Кілька днів тому до виконання обов’язків приступила нова адміністрація Біляївської багатопрофільної лікарні – директорка закладу Тетяна Георгієва, медична директорка Ірина Проскура. Лікарня перебуває у великій кризі. Борг закладу – 14 мільйонів гривень, він переживає скорочення персоналу, а також має не дуже хорошу репутацію серед населення, що викликає тривоги за його подальше майбутнє. Адже медична реформа передбачає, що гроші підуть туди, де будуть пацієнти.
Для довідки
Працювала директоркою Миколаївського обласного дитячого туберкульозного санаторію “Дубки” (до 2017 року), директоркою Миколаївської міської дитячої лікарні (2017-2020 роки), начальником медико-санітарної частини Державного підприємства Морський торгівельний порт Южний (з 2020 по 2021 рік). Має звання Заслужений лікар України.
Працювала головною директоркою Одеської комунальної установи “Центр первинної медико-санітарної допомоги №7” (до 2021 року), очолювала Чорноморський міський відділ охорони здоров’я.
? Одразу після вашого призначення почали з’являтися різні чутки: про закриття харчоблоку, про тиск на колишню адміністрацію закладу. Тому ми б хотіли з перших вуст почути про стратегію розвитку закладу та подолання кризи.
Тетяна Георгієва. Зараз я б мала говорити про те, що ми повинні змінити роботу закладу та повернути його до людей. Бути професійними, доброчесними, кваліфікованими. Але зараз тут трагедія, яку потрібно вирішити. Першочергове завдання – будь-якими способами знайти можливість заплатити зарплату людям, витягнути лікарню з боргової ями.
Борг закладу не 11, як озвучувалося, а 14 мільйонів. Сьогодні у нас був штаб, який ми зібрали, щоб проаналізувати фінансову ситуацію. Вона навіть гірша, ніж очікувалося. Тягнеться з квітня місяця, коли лікарня пролікувала 847 хворих на ковід, але з технічних причин подала звіт на 600 менше, тим самим втративши мільйони гривень. Зараз я не піднімаю питання, чому так сталося, чому не проконтролювали, чому не використали три місяці, які НСЗУ давало на усунення технічних помилок. Їх вже не повернеш.
Зараз ми аналізуємо, чому з 14 пакетів, які укладені з НСЗУ, частина з нулями. Наприклад, це пакет надання паліативної допомоги вдома, стоматологічної допомоги, чому за 9 місяців лише двоє пацієнтів звернулися за послугами гістероскопії, лише 27 пацієнток за місяць - до пологового відділення. Пакети, які не виконуються, все одно вимагають фінансування лікарів, медиків, акушерок. І у мене є питання, чому, наприклад, стоматологи продовжують ходити на роботу без зарплати, якщо у них по звітам немає жодного пацієнта. За одні пологи держава платить 10 800 гривень, 27 пологів – це 290 тисяч, тоді як на утримання штату треба втричі більше. Коли детально вивчила ситуацію, то розумію, що зараз треба терміново шукати шляхи вирішення. Зараз не хочу переходити на персоналії, але з тієї інформації, яку мені доповідає економістка закладу, про ці всі нюанси знали в адміністрації, але чомусь проігнорували.
Усі чутки про закриття харчоблоку - це пусті розмови, однак він має працювати у відповідності до законодавства.
? А яка перспектива з виплатою заборгованості? Раніше адміністрація говорила, що вони чекають на 7 мільйонів, що дозволить виплатити борг.
Тетяна Георгієва. Наступний транш, який ми чекаємо – це 7 мільйонів, з яких 4 ми маємо заплатити податків, оскільки далі вже підуть штрафні санкції, 2,5 мільйони – це виплати тим, кого скорочують до 15 вересня, день у день зі звільненням ми маємо відшкодувати їм всі видатки. І залишається 500 тисяч, якими ми закриємо залишки червня.
В коштах НСЗУ є ще й видатки на медикаменти, які входять у пакети. І далі у пацієнтів вже може виникнути питання, а чому вони змушені купувати ліки самостійно. Щоб зменшити навантаження на кошти НСЗУ, маю попередню домовленість, що лікарня отримає транш у мільйон гривень для того, аби закрити ці видатки.
Щодо подальшої ситуації із боргами по лікарні, то ми запрошували на засідання штабу профільного заступника Надію Анастасівну Гончаренко, де показали всю картину, як вона є, правдиво. У міста зараз, з її словами, немає змоги покрити борг. Тому будемо думати, що робити з цим далі, і як не допустити повторення таких ситуацій у майбутньому. Є різні варіанти, що розглядаємо: переведення деяких лікарів на госпрозрахунок, відпрацювання пакетів, де зараз стоять нулі, розібратися, чи має лікар кваліфікацію використовувати той чи інший високотехнологічний апарат, чи затребувана послуга у населення.
Коментар Надія Гончаренко, заступниці Біляївського міського голови
- За бюджетним кодексом ми не в праві фінансуваати зарплатню. Однак зараз спільно з лікарнею розробили програму виводу закладу з кризи, варіанти економії, щоб вирівняти ситуацію з виплатами, і сподіваємося, що до нового року усі борги будуть закриті. Разом з тим, ми взяли лікарню на баланс міста посеред бюджетного року. Тому не планували у 2021 видатки на заклад, які робити можемо - це ремонти, придбання обладнання. На 2022 рік будемо планувати їх. Віремо, що разом ми пройдемо цю кризу та заклад запрацює в інтересах громади.
Це потрібно було робити давно, але спрацював, скоріш за все, “містечковий менталітет”. Усі один одного знають, боялися зачепити, зробити зауваження, зіпсувати репутацію та нажити ворогів. Ми ж теж почали розмову про славу, яка йде за людину. Так от, якщо ти сама працюєш та змушуєш інших працювати, то слава про тебе буде йти. Бо людям не подобається, коли їх змушують працювати та виконувати свої обов’язки якісно. Якщо вони почнуть це робити, то суттєві зміни в лікарні вже стануться без додаткових зусиль. Ситуація буде виправлятися – підуть люди, бо відчують ці зміни. Підуть люди – будуть гроші. У нас поки що не всі до кінця зрозуміли, що натворили.
? Розглядаєте надання комерційних послуг, які дозволять виправити ситуацію з бюджетом?
Тетяна Георгієва. Варіантів таких послуг море. Це господарська діяльність, яку можна розгорнути, не в ущерб безкоштовним пакетам для пацієнтів від НСЗУ. Починаючи від профоглядів, комісій, але повторюся, зараз уся робота буде зосереджена на виведення закладу з фінансової кризи.
? Нова медична директорка – це ваша кандидатура?
Тетяна Георгієва. Так. Це кризовий менеджер, який має досвід та знання, які мають стати в нагоді. Сподіваюся, що вони допоможуть подолати кризу в Біляївці.
? Ще одне питання щодо зовнішнього стану закладу, території. Маєте на це якісь погляди?
Тетяна Георгієва. У мене у Мирному живе мама, 18 років тому я тут поховала тата. Як вчора пам’ятаю, коли тато лежав тут у лікарні, а я йшла по всім цим кочкам території. Через 18 років повернулася і була шокована, що нічого не змінилося. Звісно, це потрібно змінювати. Я сподіваюся на підтримку Біляївської міської ради, які взяли заклад на баланс, значить задекларували, що лікарня громаді потрібна. Тут треба системний підхід до всього – до території, навіть хоча б розібратися, а чи потрібно стільки території закладу, чи віддати частину під будівництво житла та на нього залучити молодих фахівців, як унормувати торгівлю та отримати від неї якісь кошти, що могли б піти на облаштування розбитих доріжок. Це все спільно має вирішуватися з депутатським корпусом.
? Коли ви побачили стан справ у закладі, чи не з’явилося бажання відмовитися від цього виклику?
Ні. Це виклик. І я хочу його прийняти. Моїй мамі 85 років. Нещодавно я змушена була терміново надавати їй медичну допомогу. Я схопила її та повезла в Одесу. Мені б хотілося, щоб завдяки моїй роботи у мешканців Біляївської громади та Біляївщини не виникало такої необхідності везти рідних та близьких до Одеси, а якісну та кваліфіковану допомогу вони б могли отримати тут, на місці, у Біляївській багатопрофільній лікарні.
Стаття підготовлена в рамках українсько-литовського проєкту "Стимул для незалежної журналістики в регіонах України"
