Переселенці становлять одну з найбільш вразливих соціальних груп в Україні. Вони втратили звичне життя, коло спілкування, житло, зустрічаються з відчуттям соціальної ізоляції, часто потрапляють в мовні конфлікти. Громадська організація "Група вплив" дослідила проблеми, з якими зустрічаються ВПО, та з'ясувала, що найчастіше це - фінанси, виплати, працевлаштування, доступ до медицини, освіти, адаптація. Але на першому місці - житло.
Як переселенцям отримати тимчасове безкоштовне житло
Для внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з особливо небезпечних регіонів України, де тривають бойові дії, або ж території перебувають під постійними обстрілами, є кілька способів знайти для себе житло на новій території в межах України.
- Знімати його приватно, враховуючи ринкові ціни. Останнім часом, ціни на оренду квартир рівномірно та повільно зростають, наводить статистику застосунок Bird. У популярних містах для ВПО, таких як Київ, медіанна ціна на оренду однокімнатних квартир станом на кінець квітня 2023-го становить 9 тис. грн., у Львові 15 тис. грн., на Закарпатті - 13 тис. грн., в Одесі - 7-10 тис. грн. Тож, для оренди у великому місті потірбно віддати майже місячну середню зарплатню тільки для оренди помешкання. На початку 2023 р. середня зарплата в Україні становила 12 644 грн. В лютому цей показник сягнув позначки 12 794 грн. Станом на кінець травня середня заробітна плата в Україні — 13 423 грн. У більшості випадків, ВПО виїжджають, залишаючи вдома не лише житло, а й робочі місця. На новому місці вони повинні починати все з нуля.
- Пошук тих, хто може приютити безкошовно, або за лояльними цінами. Для внутрішніх переселенців є кілька способів знайти нове житло таким чином: у друзів, у рідних, у знайомих, а також через онлайн-сервіси «Прихисток» та «Допомагай», також спеціальні гарячі лінії, які діють у 11 областях. На сайті можна як знайти житло, так і розмістити оголошення про свою лояльну пропозицію.
- Можна поселитися у тимчасовому безкоштовному житлі. Фонд такого житла формується органами місцевого самоврядування. У травня 2023 року Уряд доповнив перелік категорій внутрішньо переміщених осіб, які мають право на отримання тимчасового житла. До вразливих категорій, які можуть претендувати на тимчасове безкоштовне житло, зокрема, належать:
– особи з інвалідністю;
– особи віком понад 60 років;
– діти-сироти та позбавлені батьківського піклування;
– особи, які самостійно виховують дитину;
– сім’ї військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях;
– багатодітні та малозабезпечені сім’ї тощо.
Для отримання тимчасового житла потрібно стати на облік, звернувшись до місцевого ЦНАП або органу соціального захисту населення, або до військово-цивільної адміністрації. Для постановки на облік потрібно подати заяву із підписами повнолітніх членів сім’ї та надати:
- паспорт громадянина України;
- довідки внутрішньо переміщених осіб;
- документи, що підтверджують родинні відносини заявника та членів його сім’ї (свідоцтв про народження, свідоцтво про шлюб, посвідчення опікуна або піклувальника);
- реєстраційний номер облікової картки платника податків;
- інші документи, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні тимчасового житла (про них трохи далі).
Головною умовою для взяття на облік є відсутність житла на підконтрольній Україні території. Факт знищення або пошкодження житла, в результаті чого його неможливо використовувати, підтверджується особистою заявою заявника та членів його сім’ї.
Які тимчасові рішення для безкоштовного проживання пропонують для ВПО на Одещині
На Одещині, в більшості випадків, коли йдеться про житло для ВПО - це, переважно, плани, а не реальні проєкти.
У ТГ-каналі-довіднику для ВПО, з питань житла для переселенців на Одещині, наводять телефони "гарячої лінії" ЦСС Одеської міської ради (графік роботи 09.00-20.00)
048) 784-92-67
(068) 175-84-18
(095) 382-25-51
Однак прямі контакти з розселення - це, переважно, громадські організації.
📌НОРВЕЗЬКА РАДА У СПРАВАХ БІЖЕНЦІВ (NRC) в Україні є незалежною, гуманітарною, неприбутковою, неурядовою організацією, що надає допомогу, захищає права та сприяє вирішенню проблем біженців, внутрішньо переміщених осіб та інших осіб, які постраждали внаслідок збройного конфлікту.
Південний регіональний офіс NRC надає безкоштовні послуги для внутрішньо переміщених осіб:
👉інформування,
👉консультування та правову допомогу;
👉проживання в готелях/хостелах; 👉одноразове харчування;
👉психологічну підтримку.
Переміщені особи, які постраждали від конфлікту та тимчасово знаходяться в м. Одеса, мають можливість зупинитися в готелях:
🏨 Готель «Orange», м. Одеса, вул. Грецька, 1а (зі сторони вул. Юрія Олеші)
📞(098) 808-22-40
🏨Дрім Шелтер 1, м. Одеса, пл. Соборна, 12
🏨Дрім Шелтер 2, м. Одеса, вул. Гаванна, 13
🏨Дрім Шелтер 3, м. Одеса, вул. Садова, 17
📞(067) 579-87-77
__________________________________
📌ОДЕСЬКИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД
«ШЛЯХ ДО ДОМУ»
надає послуги вимушеним переселенцям:
Центр розміщення для ВПО: тимчасове житло та харчування.
Житло надається жінкам із дітьми або сім'ям на термін від 1 до 30 днів.
Адреса:
м. Одеса, вулиця Софіївська, 10
📞 (063) 904-00-22
Восени 2022 року управлінням капітального будівництва Одеської міської ради за рахунок коштів субвенції державного бюджету на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, та коштів Одеської міської територіальної громади запланувала купити квартири (однокімнатні, двокімнатні, трикімнатна) у комунальну власність територіальної громади для надання в тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам. Квартири планували купити в межах міста Одеси в зданих або споруджуваних житлових будинках (з терміном введення в експлуатацію до 01 листопада 2022 року), або на вторинному ринку за найбільш низькою ціною.
На Одещині, зокрема, у Великодальницькій громаді Одеського району, організували модульне містечко для вимушених переселенців. Будиночки зібрані з морських контейнерів. Містечко розраховане на 125 місць, проте його планують розширити до 250-ти. Як повідомляють в ОДА, містечко організувала Християнська місія "Нове життя". В кожному з таких будиночків можуть жити троє-четверо людей. Тут є санвузли, кухні, душові кімнати, спальні кімнати, медпункт, їдальня, окремі кімнати, де встановлені пральні машини. До модульних будиночків підвели інженерні мережі, електропостачання. Наразі там проводиться благоустрій території.
У смт Авангард, що на Одещині, також встановили модульні будинки для тимчасового проживання переселенців. Їх громаді передало місто Рівне за сприяння Всеукраїнської асоціації громад.
Всього у містечку можна розмістити 25 людей на одну-дві доби для тимчасового проживання. З базових умов: освітлення звичайне та від лампи сонячної батареї, опалення від генератора, утеплювач на підлогу, стіни й стелю, влітку — кондиціонер.
Модульні будинки можуть витримати спеку, вітер та дощ. Однак розмір такого житла не дозволяє вмістити всі зручності.
"На жаль, в будинках немає окремих санвузлів через їх невелику комплектацію. Але всі ці потреби можна задовольнити зовсім поруч в будівлі центру безпеки.
Були плани на будівництво модульних містечок у ще кількох громадах, зокрема у Біляївській. Однак зараз це питання є підвишеним.
Модульні містечка: плюси та мінуси
Багато місцевих рад залучаючи кошти донорів, зводять модульні містечка для переселенці. Загалом в Україні облаштували 25 модульних містечок, де живуть п’ять тисяч людей. Однак тимчасове житло для ВПО, яке зводять в різних містах України, часто не відповідає будівельним нормам для житлових приміщень. У майбутньому це призведе до повторного витрачання коштів.
Окрім того, зведення модульних містечок для внутрішніх переселенців є менш ефективним, ніж розміщення людей у місцях компактного поселення. Про це заявила міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.
Переважно, люди, які там мешкають, погано інтегруються в життя громад, умови життя для них не є придатними, а за часом лише погіршуються.
Як приклад чиновниця навела модульне містечко на околиці Харкова, яке у 2015-2016 роках було зведене за надані німецьким урядом гроші. Там мешкали сотні переселенців, але й через сім років, за словами Верещук, люди мешкають у жахливих умовах. Це повинно було бути тимчасовим рішенням, а люди там живуть роками.
📍Львів
У Львові обладнали вже чотири модульні містечка. Три літні та один зимовий, який розрахований на 1400 людей.
Його облаштували у межах співпраці Міністерства розвитку громад і територій України і польського уряду, а також за підтримки Фундації Міжнародної Солідарності. Загалом на ділянці розміщено 8 двоповерхових будинків, кожен з яких складається із 80 модулів. Для повноцінного функціонування тимчасового житла працівники ЛМКП «Львівводоканал» проклали понад 2 500 м водопровідних і каналізаційних труб та облаштували насосну станцію підкачки, а ЛКП «Львівсвітло» підвело електроенергію.
Також у Львові збудували окремі дерев’яні будиночки для вагітних жінок-переселенців. Всі роботи профінансував Червоний хрест, виділивши 26 млн грн. Будівництво тимчасового житла для вагітних переселенок – це спільний проєкт Львівської міської ради та Товариства Червоного Хреста України. Над проєктуванням будинків працювало львівське архітектурне бюро Sulykarchitects. Роботи виконала одеська компанія, яка через війну переїхала до Львова. У містечку зможуть розміститися понад 100 людей. Матусям та дітям гарантують безпеку та цілодобовий медичний супровід.
📍Чернігів
Видання Texty.org пише, що Чернігів виділив землю для проєкту семи багатоквартирних дерев’яних будинків, зведених коштом Червоного хреста. Тут будуть 112 одно- та двокімнатних квартир для тих, хто втратив житло в місті. Громадський транспорт сюди поки що не їздить, центральної каналізації немає, будуватимуть відстійники, будинки будуть дерев'яні, тому потрібні будуть додаткові витрати на протипожежну безпеку.
Червоний хрест виділив на цей проєкт 156 млн грн або приблизно 45—50 тис. грн на м2, але без урахування вартості комунікацій та благоустрою самої ділянки.
📍Київщина. Ірпень
Завдяки співпраці Ірпінської міської ради, Посольства Фінляндії в Україні, Київської обласної військової адміністрації, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України в місті-герої Ірпінь відбулося відкриття модульного містечка на території колишнього санаторію «Ластівка». Містечко розраховане на 144 людини.
Загалом Ірпінь отримав 12 фінських таунхаусів по три квартири кожний – це 36 повноцінних квартир, які облаштовані всім необхідним для комфортного життя.
Будинки зроблені з дерева. Всі вони обладнані душовими та кухнями. Є гаряча вода та опалення. Житло обладнане необхідною технікою, меблями, посудом, кондиціонерами та речами першої необхідності. Площа кожної квартири – 27-28 кв. м. На випадок вимкнення електроенергії містечко має альтернативні потужні джерела – два генератори по 100 кВт кожний.
Втім важливий момент - чи варто селити поруч людей, які мають важкий травматичний досвід. Американський бізнесмен Майкл Каппоні, який впливає на формування іміджу та розвиток Маямі-Біч (прибережне курортне місто в США), та один з найдосвідченіших забудовників житлової нерухомості Південної Флориди, вважає, що об’єднувати 500 людей із травматичним досвідом, наприклад, в модульних будиночках інколи не найкращий вихід – ліпше поселити їх у різних локаціях. Натомість пропонує відновлювати і створювати умови для проживання в покинутих будівлях. Це може бути виключно тимчасовим рішенням, а у подальшому розселенням людей.
