У першій частині інтерв'ю із заступником Міністра охорони здоров'я Павлом Ковтонюком Біляївка.City розповіла основні тези щодо реформування медицини в Україні. Після того, як Павло Ковтонюк їх озвучив, він відповів на питання одеських журналістів. Друкуємо у форматі запитання-відповідь. 

Зустріч заступника Міністра охорони здоров'я з одеськими журналістами  Галина Халимоник

? Чи не здається Вам, що ми повертаємося до земської медицини минулого століття? Коли один лікар з валізкою мав прийняти десятки пацієнтів з різними захворюваннями. Однак пірогови та мечникови народжуються раз на століття. Таких кваліфкованих фахівців наразі немає. І невідомо, коли вони з'являться. Це найбільший страх реформи, що якісних сімейних лікарів - немає. 

Павло Ковтонюк: Так. Сьогодні -це дійсно проблема. Але чому вона виникла? Тому що раніше кращі студенти не обирали сімейну медицину. Коли вони побачать, що там, в цій сфері буде гідна заробітна платня - вони обиратимуть цей фах. Сьогодні людина за відповідями про своє здоров'я йде в Google та аптеку. Від сімейного лікаря так само очікується, що він даватиме прості, зрозуміли, але фахові відповіді на запитання про здоров'я людини. 

? Як працюватиме вторинна ланка? Ми зрозуміли, що первинна - буде безкоштовною, а далі? 

Павло Ковтонюк: Якщо лікар не зможе зарадити вашій проблемі - він повинен направити пацієнта на спеціалізовану ланку (окулісти, неврологи, дерматологи тощо). На перших етапах медичної реформи до спеціалістів можна буде звертатися напряму, без направлення від лікаря. Потім - тільки після направлення від сімейного лікаря.

Планується, що далі всі види послуг поділятимуться на три типи: безкоштовні, платні та співоплата (коли держава частково сплачує). Та в остаточному варіанті закону, за який проголосувала Рада, від поняття “співоплати” - відмовилися. 

? Що буде з лікарнями, які не стануть центрами госпітальних округів?

Павло Ковтонюк: Сьогодні ми маємо ситуацію, коли більшість жителів, наприклад, Одеської області за більш-менш серйозним лікуванням їдуть до обласного центру. Бо там є кваліфіковані лікарі, там є спеціальне обладнання. Ідея госпітальних округів полягає в тому, щоб такі - посилені технікою, устаткуванням центри з'явилися по всій області. Їх буде декілька, а не так, як зараз - один.

З центрами госпітальних округів потрібно визначитися в області відповідно до тих критерій, маячків, які сформує Міністерство охорони здоров'я.

? Ми багато чули, що рішення про кількість госпітальних округів та їх центр залежить від області, а не від Міністерства. Однак вже була ситуація, коли Одеська область подала проект з 10 госпітальними округами, а на сайті Міністерства з'явився проект з п'ятьма. Як Ви це прокоментуєте? І що буде з лікарнями, які не стануть центрами госпітальних округів?

Павло Ковтонюк:  Проекти госпітальних округів ще узгоджуються з областями. Лікарні (поліклінічні відділення), які сьогодні існують - залишаться. Найскладніша ситуація буде зі стаціонарами. Зараз фінансування відбувається в залежності від ліжкомісць. Немає різниці, чи приймають там 100 пологів на рік, чи 10000. Хоча в медицині є чітка кореляція між обсягом медичних послуг, які надають лікарні, та їх якістю. Чим частіше лікар робить операції, приймає пологи - тим вищою є його кваліфікація.

Наприклад, відповідно до рекомендацій МОЗ, які закріплені в національних стандартах, якщо лікарня або відділення приймають менше 400 пологів на рік - це небезпечно для пацієнток. У Великобританії цей показник ще вищий - лікарня або відділення мають приймати 2000 пологів на рік.

Якщо громада хоче зберегти лікарню або якесь відділення - вона має довести його до стандартів. Тоді держава буде їх фінансувати. У випадку, коли воно не дотягує до стандартів, але громада хоче зберегти це відділення або лікарню, то вона має фінансувати його з власних коштів місцевого бюджету, або шукати інше фінансування.

У будь-якому випадку від цього виграє пацієнт. Або його будуть лікувати, як треба (повертатимуть до лікарень через якісні послуги, вкладатимуть кошти в ремонти), або пацієнт поїде туди, де йому нададуть якісні послуги.

 

? Як бути в ситуації, коли відділення або лікарня не дотягуватиме до стандартів, а у місцевої громади не буде коштів на утримання лікарні або якихось відділень стаціонару? Їх закриватимуть?

Павло Ковтонюк: Це буде рішенням місцевої громади через уповноважених нею осіб - представників місцевої влади. Ми постійно повторюємо, що реформа не передбачає закриття жодної лікарні. Це прямо заборонено Конституцією України. Якщо ж послуга рідкісна і менш затребувана, її будуть отримувати там, де вона надається якісно. В медицині є дуже просте правило: кількість дорівнює якості. Ви б полетіли на літаку, якби знали, що пілот має практику у п’ять польотів на рік. А лікар, який приймає пологи п’ять разів на рік? В нас є такі райони, де в пологових відділеннях приймають 5-10 пологів на рік.

Однак вони можуть прийняти рішення не про закриття, а про перепрофілювання якогось відділення у ті, які більше необхідні громаді. Наприклад, у центри реабілітації, хоспіси тощо.

Сьогодні все в руках лікарів та місцевої влади. Якщо вони зацікавлені у збереженні медичних закладів - мають належним чином дбати про стандарти та підвищення якості медичних послуг.

? Скажіть, Ви впевнені у позитивних результатах медичної реформи? Чи готові будете визнати, що помилялися, якщо вона не спрацює?

Павло Ковтонюк: Ми так само переживаємо за результати реформи. Навіть більше, ніж хтось ще. І так само боїмося, щоб все спрацювало. І готові будемо визнати помилки, якщо десь помиляємося. Однак впевнені, що в тому стані, в якому зараз існує медицина - вона працює не на користь громадян України. І вона потребує змін. Ми не стали вигадувати велосипед, а запозичили модель, яка вже довела ефективність в країнах Західної Європи.

Так, зміни завжди лякають. Тому багато хто і чіпляється за стереотип безкоштовності. Хоча всі знають, що у нас немає безкоштовної медицини. Але ми обіцяємо, що з кожним роком медицина буде все більш безоплатною. Людина відчуватиме захист.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В медицині є така особливість — якість залежить від об'єму, тож коли в лікаря не має практики він починає втрачати свою кваліфікацію, — каже замміністра. — Якщо є ліжка та обладнання, це не означає що там є якісна послуга. Треба дивитись по об'ємам послуг, саме тому ми встановлюємо критерій по кількості населення (тому що кількість населення результує об'єм послуг). Наприклад, по Вінницькій області народжуваність складає 10 дітей на тисячу населення. Якщо ми беремо госпітальний округ в 200 тисяч людей, це означає що там народиться дві тисячі, це статистика. Головне питання — де вони народяться: в десяти лікарнях на двісті пологів, чи в одній на дві тисячі пологів. І тут ми підходимо до стандартів, які прив'язані до об'ємів... Є рекомендації всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), які закріплені в національних стандартах, вони говорять про те, що лікарні або відділення де приймають менше 400 пологів, є небезпечними для пацієнта. Не йдеться про те, що низька, чи не дуже хороша якість медичної допомоги, це небезпечно.
Посилання на джерело: https://vn.20minut.ua/Podii/ne-bude-gospitalnih-okrugiv--ne-bude-finansuvannya-zamministra-moz-pav-10581455.html

 

 

 

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися