Сьогодні ми знайомимо вас з біляївським ювеліром Андрієм Леоновим, який створює з каменів, скла, золота та срібла справжні шедеври мистецтва. Унікальність майстра в тому, що ювелірне ремесло він опановував самостійно. Розмовляємо з ним про шлях до творчості, смаки людей, моду на прикаси, і чому ювелірний масмаркет не викликає в нього захоплення.
Як все починалось
В ювелірній справі Андрій більше 25 років. Говорить, що фахової освіти не має – самоучка, а своє ремесло називає шляхом пізнання себе.
Каблучка. Робота Андрія
В дитинстві жив на Кавказі. В школі любив точні науки і малювати. З 10 років відвідував секцію юний технік, яка працювала при ДТСААФі (прим.ред.: Добровільне товариство сприяння армії, авіації та флоту). Захоплювався моделюванням кораблів та машин. А з 11 років вже став за токарний станок, виготовляв з дерева різні вироби.
Вищу освіту здобував в Одеському інституті інженерно-морського флоту. Але мрія стати моряком так і не здійснилась.
- Розпад Радянського Союзу змусив думати не про навчання, а як заробити гроші на життя. Шукав роботу. Вміння мав різні: я і зварювальник, і фрезерувальник, і маю досвід в будівничій сфері, - розповів Андрій. - Певний час навіть торгував на Привозі шоколадками і жувальними гумками. Тоді на це був попит.
Доленосною для майстра стала зустріч з приятелем, який займався антикваріатом. В нього він побачив дивовижні вироби, виточені з каменю. Тоді це коштувало великих грошей. І Андрій подумав, що теж хоче і міг би таке творити. Придбав інструмент, матеріал та почав майструвати.
Інструменти ювеліра
- Перший млинець був нанівець, як кажуть. Але другий – вже краще. Це були квіти з агату, нефриту. Мої саморобки далі використовували в ювелірних виробах, - пояснює він.
Потім майстер вирішив спробувати робити не лише елементи для прикрас, а створювати їх повністю сам, починаючи від ідеї, макету і до останнього етапу. Більш глибоко пізнавати ази ювелірної справи допомагала книга Володимира Марченкова.
Така діяльність вимагала багато часу. В середньому на виготовлення однієї прикраси, якщо вже є ідея, йде місяць. Це якщо працювати по сім годин на добу.
- Звичайно, не обходилось без помилок, виходило не так гарно, як задумував, перероблював, - ділиться ювелір. – Майстер і не повинен бути повністю задоволений своєю роботою, я - не виключення. Знаю свої огріхи, і що треба змінити.
Щоб мати заробіток, паралельно Андрій працював під конкретні змовлення. Але здебільшого вони були схожі на вироби широкого вжитку. Це ті прикраси, які ми бачимо в магазинах. Вони, за його словами, не мають мистецької цінності. Його ж душа прагнула чогось незвичайного.
Мундштук. Робота Андрія
Майстер самостійно опанував різні техніки в ювелірній справі, але найцікавішою для себе визначив гліптику – різьблення по каменю і роботу з гарячими емалями. Зазначає, що не зустрічав в Одесі майстрів, які працювали б з ними.
- Я поєдную об’ємну роботу з камінням та емаллю. Це дуже складний процес. Адже скло треба нанести на метал. Але для мене чим складніше, тим цікавіше.
Кожний його вироб, зазначає Андрій, схожий на дитину. Спочатку його виношуєш, потім народжуєш і випускаєш у життя. І хочеться, щоб ці творіння, як і діти, радували та приносили позитивні емоції.
Деякі вироби Андрія представлені в магазинах, деякі зберігаються у приватних колекціях. А кілька років тому він створив в соцмережі власну сторінку, і виставляє роботи там. Говорить, що рідко що з його виробів довго залежується.
- Зізнатися, буває таке, що виставиш роботу, отримаєш багато схвальних відгуків, коментарів, а зацікавлених володіти нею – немає. Тоді стає сумно і опускаються руки. Але так буває нечасто.
Про моду, смаки на ювелірні вироби
- Змінюються часи, менталітет людей, їх сприйняття життя - змінюються і їх смаки, - зазначає Андрій. - Зараз, на жаль, не всі цікавляться мистецтвом, не всі розуміють його. Людей більше хвилює не художня цінність прикраси, а яка її вага і ціна за один грам. Деякі хочуть, щоб було просто масивніше і блищало.
Байдуже Андрій ставиться до брендів та до виробів широкого вжитку, які представлені на вітринах ювелірних магазинів.
- Наприклад, Pandora, це звичайне срібло, нічого в ньому особливого немає, але бренд розкручений.Часто прикраси різних брендів носять або рекламують знаменитості, і люди просто хочуть їх наслідувати. На цьому базується маркетинг. Але не все те, що нам подають, варто уваги.
Те ж стосується, на думку Андрія, основної лінійки відомих ювелірних будинків Boucheron, Cartie, Tiffany, Van Cleef. В українському сегменті це теж масмаркет. Цвяхи, черепа, конюшина не є вершиною мистецтва. В цих брендів є окремі колекції, закриті від звичайного покупця. От вони варті уваги.
Роботи Андрія
Про плани
Андрій поділився, що найближчим часом хоче створити серію ювелірних прикрас з елементами орхідей.
- Дуже гарні квіти, і людям подобаються. В техніці з гарячою емаллю і камінням можна зробити неймовірні речі: броші, кулони, каблучки тощо.
Майстер розуміє, що це забере немало часу. А в нього є і ряд поточної роботи: реставрація прикрас, ремонт. Втім заради мистецтва він готовий працювати і вночі.
- Для професійного росту майстра - в художньому плані – займатися авторськими виробами він повинен постійно, хоча б раз на 2 місяця. Це моє переконання. Так набуваються навики, майстерність. Ти не майстер, якщо не маєш мистецького росту, - зазначив Андрій.
Фото з архіву Андрія Леонова
