Колись замислювались, чим пахне наша Біляївка? Адже усі міста мають свої запахи, і для кожного мешканця вони можуть бути різні. Бо це унікальне сприйняття, яке більше пов’язане зі спогадами, емоціями. Ми хочемо розповісти про власні відчуття. І пропонуємо вам поділитися з нами своїми. Побачимо, наскільки по-різному в цьому усі ми сприймаємо рідне місто?
Отже, нам Біляївка пахне:
Річкою. І щоб відчути її запах, вам не обов’язково знаходитись безпосередньо біля річки. Цей аромат може принести вам вітер, просто на поріг будинку, особливо, якщо живете в радіусі трьох кілометрів від неї. Для когось, можливо, це буде звичайний запах болота. Для нас - особлива вологість з домішками водоростей, ряски, глини, піску, риби, усе це підігріте сонячним промінням або навпаки, охолоджене вітерцем. Цей запах явно з іншим не сплутаєш.
Кавою. Цей аромат в місті з’явився не так давно. Коли моду пити розчинні "Нескафе" чи "Якобз" практично витіснив тренд вживати каву натуральну, перемелену з зерен, приготовану у спецобладнанні за спецтехнологією. Таку сьогодні можна замовити на винос у Біляївці в багатьох місцях: біля магазину на вході у парк, в центрі біля "Карату", "Дядюшки Аха", біля каво-машини, на алейці в "АБС" та інших. Деякі з них називають навіть біляївськими Starbucks. Щодня, особливо вранці, біля таких локацій збираються невеличкі компанії любителів американо, капучино, лате, еспресо і звершують традиційний ритуал – п’ють запашну каву, а її аромат в цей час розноситься вулицями.
Випічкою. Хто часто ходить алейкою від парку вздовж Миру до Московської, хоч раз мав вловити неймовірний аромат солодкої випічки. Він доноситься з місцевої, розташованої у Банному провулку, пекарні. Якщо вітер дме саме у ваш бік, запах настільки сильний, що перед очима виникає картинка, як у печі або у духовці підіймаються і рум’яняться круасани, печиво з джемом, рогалики з варенням та інша смакота. І все це приправлене ванількою, корицею або цукровою пудрою. В такі моменти одразу хочеться негайно піти до магазину і купити щось солодкого.
Бузком. Здається, немає у Біляївці вулиці, де б не ріс кущ бузка. Це один з перших весняних ароматів, який огортає місто. Хочеться зупинитися біля куща, зануритись в його квіти і вдихати-вдихати аромат до запаморочення. Як виявилось, його можна вловити не лише навесні, а і восени. Адже бузок у Біляївці подекуди може квітнути аж до листопада.
Квітом плодових дерев. Чи знаєте ви, як пахне квіт вишень, яблук, або наприклад, винограду? Далеко не так, як їх плоди. Це тонкі, чуттєві аромати, як, здається, активізуються саме завдяки сонячному промінню. Вони наповнюють особливою енергією. Можливо, тому що є беззаперечними вісниками весни. До речі, у Біляївці серед видів дерев переважають саме плодові. Такий результат показав перепис дерев, який провела інспекторка з благустрою. Тож, ці аромати, думаємо, знайомі всім біляївцям.
Скошеною травою: Цей запах теж притаманний літу. Зазвичай він з’являється там, де щойно попрацювали комунальники-косарі: в парках, скверах, на узбіччях вулиць тощо. Або він добре відомий власникам газонів. В будь-якому випадку для нас він асоціюється зі свіжістю і чистотою.
Жасмином, жимолостю. Ще два природні літні парфуми, які особливої сили набирають ввечері. На вулиці їх побачиш не так часто. Переважно, їх аромати доносяться з приватних подвір’їв, де облаштовані квітники або зелені зони відпочинку.
Коровками. І це теж природний аромат, хоч хтось, можливо, одразу скаже: фу. Так, це не квіти, але знаємо людей, у яких він викликає ностальгію, бо асоціюється із запахом дитинства. Наявність такого аромату означає, що у Біляївці є ще люди, які утримують цих тварин, і завдяки їм ми можемо купувати справжню домашню молочну продукцію. Тепер щодо локацій. Найбільш виразний запах там, де пролягає шлях корівок з пасовиськ додому: вулиця Плієва, вулиця Київська, нерідко зустрічається на Кіпенко і в районі Чуйкова та Комарова.
Димом. Скільки б ми не писали, не пояснювали мешканцям, що палити сміття, суху траву, листя не можна, що це велика шкода для довкілля та здоров'я людей, деякі все одно продовжують це робити. І восени або навесні Біляївку огортає гіркий, їдкий дим від тліючих багать. Він захоплює будинки зсередини, любить осідати на щойно випраній білизні, а найстрашніше – у легенях біляївців.
Піджаркою з томатом. Часто цей смачний кулінарний запах просочується крізь відчинені вікна кухонь квартир та будинків. Найчастіше вловити його можна ввечері, прогулюючись вулицями. І тут можна спробувати вгадати, що готують у родині: борщ, "совус", м’ясну підливу чи щось інше?
