Медичну реформу Литва почала майже одразу із відновленням Незалежності. У 1991 там приєдналися до Всесвітньої організації здоров’я, затвердили Національну концепцію здоров’я, у 1992 – створили державну касу медичного страхування та запровадили принцип фінансування не за ліжко-місця, а за надані послуги. А вже у 2018 році тут заговорили про нове реформування галузі. В Україні медична реформа первинки почалася лише у жовтні 2017, вторинки ще пізніше, у 2021, водночас зі стартом епідемії на коронавірусну інфекцію. Біляївка.City вирішили пригадати, з чого наші країни стартували, де вони зараз, і чому Литва вже потребує нових реформ, тоді як Україна дуже важко відмовляється від старої системи. Литовський досвід дозволить глянути на нашу реформу з позиції країни, яка вже це пройшла.
“Система Сємашка”, з якої стартували Литва та Україна
Литва та Україна вийшли зі складу Радянського Союзу з однаковою медичною системою. Вона мала неформальну назву “система Сємашка” (на честь одного з творців – академіка та партійця Ніколая Сємашка).
Її глобальна філософія полягала не в якості та сервісності, а в тому, щоб донести до найвіддаленіших куточків країни хоча б якусь базову медичну допомогу. Плюс це була медична система для країни, яка весь час готувалася до війни та надання медичної допомоги у польових умовах.
Про орієнтацію на мілітаризм, а не потреби людей, говорить екс-заступник Міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк, який звертає увагу, що в Україні, Росії та Білорусі, які мають кордони із умовним “заходом”, лікарні знаходяться на відстані 30-40 кілометрів одна від одної, часто дублюючи послуги.
Тоді як, наприклад, в Узбекистані, який теж входив до СРСР, але не має західних кордонів, медичних закладів було мало. Лише з 2015 їх кількість щороку збільшують, будуючи по 30 нових лікарень на рік.
За концепцією “системи Сємашка”, мешканець відділеного села та мешканець великого міста повинні були мати однаковий доступ до медичної допомоги. Однак ця система від початку створення мала один величезний недолік – для утримання її належним чином потрібні були колосальні кошти, величезні штати та безліч устаткування.
Експерти відзначають, що для сталого розвитку медицини, на неї потрібно витрачати хоча б 6-7% ВВП (більшість європейських країн витрачають 9%, США –11% – прим.ред.).
СРСР, маючи настільки розгалужену мережу закладів, витрачав всього лише 3–3,5% ВВП. Відповідно, сільські ФАПи та лікарні в обласних центрах для пересічних громадян виглядали однаково погано.
Фото ілюстративні
Окрім того, пацієнти зверталися за медичною допомогою не за місцем прописки, яка територіально прикріплювала його до закладу, а до іменитих лікарів та фахівців. Звісно, відшкодовуючи витрати за огляд з власної кишені.
Це сприяло консервації поганого сервісу. Як би ти не працював, добре чи зле, які б умови не створив для пацієнта, ти все одно отримаєш зарплату та доплату у приватному порядку, якщо ти фаховий лікар, або просто зарплату, якщо не дуже.
Як Литва реформувала медичну систему у 90-их-00-их
На відміну від України, яка мала зовсім нетривалий період Незалежності на початку 20-го століття, і той прийшовся на період воїн, революцій, потрясінь, Литва у 20-их роках минулого століття вже створила страхову медицину. Її запровадили у 1926 році, до цього з 1920 року почали безкоштовне лікування бідних, у1938 році затвердили програму безкоштовної медицини для сіл.
За перше десятиліття незалежності (до цього країна була окупована Російською імперією – прим.ред.) у Литві вдалося зростити кількість медичних закладів, зменшити захворюваність на інфекційні хвороби, збільшити природний приріст населення.
Одразу після відновлення незалежності, Литва почала відмовлятися від радянської спадщини, зокрема й в медичній галузі, повертаючись до європейських принципів охорони здоров’я нації.
- Перехід на страхову медицину: дорослі працездатні особи платять за себе, а за пенсіонерів, дітей, людей з інвалідністю платить держава;
- Перетворення закладів з бюджетних на публічні неприбуткові;
- Фінансування стаціонарів не за принципом “ліжко-місце” чи “ліжко-день”, а за страховий випадок;
- З’явився напрямок довготривалого догляду за пацієнтами. Необхідність його розвитку викликана збільшенням тривалості життя та старіння нації. Багато лікарень перетворилося на установи, де доглядають та надають медичні послуги людям старшого віку.
- Заощадження коштів на поточну операційну діяльність, наприклад, багато лікарень відмовилися від лабораторій (користуються послугами централізованої лабораторії), їдалень (ці послуги купують на замовлення);
- Збільшення фінансування такого напрямку, як реабілітація хворих та повернення їх до активного життя;
- Ключовою особою в медичній системі стали пацієнти, але через компроміс між медиками, політиками та пацієнтами;
- Витрачання коштів на профілактування хвороб.
Втім реформування не обходилося без скандалів, які схожі на українські. Так, опозиція у 2010 році навіть подала до Конституційного суду, стверджуючи, що укрупнення закладів та їх перепрофілювання суперечить основному закону країни.
Їх аргументи були схожими до противників реформи в Україні: є розгалужена система закладів, навіщо її знищувати; хіба це причина не давати хірургу оперувати, якщо він робить 3-5 операцій на місяць, нехай їздить тренуватися в обласний центр, а працює на місці; у районні лікарні вкладено багато коштів, навіщо зменшувати обсяг послуг, навіть якщо вони не ефективні тощо.
Під тиском політиків, від частини ідей довелося відмовитися. Однак загальна кількість ліжок у Литві весь час скорочувалася – з 2011 по 2019 рік фонд ліжок зменшився на 14,6 % (з 743,40 до 643,65 ліжок на 100 тис. населення), у країнах ЄС-27 їх ще менше: 531,97 100 тис. населення.
Скрін з презентації Матвія Хренова, співзановника Українського центру охорони здоров'я (UHC)
Якщо подивитися на статистику стану здоров’я литовської нації, то є показники, які покращилися. Наприклад, до історичного мінімуму опустився показник дитячої смертності під час пологів, покращилося здоров’я людей, особливо чоловіків, тривалість життя з 2007 року зросла на 7 років.
Тут зростав тільки один показник – це лікарні, де люди проходять реабілітацію. В Україні, переважно, пацієнти, які перенесли ДТП, інсульт – залишаються на роки прикутими до ліжка та втрачають можливість до самообслуговування, тут почали створювати можливості повернутися їм до кращого фізичного стану.
Разом з тим, переконані в Литві, їх медична система все ще не досконала, якщо відштовхуватися до високих вимог стандартів ЄС до оснащення закладів, швидкості та якості надання медичних послуг, кваліфікації лікарів тощо.
Які висновки зробила Литва з пандемії, і чому медицину знову хочуть реформувати
Попри те, що загальне фінансування охорони здоров’я (державного та приватного) на душу населення у докарантинному 2020 році в Литві було 2505 євро на людину, для порівняння, в Україні у 2022 році на систему охорони здоров'я передбачено 125 євро. Однак попри це Литва стала 5-ою країною у світі за кількістю додаткової смертності, що спричинив covid-19.
Типова палата для лікування від ковіду у Литві
В таких умовах, для порівняння, лікували хворих у Біляївці під час пікового навантаження на заклад у хвилі поширення ковіду
Ситуація з надлишковою смертю спричинила велику дискусію в суспільстві та закликало до невідкладності проведення нової реформи медичної галузі.
До причин високої смертністі від ковід-19 віднесли: велику частку літнього населення, які внаслідок віку не змогли подолати інфекцію; тут багато лікарів, навіть більше, ніж в Європі, але бракує медсестер, а саме на них лягає обов’язок виходжувати пацієнтів; замало уваги до профілактики серцево-судинних захворювань плюс зменшення фізичної активності через карантинні обмеження. Тут заговорили про медицину здоров’я, і не лікування хвороб, необхідність говорити про збільшення фізичної активності, відповідальним харчуванням, відмови від надлишку солі, жирної їжі, солодких газованих напоїв. Це є найкращим способом змінити статистику смертності, переконані тут.
Ще один важливий момент, на який вказала пандемія – це труднощі з доступом до лікарів, є тривалий час очікування черги, щоб потрапити до вузькопрофільного фахівця, необхідність доїзду до лікарні, що знаходиться в сусідньому муніципалітеті.
Литва рівняється на сусідні країни Європейського Союзу, де показники здоров’я населення є значно кращими. За тривалістю життя Литва відстає на 5 років від середнього по ЄС, вона становить 74,7 років, 70 років – чоловіки, 80 – жінки (в Україні чоловіків живуть в середньому 63 роки, жінки - 73 роки – прим.ред.).
Реформи, які планує та впроваджує уряд, мають на меті врятувати близько 350 життів щороку, збільшити тривалість життя на 10 місяців і зменшити кількість самогубств на третину.
Пріоритетом стане підтримка медсестринського обслуговування, терапія, розвиток денних стаціонарів, інтеграція амбулаторно-поліклінічної допомоги. Базові послуги будуть отримувати на рівні муніципалітетів, там же довготривалу медичну допомогу, денний стаціонар, невідкладну медичну допомогу. За спеціалізованою мають звертатися у спеціалізовані центрі. У невідкладних випадках
туди їх довезе Швидка, а для решти зараз вивчають надання послуги соціального таксі.
Раніше ми досліджували, як переживає реформу медична система Україна. Вона вже стикнулася з деякими викликами: невідповідність тарифів, які сплачує НСЗУ комерційним цінам, браком фінансів та скороченням, поганим менеджментом лікарень.
Однак досвід країн, зокрема Литви, які пройшли шляхом реформи, можуть допомогти не зробити помилок, які були допущені, а залучити їх досвід, який був максимально успішним. Зокрема, з посиленим розвитком первинної та профілактичної медицини, системи реабілітації, переорієнтувавши на ці напрямки деякі відділення чи заклади, які не витримують конкуренції в умовах реформи.
Стаття підготовлена в рамках українсько-литовського проєкту "Стимул для незалежної журналістики в регіонах України"
Хочете більше цікавих статтей, новин, пояснювальних матеріалів, розповідей про надихаючих людей - підтримуйте роботу Біляївка.City за посиланням, а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook, Instagram, Viber та Youtube. А ще можна підписатися на наш сайт у розділі Google New. Просто натисніть на повідомлення, що під цією статтею 👇
Будемо разом 🤗!
