Наталія Майгурова – грумер. Вона поки що єдина, наскільки нам відомо, представниця цієї професій у Біляївці. Раніше працювала бухгалтеркою. Але вирішила залишити стару справу. Ризикнула, пройшла навчання, придбала необхідний інструмент і почала працювати. Запевняє, що знайшла себе саме в цій сфері і за пів року здобула вже постійних клієнтів. Ми детально розпитали Наталію, що за професія, і про шлях до неї.
- Бухгалтером я пропрацювала три роки, і зрозуміла, що цифри, звіти – це не моє. Завжди помічала, що подобається займатися з тваринами. Зараз мама згадує, як у дитинстві я лікувала гусей, і вони не лише виживали, а були більші за інших. Говорить: як ми не помітили цю рису в тебе, може б вийшов з тебе хороший ветеринарний лікар, - ділиться Наталія.
Її шлях до професії грумера тривав шість років. Якщо коротко, грумер – це той самий стиліст, але для тварин, переважно для котів та собак. Стриже їх, проводить гігієнічні процедури, доглядає за шерстю, очима, вухами та іншими частинами тіла.
- Все почалося, коли я придбала собі собаку, - розповідає жінка. - Почала її сама стригти. Бо у Біляївці, по суті, у кого це було робити? Спочатку не зовсім виходило, але згодом приловчилася. І коли виїжджали у місто з собакою, гуляли у парку, мене інші власники собак запитували: а хто стриг вашу дівчинку? Коли чули, що я сама, отримувала пропозиції: а можете і мою постригти. Ось так я зрозуміла, що може щось з цього вийти. Але професійно цим займатися почала лише пів року тому, коли пройшла навчання.
Спершу стригла Наталія свою улюбленицю без усіляких професійних знань. Покладалася на логіку і подекуди на інтуїцію. Тобто жодних уроків до цього не дивилася.
- Я бачила, що треба підстригти шерсть на лапах, бо вона брудниться, підстригала. Потім бачила, що вже і живіт занадто заріс, - теж підстригала. А згодом потрібна була гігієна. Так і пішло.
Спочатку стригла Наталія у Біляївці лише дітей своєї собаки, тобто її клієнти приносили їх на стрижку. Були декілька собак близьких знайомих. Про професійне навчання замислилась, коли почали звертатися за послугою клієнти з собаками інших порід.
- Породу своєї собаки я знала, як стригти. А інші? Там вже є нюанси. Наприклад, шпіц взагалі не стрижеться. А деяких собак лише тримінгують, тобто вищипують шерсть. Це роблять тим, у кого немає ліньки, і треба зробити експрес-ліньку. Ось цьому треба було вчитися.
Почалися курси. Оскільки період припав на карантин, спочатку це були онлайн уроки. Їх можна було пройти, зробити відпрацювання, а фото направити вчителям, які оцінювали роботу і говорили, що допрацювати. Але найкращий досвід принесли практичні майстер-класи: в Одесі, Києві.
Після навчання почався новий етап – були побоювання, чи буде ця професія затребувана у такому маленькому місті, як Біляївка.
- В Одесі у мене були клієнти, а про Біляївку думала: ну скільки – п’ять собак підстрижу, і все. Витратила на нову професію чимало коштів. І хвилювалася, чи зможу хоча б частину повернути. Лише курси коштували від 150 євро, а їх я пройшла не один і не два. Придбала вартісний інструмент. Не говорячи вже про професійну косметику для собак. Але виявилось, що у Біляївці, Маяках, Теплодарі, Яськах, Троїцькому достатньо маленьких собак, яких привозять до мене на стрижку.
Сама професія грумера, за словами Наталії, класна, якщо ти любиш доглядати за тваринами. Але однієї любові тут може бути замало.
- Нас на курсах навчалося восьмеро, і лише троє залишились в цій професії. Не змогли. Нюансів багато. Адже грумер – це робота з шерстю, а в когось може бути алегрія. Собаки можуть вкусити, поки ти їх стрижеш, часто неспокійні, що теж ускладнює процес стрижки. Є такі, що постійно скачуть, і ти три години маєш також разом з ними скакати, щоб зробити їх гарними. Вмовляєш, задобрюєш, шукаєш підходи, підгодовуєш смачненьким.
Найскладніше, запевняє майстриня, під час першої зустрічі, коли відбувається знайомство, потім вже легше. Але все одно є моменти в догляді, які тваринам не подобаються. Наприклад, вони не люблять чистити вуха або обрізати нігті. Інколи в такі моменти доводиться відволікати, наприклад, чихнути, щоб зрізати ніготь.
Щодо плюсів в роботі, то їх небагато. Головне, це спілкування з тваринами і задоволення від результату стрижки, коли радіють і господар, і собака.
- У мене була собака від якої, за словами господарів, відмовилися усі грумери, вона дуже неспокійна, кусається. Я сумнівалась, чи брати. Адже якість стрижки залежить і від того, як себе поводить собака. І якщо тварині зовсім не подобається, в неї навіть може трапитись приступ епілепсії. Але я вирішила таки спробувати. 20 хвилин її гладила, масажувала, і вона мені далася. Коли господарі забирали – здивувались. Такою гарною її ніколи ще не бачили. Раніше її просто брили, і вона ставала схожа на щура.
Працює Наталія зараз лише з собаками. Хоча, зізнається, спочатку планувала працювати і з котами.
- Я люблю і собак, і котів. Спробувала працювати з останніми і зрозуміла, що не пішло. Кішок складно заспокоїти, треба давати якісь препарати, а я не ветлікар, щоб знати, що саме їм можна давати. І укус кицьки набагато складніше заживає, як і подряпини. Тому вирішила відмовитись від догляду за кішками. З собаками простіше, -пояснила жінка.
За короткий термін здобула Наталія постійних клієнтів. Каже, що інтернет і відгуки – то велика сила.
- Якось мені зателефонувала жінка з Саратського району, вона бачила мої роботи в соцмережі, потім хтось їй щось ще розповідав. Вона запитала, чи можна привезти свою собаку на стрижку. Я здивувалась, і нагадала, що досить далеко від неї. Може краще знайти грумера поблизу. Але вона хотіла саме до мене. Вони планували з чоловіком поїздку до Одеси, тож, думали таким чином заїхати і завезти собаку на стрижку. І таке буває.
До нової професії Наталія вже повністю звикла. Продовжує проходити майстер-класи і вдосконалюватись як майстриня.
- Знаєте, мої рідні були у шоці, коли я їм сказала, що йду вчитися на грумера, - говорить Наталія. - Знаходили багато негативних моментів в цьому, намагалися відмовляти. Але зараз все по-іншому. Я справді знайшла себе в цій професії, і родина розуміє мене, підтримує. Поки я працюю вдома. Але моя мрія – якщо дозволить ситуація, відкрити у Біляївці невеличку гримерну, і примати там своїх маленьких клієнтів.
Фото Наталії Майгурової
Хочете більше цікавих статтей, новин, пояснювальних матеріалів, розповідей про надихаючих людей - підтримуйте роботу Біляївка.City за посиланням, а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook, Instagram, Viber та Youtube.
А ще можна підписатися на наш сайт у розділі Google New. Просто натисніть на повідомлення, що під цією статтею 👇
Будемо разом 🤗!
