в Одесі.
Загалом у Миколаєві поблизу зупинок встановили вже близько двадцяти, схожих за принципов SavePlace, укриттів. З 19-ти сховищ — 14 виготовили в Миколаєві, решту безкоштовно передали з інших міст.
📍Львів
Модулі-укриття у вигляді "будинків гобітів" планують збудувати у Львові. Незвичне рішення знайшли львівські компанії "Індустрія ЛВ" і "Хоббіт Хаус". За концепцією захисні укриття з бетону та арматури треба розташовувати нижче рівня землі на один метр. І саме тому вони виглядають наче будинки гобітів (хоббітів) із "Володаря перснів". Ззовні конструкція буде вкрита газоном.
В одному такому модулі може перебувати від 8 до 146 людей, залежно від типу та розміру конструкції. За словами команди проєкту, бетон, з якого зроблені модулі, використовуються у військовому будівництві для зведення об'єктів, стійких до будь-якого впливу: бункери, у тому числі із захистом від ядерної зброї.
📍Дніпро
У Дніпрі встановлюють DOTи, їх розробили місцеві архітектори Сергій Дербін і Олексій Ятін. Бетонне укриття здатне захистити від гранатомету, уламків снарядів, артилерійського обстрілу.
Розробники кажуть, що модулі можна використовувати для захисту військових на блокпостах, охорони мостів, адміністративних та інфраструктурних об'єктів. Також вони підходять для захисту цивільних у місцях скупчення людей.
Перевагами такого укриття є простота виготовлення та мобільність. Вага конструкції 12 тонн, її висота 2,5 метри, а площа – близько трьох кв.м. Розміститись в ньому може до чотирьох людей.
Вартість базової моделі близько 200 тисяч гривень, у повній комплектації – з броньованими дверима та вікнами – 237 тисяч. 20 таких DOTів вже закупило Дніпро, наразі їх використовують на блокпостах.
📍Вінниця
У Вінниці в рамках проєкту "Укриття для життя", який ініціював фонд "Подільська громада", жителі ОСББ отримали 10 тисяч гривень на облаштування укриттів, розташованих у багатоповерхівках. Головною умовою було співфінансування не менше 2 тисяч гривень.
Загалом кошти виділили для 40 захисних приміщень.
"Ми розуміли, що це невеликі кошти, але головна ідея полягала в тому, щоб пробудити в мешканців бажання облаштувати безпечне місце у своєму будинку, надати поштовх для продовження роботи", — пишуть організатори проєкту.
Фото: Фонд "Подільська громада"
Зазначимо, що досвід з мобільними укриття вже використовують у Херсоні, Словянську, на Тернопільщині, Полтавщині тощо. Київ планує придбати близько 200 модульних залізобетонних укриттів швидкого розгортання.
