У першій частині інтерв'ю із заступником Міністра охорони здоров'я Павлом Ковтонюком Біляївка.City розповіла основні тези щодо реформування медицини в Україні. Після того, як Павло Ковтонюк їх озвучив, він відповів на питання одеських журналістів. Друкуємо у форматі запитання-відповідь.
Зустріч заступника Міністра охорони здоров'я з одеськими журналістами
? Чи не здається Вам, що ми повертаємося до земської медицини минулого століття? Коли один лікар з валізкою мав прийняти десятки пацієнтів з різними захворюваннями. Однак пірогови та мечникови народжуються раз на століття. Таких кваліфкованих фахівців наразі немає. І невідомо, коли вони з'являться. Це найбільший страх реформи, що якісних сімейних лікарів - немає.
Павло Ковтонюк: Так. Сьогодні -це дійсно проблема. Але чому вона виникла? Тому що раніше кращі студенти не обирали сімейну медицину. Коли вони побачать, що там, в цій сфері буде гідна заробітна платня - вони обиратимуть цей фах. Сьогодні людина за відповідями про своє здоров'я йде в Google та аптеку. Від сімейного лікаря так само очікується, що він даватиме прості, зрозуміли, але фахові відповіді на запитання про здоров'я людини.
? Як працюватиме вторинна ланка? Ми зрозуміли, що первинна - буде безкоштовною, а далі?
Павло Ковтонюк: Якщо лікар не зможе зарадити вашій проблемі - він повинен направити пацієнта на спеціалізовану ланку (окулісти, неврологи, дерматологи тощо). На перших етапах медичної реформи до спеціалістів можна буде звертатися напряму, без направлення від лікаря. Потім - тільки після направлення від сімейного лікаря.
Планується, що далі всі види послуг поділятимуться на три типи: безкоштовні, платні та співоплата (коли держава частково сплачує). Та в остаточному варіанті закону, за який проголосувала Рада, від поняття “співоплати” - відмовилися.
? Що буде з лікарнями, які не стануть центрами госпітальних округів?
Павло Ковтонюк: Сьогодні ми маємо ситуацію, коли більшість жителів, наприклад, Одеської області за більш-менш серйозним лікуванням їдуть до обласного центру. Бо там є кваліфіковані лікарі, там є спеціальне обладнання. Ідея госпітальних округів полягає в тому, щоб такі - посилені технікою, устаткуванням центри з'явилися по всій області. Їх буде декілька, а не так, як зараз - один.
З центрами госпітальних округів потрібно визначитися в області відповідно до тих критерій, маячків, які сформує Міністерство охорони здоров'я.
? Ми багато чули, що рішення про кількість госпітальних округів та їх центр залежить від області, а не від Міністерства. Однак вже була ситуація, коли Одеська область подала проект з 10 госпітальними округами, а на сайті Міністерства з'явився проект з п'ятьма. Як Ви це прокоментуєте? І що буде з лікарнями, які не стануть центрами госпітальних округів?
Павло Ковтонюк: Проекти госпітальних округів ще узгоджуються з областями. Лікарні (поліклінічні відділення), які сьогодні існують - залишаться. Найскладніша ситуація буде зі стаціонарами. Зараз фінансування відбувається в залежності від ліжкомісць. Немає різниці, чи приймають там 100 пологів на рік, чи 10000. Хоча в медицині є чітка кореляція між обсягом медичних послуг, які надають лікарні, та їх якістю. Чим частіше лікар робить операції, приймає пологи - тим вищою є його кваліфікація.
Наприклад, відповідно до рекомендацій МОЗ, які закріплені в національних стандартах, якщо лікарня або відділення приймають менше 400 пологів на рік - це небезпечно для пацієнток. У Великобританії цей показник ще вищий - лікарня або відділення мають приймати 2000 пологів на рік.
Якщо громада хоче зберегти лікарню або якесь відділення - вона має довести його до стандартів. Тоді держава буде їх фінансувати. У випадку, коли воно не дотягує до стандартів, але громада хоче зберегти це відділення або лікарню, то вона має фінансувати його з власних коштів місцевого бюджету, або шукати інше фінансування.
У будь-якому випадку від цього виграє пацієнт. Або його будуть лікувати, як треба (повертатимуть до лікарень через якісні послуги, вкладатимуть кошти в ремонти), або пацієнт поїде туди, де йому нададуть якісні послуги.
? Як бути в ситуації, коли відділення або лікарня не дотягуватиме до стандартів, а у місцевої громади не буде коштів на утримання лікарні або якихось відділень стаціонару? Їх закриватимуть?
Павло Ковтонюк: Це буде рішенням місцевої громади через уповноважених нею осіб - представників місцевої влади. Ми постійно повторюємо, що реформа не передбачає закриття жодної лікарні. Це прямо заборонено Конституцією України. Якщо ж послуга рідкісна і менш затребувана, її будуть отримувати там, де вона надається якісно. В медицині є дуже просте правило: кількість дорівнює якості. Ви б полетіли на літаку, якби знали, що пілот має практику у п’ять польотів на рік. А лікар, який приймає пологи п’ять разів на рік? В нас є такі райони, де в пологових відділеннях приймають 5-10 пологів на рік.
Однак вони можуть прийняти рішення не про закриття, а про перепрофілювання якогось відділення у ті, які більше необхідні громаді. Наприклад, у центри реабілітації, хоспіси тощо.
Сьогодні все в руках лікарів та місцевої влади. Якщо вони зацікавлені у збереженні медичних закладів - мають належним чином дбати про стандарти та підвищення якості медичних послуг.
? Скажіть, Ви впевнені у позитивних результатах медичної реформи? Чи готові будете визнати, що помилялися, якщо вона не спрацює?
Павло Ковтонюк: Ми так само переживаємо за результати реформи. Навіть більше, ніж хтось ще. І так само боїмося, щоб все спрацювало. І готові будемо визнати помилки, якщо десь помиляємося. Однак впевнені, що в тому стані, в якому зараз існує медицина - вона працює не на користь громадян України. І вона потребує змін. Ми не стали вигадувати велосипед, а запозичили модель, яка вже довела ефективність в країнах Західної Європи.
Так, зміни завжди лякають. Тому багато хто і чіпляється за стереотип безкоштовності. Хоча всі знають, що у нас немає безкоштовної медицини. Але ми обіцяємо, що з кожним роком медицина буде все більш безоплатною. Людина відчуватиме захист.
Посилання на джерело: https://vn.20minut.ua/Podii/ne-bude-gospitalnih-okrugiv--ne-bude-finansuvannya-zamministra-moz-pav-10581455.html
