Сигнал тривоги, який лунає майже щодня. О 9-ій ранку - хвилина тиші. Біляївка схиляє голови перед пам'яттю тих, кого забрала у нас російсько-українська війна. Ми запитали у наших читачів, а з якими ще звуками для них асоціюється рідне місто в часи війни?
👂Підказка - краще слухати, закривши очі. Натискайте на звук та відчуйте, як до вас різними голосами звертається Біляївка.
⚔️ Звуки війни
Найстрашніший звук, який зазвучав у перші дні війни. Тоді він приніс ураження сусіднього села Дачне. З того часу він не замовкає. Приносить з собою тривогу, відчай, лють, ненависть до ворога та бажання його покарати за все горе, що він приніс на нашу землю.
🍂 Звуки природи
А ці звуки у нас вкрала цього року Росія. Звуки мирного та світлого часу, в якому ми були щасливі. Дуже поетично про них написав наш постійний читач Віктор Омельченко:
- Плескіт води в річках, навесні це жаб'ячі пісні, змагання цвіркунів літніми ночами, різноголосся птахів (навіть наші горобці цвірінькають українською солов'їною), шелест очерету, шум тополі, гомін людей. Комарі..., а які чудові наші біляївські комарі, настільки вони музично звучать — це, десь, нота соль другої октави. Звуки тракторів та комбайнів на полях, звуки дощу та мовчання туману... не перелічити всі звуки рідного краю.
Шепіт листя у Біляївському парку. Правда ж, він схожий на плин дністровських вод?
А це, власне, весняний розлив Турунчука - рукава Дністра.
Весну не можна уявити без нересту риби. Для цього їй потрібна тиша, недаремно навесні вводять сезон тиші на території Нижньодністровського національного природоохоронного парку, щоб всі види могли відтворитися. Цієї весни тиші не було ні для природи, ні для людей. Але наш архів зберігає цей звук - розлив Дністра, невелике нерестовище, в якому завмерла риба. Тихий плескіт води - і вона б'є хвостами, наполохана, та мчить далі від цих звуків. Уявляєте, як важко було їй пережити обстріли, ракети, вибухи?
Улюблений звук Біляївки - це потріскування дров у вогнищі, на якому вариться юшка, смажаться шашлики або солодкі карасики.
А тут - справжнє біляївське літо, яке вкрала у нас росія цього року. Це тріль вивільги звичайної, в яку вривається шелест крил комах та комарів, які рояться в заростях очерету та тільки й чекають на чергову жертву - попити смачної людської крові. Найкраще слухати цю музику в парку "Дністер".
Неможливо уявити Біляївку без жаб'ячої какофонії, яке для місцевих мешканців лунає не гірше за симфонії кращих національних опер світу.
Сюрчання цвіркунів і стрибунців - без нього неможливо уявити біляївські теплі літні вечори. Виходиш на вулиці, а навколо симфонія. Стараються, виводять трелі. Вони не припиняють музикувати до самої зорі, затихають ближче до ранку. Замислювалися, чому вони це роблять?
Акустичний апарат, яким цвіркун стрекоче, є тільки у представників сильної половини комах. Скрекіт цвіркуна не даремно нагадує звучання скрипки, так як у нього під крилами є спеціальна жилка. Саме її биття про підкрильники і допомагають видавати мелодійні звуки.
Навіщо він це робить? Щоб привернути увагу своєї дівчини. Це такий крик комахи - давай будемо любитися, давай створювати нових комах.
А так звучить тиша на природі, в яку вриваються далекі звуки собачого лаю. Без нього теж неможливо уявити собі Біляївку. Десь у засідці неодмінно буде сидіти людина з вудочкою.
- У нас на Слобідці всеньке літо півні перегукувались ранками, потім сусіди машинами на працю (знаєш кожного по звуку). Кожен ранок о 7.45 бусик привозить до магазину хліб. "Мішаня полетів"- так у нас кажуть. Ну і , все літо, і зараз, коли тепленько, дитячі голоси - поряд дитячий майданчик. А собачий гавкіт пізнаємо здалеку в кожному дворі. Життя! - написала нам біляївчанка Любов Цвелюк.
🏙️ Звуки міста
Так гомонить Біляївський ринок. Де завжди все свіже - і продукти, і плітки. Хоча інколи останні не відповідають ніякій дійсності.
Зі звуком Біляївки у багатьох асоціюється центр міста, який у суботній чи недільний ранок гомонить людьми, транспортом, автобусами, а пообіді затихає.
Недільні звуки передзвонів православних колоколів - це теж Біляївка. На початку війни, коли ще не було додатків "Повітряна тривога", вони кликали людей не на службу, а ховатися у підвали. Бо на Біляївку та Україну летіли ракети, випущені народом, який себе називає "особливо духовним та православним".
Звук дощу, гордиць у парку та гомін вболівальників та спортсменів на стадіоні - так лунала Біляївка у мирний час. Зараз стадіон змінив графік роботи через економію електроенергії, а значить там менше сміху та радості.
Звуки моторних човнів, шкільного дзвінка, спів музикантів з великої сцени, святкових салютів та нашої, улюбленої "Віват, козацька слава, Біляївко моя" та сотні інших звуків мирного часу у нас забрала росія, намагаючись втілити свої геополітичні плани, вкрасти частину нашої країни та забравши у нас мирне та щасливе життя.
Але ми вирімо, що повернемо його собі назад з нашою перемогою. І над Біляївкою буде лунати наш святковий салют!
Відео Олександра Кобзаря
