Протягом кількох місяців Біляївка.City аналізували, як відбувається реформування медичної системи вторинного рівня, акцентуючи увагу на Біляївській багатопрофільній лікарні. Майже рік вся увага громади була прикута до стану медичного закладу, який ледве не збанкротував. Хочемо підсумувати результати нашої аналітичної роботи та розповісти, як медична галузь на Одещині переживає трансформацію.
Медреформа в Україні: чому вона потрібна була нашій країні
Заголовок для тексту ми обрали не випадково, а подивившись відео та прочитавши коментарі під ним на сторінці біляївчанки Ольги Романюк.
На відео - один з центральних входів до лікарняного закладу, який здивував відвідувачку безладом. За ліки доводиться доплачувати, дотримуватися вимог з декларування звернення, а навіть мінімум порядку та чистоти заклад не зміг їй забезпечити.
У чому ж суть „безкоштовної медицини”, цілком справедливо запитує вона.
З 1991 по 2017 роки, як свідчать дані аналітичної довідки Всесвітньої організації охорони здоров'я, навіть за умови відсутності медреформ тривалість життя в Україні зросла з 69,3 до 71,8 років.
Разом з тим, Україна втратила понад 7,4 мільйони осіб через комплекс факторів - міграцією до сусідніх більш успішних держав та досить високі показники смертності, зокрема від хвороб, яким можна було б запобігти за умови більш якісної та доступної медичної допомоги.
Як було до медреформи Супрун, що змінилося
Українська система охорони здоров’я фінансується із загальних податків: податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, акцизного збору та митного збору. Однак, видатки “з кишені” залишаються значним джерелом витрат на охорону здоров’я (48% від загальних витрат на охорону здоров’я у 2015 році, як зазначається в аналітичній довідці ВОЗ - прим.ред.). Найбільша частка витрат “з кишені” іде на ліки та оплату стаціонарної допомоги.
Чому так стається? Адже у державному бюджеті на 2022 рік на медицину передбачено 157,8 мільярди гривень за програмою медичних гарантій, а загалом 193,5 млрд гривень на систему охорони здоров’я.
Втім, якщо розділити ці кошти на кількість мешканців України, то вийде по 125 євро на людину. Для порівняння, в країнах Балтії, які вийшли разом з нами із радянського табору, ця сума була значно вищою навіть у докарантинному 2020 році.
Литва на одного мешканця витратила 2505 євро, Латвія 1766 євро, Естонія – 2512 євро. До речі, попри кращий сервіс та більше фінансування, наприклад, Литва до цього часу вважає, що її система охорони здоров’я відстає від стандартів ЄС та планує знову реформуватися.
Для сталого розвитку медичної галузі, а це прописано у законі „Про державні фінансові гарантії”, на систему охорони здоров’я потрібно витрачати 5% ВВП країни. В Україні в 2020 році було - 3,9%, у 2021 - 4,2% ВВП.
Менша сума не дозволяє Національній службі здоров’я пропонувати адекватні тарифи за програмою медичних гарантій, які б покривали придбання медикаментів, гідну оплату праці медиків та оснащення закладів інноваційною технікою.
Ми аналізували, що тариф за консультацію вузького спеціаліста за програмою медичних гарантій на 2022 рік – 56 гривень, річний базовий тариф сімейного лікаря, за який той має бути на зв’язку ледве не цілодобово – 787 гривень.
Власне саме екс-міністерка охорони здоров’я Уляна Супрун, яка планувала реформу, під час ухвалення бюджету на 2021, публічно наголошувала: грошей не вистачить.
Для стабільного розвитку галузі на 2021 рік потрібно було передбачити щонайменше 225 млрд гривень, а запланували майже вполовину менше – 123,5 млрд.грн.
Медреформа буде працювати тільки за умови, що цього хоче персонал закладу
Разом з тим, галузь не зможе реформуватися, якщо не буде ефективно використовувати хоча б ті кошти, які отримує за свої послуги.
Про це ми поговорили з 27-річним лікарем-анестезіологом Роздільнянської лікарні Іваном Черненком, який відомий своєю безкомпромісністю у боротьбі з недоліками української медицини.
Маючи затребуваний за кордоном фах, залишається працювати в України, хоча до підвищення його зарплата складала 7,5 тис. гривень за тут 12 чергувань на місяць (для порівняння у німецьких лікарів-анестезіологів не може бути більше 4 чергувань – прим.ред.).
Лікарня міста Роздільна, в якій працює Іван, почала реформуватися два роки тому.
Біляївка.City зробили невелику табличку, щоб порівняти важливі цифри та продемонструвати, чому тут так сприймають реформу.
Тепер при меншій кількості працівників, заклад має 15 пакетів НСЗУ та заробляє більше грошей, ніж КПН "Біляївська багатопрофільна лікарня", де працює більше персоналу.
* - дані за 1-3 квартал 2021 року; ** - адміністрація, завідувачі відділень
– Ще до початку медреформи ми усвідомлювали: або змінюємося, або гинемо, - розповів Іван Черненко, - пережили великий супротив, звинувачення, що ми знищуємо медицину в районі. Колеги з інших лікарень хвалилися, що у них немає жодного звільненого. Тепер їх лікарня не заробляє на великий штат. Ми ж маємо зараз рівно стільки працівників, скільки треба. Вперше за років 20 тут почали 24\7 чергувати анестезіологи, зараз шукаємо операційних медсестер та санітарок. Вніс корективи ковід. Впевнений, що при злагодженій роботі команди, вчасному запису всіх пролікованих випадків до Електронної системи охорони здоров’я – можна забезпечувати базові потреби закладу.
До речі, повертаючись до відео, при кількості у 117 інших працівників (це двірники, сантехніки, електрики, ліфтери - прим.ред.) - дивно, що в Біляївській лікарні взагалі могло виникнути питання неохайності якоїсь з територій. Тому тут претензії не до реформи.
Борги: хто в Одеській області найскладніше переживає медреформу вторинки
Ми надіслали інформаційний запит до департаменту охорони здоров’я Одеської ОДА та дізнали, що у 2021 році колективи закладів охорони здоров’я скоротилися на 1370 працівників.
Інформація Одеського обласного департаменту охорони здоров'я
Втім ці цифри говорять лише про те, що мережа закладів охорони здоров’я області була створена не оптимізовано під потреби мережі.
У цей же час, в Одеській області на роботу шукають 1250 лікарів, з яких лікарів з медицини невідкладних станів - 165, лікарів загальної практики - сімейних лікарів -161, лікарів-анестезіологів – 93 осіб; 2122 медсестер, 898 працівників молодшого медичного персоналу.
Тут має працювати реформа децентралізації, щоб медикам хотілося їхати туди, де в них є потреба, зазначив під час тренінгу від USAID та UKID “Підтримка реформи охорони здоров’я” Матвій Хренов, співзасновник Українського центру охорони здоров’я, екс-радник міністра охорони здоров’я.
Які відділення скоротили в Одеській області через медреформу
Оптимізуючи мережу закладів Одеської області, найчастіше доводилося закривати пологові відділення. Менше народжують та є вимога НСЗУ – фінансуватимуть, якщо у відділенні прийматимуть не менше 150 пологів на рік. Це забезпечить кваліфікацію персоналу.
Від пологових вже відмовилися у КНП “Іванівська багатопрофільна лікарня”, КНП "Великомихайлівська багатопрофільна лікарня”, оптимізували в КНП “Ананьївська багатопрофільна міська лікарня”.
Разом з тим, епідемія змусила розгорнути додаткові відділення для допомоги хворим із підозрою на COVID-19 та хворим на COVID-19, загальна кількість нових ліжок під ці потреби - 3725.
Через неоптимізовані мережі, де є колективи, але немає пацієнтів, заборгованість з виплати заробітної платні колективам медичних закладів Одеської області складала 21 238,68 тис.грн. (інформація на 17 січня 2022 року - прим.ред.).
Тут, все ж, варто віддати належне спільним зусиллям Біляївської міської ради, департаменту охорони здоров’я Одеської ОДА, депутатам від округу, сусіднім громадам, зокрема, Маяківській, які змогли в ручному режимі вивести Біляївську багатопрофільну лікарню з боргу у 14 мільйонів гривень та закрити кредиторську заборгованість.
Це більше половини суми боргу, який утворився у кількох лікарень Одеської області, зокрема, обласних лікарень.
- КНП "Одеська обласна дитяча клінічна лікарня" ООР - 7 654,30 тис.грн;
- КНП "Одеський обласний шкірно- венерологічний диспансер" ООР - 2 170,40 тис.грн;
- КНП "Лікувально-діагностичний центр інфекційних хвороб" ООР - 210,00 тис.грн;
- КНП "Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я" ООР - 3 658,30 тис.грн;
- КНП "Одеська обласна психіатрична лікарня No2" ООР - 4 454,90 тис.грн;
- КНП "Одеська обласна клінічна стоматологічна поліклініка" ООР» - 1 859,50 тис.грн;
- КНП "Великомихайлівська багатопрофільна лікарня" Великомихайлівської районної ради - 232,80 тис.грн;
- КНП "Миколаївська лікарня" Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області - 95,88 тис.грн;
- КНП "Савранська лікарня" Савранської селищної ради Одеської області - 902,60 тис.грн.
Пацієнти мають бути у фокусі реформи, але й про медиків не можна забувати
У публікації про чекліст рішень, які мають запровадити у закладах ефективні керівники, Євген Мешко, директор клініки Святого Мартина, м.Мукачево, Закарпатська область наголосив:
- Медицина існує не для того, щоб комусь забезпечити місце роботи, а для того, щоб пацієнт мав, куди звернутися, мав, як полікуватися, та мав доступ до якісної медичної допомоги.
Дійсно, коли ми аналізували реформу медицини в Литві, то побачили, що навіть зі смертей в пандемію намагалися зробити висновки, де в системі стався збій, що потрібно в ній полагодити. Бо система охорони здоров'я будь-якої цивілізованої країни повинні виконувати головну місію та функцію - покращувати якість та подовжувати тривалість життя громадян.
Водночас, у Литві занепокоєні темою виїзду лікарів, медичних сестер, акушерок. Там шукають можливість затримати їх в країні, або створити умови, щоб ті повернулися. Для цього перепрофілюють заклади, шукають їм місце в реформованій системі, зокрема, в сфері паліативної допомоги, пожиттєвого догляду за літніми людьми.
Хто втратив роботу внаслідок медреформи вторинки у Біляївській громаді
На старті медреформи Біляївська лікарня, як і декілька інших лікарень Одеської області, змушена була відмовитися від роботи дитячого відділення та провести скорочення штату.
Тривалий час дитяче відділення не виконувало своєї основної лікувальної функції, а було місцем тимчасового перебування дітей, яких вилучили з родин. Для багатьох працівниць відділення звільнення стало особистою трагедією.
Наталія Бубон розповідає, що стала заручницею життєвих обставин. Освіту, окрім шкільної та кілька технічних спеціальностей (кондитера та продавчині), не вдалося отримали, потім були два декрети, діти. Куди йти працювати без вищої освіти та досвіду? В лікарню на посаду молодшого медичного персоналу, порадили їй. Тут вона затрималася на 24 роки. Прийшла дівчиною, а зараз, у 55 - змушена стояти у Центра зайнятості на обліку, очікуючи на вакантну посаду.
Наталія Бубон
- Я прийшла у дитяче відділення на покинутих дітей, - згадує Наталія, - я та моя колега Оля Ісаєва, вкладали в них душу. Я зробила стенд з фотографіями, вела запис про кожну дитинку, відстежувала її шлях, гуляла з ними, годувала. Вони були мені, наче рідні. Роботою в лікарні була дуже задоволена. Коли принесли повідомлення про звільнення, плакала, ходила до керівництва. Нічого не вдалося змінити. З багатьома дітьми тримаю контакт досі. Були малюки, яких приносили з пуповинкою сирою. Мами відмовлялися прямо у родзалі від них. Ми з ними нянчилися, бавали, виходжували. Коли почався ковід, то всі стали у бій, мали дуже вдячні відгуки від пацієнтів. А потім всіх звільнили, наче використаний та відпрацьований матеріал. Відрізали шмат життя.
І це найбільший виклик реформи, який лягає на плечі вже місцевої влади, знайти людям робоче місце та можливість для самореалізації.
Розвиток медичної галузі в умовах реформи передбачає важливість стратегічного мислення на кілька кроків уперед. Потрібно не лише зберегти медичний заклад, а, перш за все, суттєво покращити ситуацію зі здоров'ям людей.
З огляду на досвід Литви, бачимо, що з часом держава все одно може повернутися до ідеї скорочення районних лікарень, які не зможуть конкурувати з лікарнями обласних центрів.
На перше місце вийдуть такі напрямки як первинна медико-санітарна допомога, профілактика хвороб, реабілітація, можливість отримати послуги денного стаціонару, пожиттєвий догляд за літніми людьми.
Ці напрямки потрібно вже розвивати. Оцінити ж вплив медичної реформи на здоров'я нації можна буде вже через кілька років.
Стаття підготовлена в рамках українсько-литовського проєкту "Стимул для незалежної журналістики в регіонах України"
Хочете більше цікавих статтей, новин, пояснювальних матеріалів, розповідей про надихаючих людей - підтримуйте роботу Біляївка.City за посиланням, а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook, Instagram, Viber та Youtube. А ще можна підписатися на наш сайт у розділі Google New. Просто натисніть на повідомлення, що під цією статтею 👇
Будемо разом 🤗!
