Нещодавно свій 95-ий День народження відзначив ветеран війни з села Градениць Василій Феодосійович Бордіян. Історія його майже столітнього життя – це розповідь у мініатюрі про десятки родів України. Сам Василій Феодосійович завжди багато працював навіть після виходу на пенсію, майже 50 років тому почув від лікарів, що безнадійний, та пораду жити на повну та ні в чому не відмовляти собі, ніколи не любив розповідати про війну, приховував від дітей історію роду, що пережив репресії, до цього часу не може повірити, що вчорашні союзники стали ворогами. Разом з тим два його онуки – стали на захист України, несли службу в легендарній одеській 28 окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу, демобілізувалися у високих військових званнях та зараз викладають військову справу в Одеській військовій академії.
- Коли мене питають у чому секрет довголіття тата, то мені важко дати одну якусь відповідь, - каже його син, - на дієтах він ніколи не сидів. Відтоді, як у 70-их роках невдало вирізали апендицит, що був на лікарняному ліжку майже рік, то почув від лікаря: їжте, ні в чому собі не відмовляйте, бо ви не жилець. Так з того часу він взагалі перестав дослухатися до порад про здорове харчування. Любив гарне вино, багато років працював бондарем на винзаводі, мав сади, виноградники, розводив бджіл та майже до 80-ти років качав свій мед.
Втім, припускають, що вся справа у доброму характері чоловіка та любові від великої родини.
- У свекра була золота дружина Марія Сергіївна, яка дуже про нього дбала, - каже невістка Лідія Яківна, - та й він людина компанійська, дружелюбна, з гумором. Завжди було багато друзів, кумів, товаришів, та й родина велика – три сина, 6 онуків, 14 правнуків. Одна онука – персональна лікарка. Коли дідусь здає, то вона бориться за його життя та здоров’я. Попри вік, дідусь живе сам, обходиться сам, та з великою неохотою приймає нашу турботу та піклування.
Сам він представник типової граденицької родини, що має молдавське коріння. Втім деталі про свій рід, як не розпитували діти та онуки, не розповідає.
- Покоління мого батька травмоване страхом, - каже син, - він призовник 44го року, а демобілізувався у 50-му. Про службу нічого і ніколи не розповідає, знаю лише, щоб був механізатором у танкових військах. Думаю, що з них брали підписку про нерозголошення. Цього він не підтверджував, але й категорично не заперечував.
Демобілізувавшись, він прийшов працювати простим бондарем на винзавод. Мало хто пам’ятає зараз цю професію. В його обов’язки входило робити бочки та ремонтувати, чистити ті, які використовували.
- З простого бондаря він став спочатку бригадиром, а потім керував виппунктом – у Лиманському та Граденицях.
У 2014, коли почалася війна на Сході України, двоє онуків-військових пішли захищати східні кордони. Дідусь дуже боляче переживав ці події, не міг повірити у те, що сьогодні його вчорашній союзник став ворогом.
- Сини, а це мої діти, служили у гарячих точках – під Іловайськом, під Мар’янкою, - каже невістка Василя Феодосійовича, - що я пережила у ці дні – важко описати словами. Дуже підтримувало спілкування з редакторкою районної газети “Південна зоря” Олександрою Корчинською, яка возила на фронт допомогу для хлопців.
Попри розбіжності у сприйнятті подій, родину з дідусем це не посварило, як часто трапляється. Вони все одно залишаються рідними людьми, підтримують один одного, з радістю відсвяткували 95-річчя дідуся за великим столом під виноградником, що посадив Василь Феодосійович.
- Треба дивитися із співчуттям на покоління, що пережило стільки страхів та горя, - каже син ювіляра, - не кожному народу доводиться пережити такі випробування, не кожен має в собі сили визнати страх, що живе десь на підсвідомості.
Родина каже, що у рідному селі та вже у Біляївській громаді дідусь не ображений турботою та піклуванням. Його не забувають, вітають з усіма святами, запрошують на День Перемоги.
- Багато років батько не дуже його відзначав, але з часом полюбив, цього року він брав участь в урочистостях в селі. Привітали від громади його на День народження, був у нас в гостях староста села.
Біляївська громада долучається до щирих вітань, які лунали на адресу ювіляра. Бадьорого довголіття на многії літа!
Хочете більше цікавих статтей, новин, пояснювальних матеріалів, розповідей про надихаючих людей - підтримуйте роботу Біляївка.City за посиланням, а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook, Instagram, Viber та Youtube.
А ще можна підписатися на наш сайт у розділі Google New. Просто натисніть на повідомлення, що під цією статтею 👇
Будемо разом 🤗!
