Віктора Омельченка більшість знає як фахівця з обслуговування комп'ютерної та оргтехніки. Але ще він фотохудожник. Це ще одна з граней його таланту. Захоплення фото родом з дитинства, а любов і цікавість до природи, як він сам стверджує, від народження. Колись Віктор мріяв стати льотчиком, щоб бачити світ з висоти пташиного польту. Зараз реалізує це бажання з допомогою дрону, фільмуючи вражаючі краєвиди. Ми попросили Віктора Омельченка розповісти, що змушує його брати фотоапарат і проходити десятки кілометрів у пошуках вдалих кадрів, і чи не думав він, що хобі може перерости у професійну зайнятість.
- Я пам’ятаю себе з фотоапаратом з років 10-11. Тоді з однотітками не тільки фотографували, а і самі проявляли плівки і робили чорно-білі фото, знали усю технологію, - згадує Віктор. - У старшій школі наш класний керівник Юлій Володимирович Мигач організував фотогурток та фотолабораторію. І я відвідував цей гурток. Запам’ятав, що вчитель не купував готові суміші – проявники, закріплювачі, а робив їх сам.
Найбільше, поділився наш співрозмовник, фотографував він у старших класах. Тоді цим захоплювались багато дітей, молоді. Фотографували один одного, намагалися фіксувати цікаві моменти з життя: відпочинок, прогулянка на річці, свята або навіть просто спільне фото після роботи у полі.
Не обійшлося і без фотографування в армії, хоч військова частина була режимна, і не все там дозволяли фотографувати.
- Так вийшло, що навіть у військовій частині я знайшов фотоапарат і часто виходив з ним на полювання. А потім так само знаходив можливість проявляти плівку і робити фото, - говорить Віктор.
Часто Віктору Омельченко вдається ловити миті сходу, заходу сонця, сяяння місяця
Після армії він придбав фотоапарат Зеніт-Е, потім був Елікон-35С. Він і досі зберігся серед його речей. Користувався фотограф-любитель і звичайними мильницями. Зараз у нього вже професійна камера Nikon D850, а до неї є об’єктиви різного призначення.
- Зручність мильниці була в її габаритах. Поклав у нагрудну кишеню і за потреби швидко вийняв і сфотографував те, що побачив. На жаль, сучасну професійну техніку у кишеню не покладеш. Це ціла сумка, яку треба носити. Але у мильницях мені не подобалось те, що режими виставлялись автоматично, і ти не міг внести власні корективи, щоб фото вийшло таким, як ти його бачиш. З новітніми технологіями тут широке поле для діяльності.
Які можливості нової камери, і як з нею працювати, дізнавався наш співрозмовник з книг. Переглядав також уроки і поради різних блогерів. Допомогали і знання з власної професійної сфери.
Подобається фотографувати Віктору Омеченко в різних жанрах. Це вуличні фото, туристичні фотографії - їх робить під час подорожей, інтер’єрні фото, портретні. Щодо останніх, найулюбленішою моделлю є онука Лєра. Не любить майстер постановочних фото, все, на його смак, має бути природно і невимушено.
Однак найбільше душа майстра тяжіє до краєвидів, пейзажів, природи. Улюблені місця для фотополювання – околиці рідного села Маяки, села Надлиманське, річка Дністер, Турунчук, берег лиману, туристичні стежки тощо.
- Мені подобається макрозйомка. З дитинства любив спостерігати за природою: як ростуть квіти, трава, як літають птахи. Більшість людей, можливо, пройде тим же шляхом, але не помітить цікаві деталі навколо. А я їх бачу і хочеться ділитися ними з іншими. Останім часом став помічати, що оцінюю вже обстановку як фотограф. Буває, просто йду і, дивлячись навколо, думаю, які б плани тут сфотографував. Або, наприклад, коли їду за кермом і бачу цікаві моменти, кадри, дуже жалкую, що не взяв з собою фотоапарат. Фотограф, як снайпер, який робить влучний постріл. Лиш постріл фотографа нікого не вбиває, а фіксує мить. Це мені і подобається.
Рік тому захоплення фотографувати Віктор Омельченко урізноманітнив відеозйомкою, і не лише на фотоапарат. Робить він це також з допомогою дрону, який піднімається у небо і відкриває краєвиди, які не побачити з землі.
- Дрон, це продовження моєї дитячої мрії стати льотчиком. Дитиною я любив спостерігати за птахами, і мені теж хотілося літати. Навіть два рази вступав до авіаційного університету. Але не судилося. А тепер з допомогою дрону можу літати віртуально, але в реальному часі, керувати літальним апаратом і бачити те, що і пілоти. І в мене є ще можливість ділитися цими кадрами з іншими людьми.
Місцевість для польотів Віктор частіше обирає спонтанно, але сюжет для відео продумує, режисує. Робить спочатку невеликий огляд і зупиняється на певній території. Найулюбленіші простори знову ж таки – рідні, навколо Маяків. Але це польоти над озерами, річкою, плавнями, полями.
- У дрона є функція літати за прокладеним маршрутом. Тобто я заздалегідь на карті відмічаю, в яких точках він має побувати, і запускаю. Дрон піднімається на висоту до 500 метрів і долає відстань до 5 км. В момент після запуску, зізнатися, я завжди стою і хвилююсь, чи повернеться він до мене, - поділився фотограф.
До своїх відео автор підбирає музику і викладає їх на свій ютубканал. Але не все відзняте публікує. Багато і фото, і відео оцінює досить критично і може видаляти.
Інколи фотополювання так захоплює, що Віктор може пройти десяток кілометрів в пошуках бажаних кадрів. Однак, зазначає, фотопрогулянки відбуваються не так часто, як хотілося б. Переважно, у вихідний день.
Ось так виглядав маршрут фотополювання одного дня
На питання, чи не замислювався він, що хобі плавно може перейти у професійну зайнятість, фотограф-любитель відповів:
- Для мене це хобі, яке дає можливість перезавантажитись від буденності, відпочити, надихає. Чи збережеться все це, якщо я почну займатися фото професійно? Не хочеться, щоб фотографування і фільмування перетворилися у рутинну роботу.
Фото та відео Віктора Омельченко
