Музей грошей Національного банку України - місце, де можна дізнатися про історію українських грошей. Це - місце сили, гордості та усвідомлення, що Україна - це не від учора, не просто так. Вона має історію грошової системи, яка сягає століть. Україна - держава, яка має тривалі історичні, культурні та торгівельні зв'язки з Європейськими країнами. А ще - це просто пізнавально і цікаво. Біляївка.City побували там та готові поділитися побаченим і почутим. Рушаймо.
Перший бонус - сама будівля Національного банку України
Стоїш поряд - і вже бракує слів від захоплення. Надзвичайна архітектура, монументальність та шалена енергетика. Будівлю "охороняють" грифони, які за античними міфами мали стерегти золоті копальні, а на вітражах стелі - парить патрон та захисник Києва - архангел Михаїл.
місто Київ, Інститутська, 9 - будівля Національного банку України
Історія будівлі розпочалася у 1839 році. Саме тоді в Києві було засновано контору Державного комерційного банку. Проект банку розроблявся на конкурсній основі. Переможцем став архітектор Олександр Кобєлєв, хоча у конкурсі брали участь більш знані архітектори. Перемогла ідея не лише естетичного вигляду, але й інженерні рішення, які пропонував Кобєлєв: електричні вентилятори, батареї, парове опалення, шахти із льодом (для літньої прохолоди). Під будівлею знаходилися великі підземні сховища, а у дворі збудували цегляний флігель для банківських службовців, поєднаний галерєями з основною будівлею.
До речі, щодо системи вентиляції. У будівлі банку, за задумом, пряно пахло трояндами. Для цього повітря в систему вентиляції закачували зі спеціально висадженого трояндового саду. Коли будівлю НБУ ремонтували, то була ідея відновити систему вентиляції. Її перевірили - все працювало, як годиться. Підвела сучасна забудова. На місці саду - тепер гараж. Якби не це, то сучасні українські гроші могли мати трояндовий аромат.
Пізніше до Кобєлєва приєднався Олександр Вербицький, а зовнішні облицювальні роботи здійснював Еліо Саля (автор скульптур «Будинку з химерами» та фастівського костьолу).
Колись у цій залі працювала біржа, а також проходили прийоми та звані вечори - все максимально наближено до автентичності
Ще у цієї будівлі - небанальна історія добудови. Кобєлєв - пишався своїм творінням. І навіть думати не міг, що за життя виникне потреба його змінювати та добудовувати. А потрібно було додати два поверхи. Столицю перевели з Харькова до Києва, тож приміщень не вистачало. Він довго не погоджувався зайнятися добудовою, однак чи то репресивна та безжальна радянська машина на нього так вплинула, чи то страх, що будівлю зіпсують - у співавторстві з Риковим Кобєлєв взявся за роботу.
Уявіть, розповіла екскурсовод, третій і четвертий поверхи мурували одночасно з підняттям даху. Тобто дах не знімали, як це робилося в таких випадках, а розрізали на сім частин і поступово піднімали за допомогою джеків і домкратів. Після того, як кладку стін було завершено, частини даху встановили на чавунних подушках і знову зварили (дах складався з металевої конструкції). Вага даху, піднятого на висоту 12 метрів, складала 330 тонн, периметр - 400 метрів.
Унікальний Музей грошей НБУ
Музей офіційно відкрито 24 березня 2004 року, проте формування колекції розпочалося ще в 1989 році. Сьогодні вона налічує понад 13 000 експонатів. Це монети від найдавніших часів до банкнот сучасної України. Тут також є величезна колекція ювілейних монет.
Експозиція ювілейних монет. Тут можна знайти монети зі свїм знаком зодіаку, монети з міст, які відзначали ювілейні дати, пам'ятниками архітектури, діячами культури та мистецтв тощо.
Кожну монету можна розглядати годинами. На сьогодні найдорожча монета України є номіналом у 500 гривень. Вона присвячена фіналу ЄВРО-2012 і, кажуть, що коштує 800 000 грн. Основна складова рідкості і дорожнечі цієї монети - це сам матеріал, з якого вона виготовлена (золото, вагою 500 грам, 999,9 проби), тираж (всього 500 штук) та розміщення логотипу футбольного Кубку.
Мова йде про монету, що посередині експозиції
Вперше тризуб на грошах з'явився у X-XI столітті
Київський князь Володимир Великий, намагаючись утвердити Київську Русь як частину європейської цивілізації та могутньої держави, розпочав карбування перших давньоруських монет - златників та срібляників.
На відміну від країн Заходу, які починали карбування монет із наслідування римських, руські монети містили написи виключно слов'янською мовою та зображення своїх князів. Серед символів - тризуб - знак київських князів. По суті, це був перший державний документ, де використали тризуб.
Сьогодні монети Київської Русі - велика рідкість. У світових колекціях їх всього лише 350 срібляників та 11 златників.
На лицьовому боці монети зображений князь, що сидить на престолі, тризуб і напис "Владимир на столе", на зворотньому боці - зображення Ісуса Христа і напис "А се его злато"
Рубль - це "порубана" гривня
Київська, Чернігівська та Новгородська гривні
Ці брусочки на фото - перші гривні. У часи, коли слава Київської Русі - в занепаді, державу роздирають феодальні князівства, - припиняється карбування монет. Роль грошей виконують гривні - срібні зливки.
Київські мали форму шестигранника, їх вага близько 160 грамів, чернігівські - розплющені, а вага - 196 грамів. Пізніше з'явилися новгородські гривні. Вони мають форму довгих срібних брусків і важать 200 грамів. Саме з ними пов'язано вживання слова ''рубль'' (від "рубати", коли гривні ділили на рівні частини).
Слово ж гривня - походить від назви прикраси, яку носили на шиї (на "загривку").
Чому "гроші" - це про Європу, а "деньги" - про Азію
Монета із зображенням першого та останнього російських царів Івана Грозного та Миколи Романова (XVI - початок XX століття)
До речі, цікаве лінгвістичне спостереження. Україна, попри те, що її територію у XIV-XV столітті ділять між собою сусідні держави Литва та Польща - залишається найважливішим перехрестям торговельних шляхів Європи та Сходу. На відміну від Московії, польська та литовська влада не вводять суттєвих економічних обмежень, вільно в обігу ходять іноземні грошові одиниці.
Серед інших з'являється чеська монета великого розміру. Від неї започатковується вживання слова "гроші", від "grossus" - "великий". Пізніше ця назва перейшла до срібних монет Франції, Угорщини, Польщі, Австрії.
А от слово "деньги" - походить від тюрського "теңге" або від хазарського "тамга" — "тавро", "клеймо", "печать". У сучасності ці назви використовуються в Казахстані та Туркменії.
Якими мовами були написи на грошах Української народної республіки
Перші українські карбованці
Ще один дуже цікавий експонат музею - перші гроші після нетривалого відновлення Незалежності України в форматі Української Народної Республіки.
Після проголошення в листопаді 1917 року Третім універсалом утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада ініціює розробку національної валюти. Спершу грошова одиниця УНР отримала назву «карбованець», а вже 1 березня 1918 року Центральна Рада запроваджує нову грошову одиницю – гривню. До речі, саме в цей період на купюрах з'являється тризуб. Він згодом стане офіційним гербом України, а тоді художник Георгій Нарбут використав його як декоративну деталь та нагадав про спадкоємність Української народної республіки від часів Київської Русі.
Цікавий факт, що напис "100 карбованців" був мовами чотирьох найчисленніших націй, що жили на території України: українською, російською, польською та єврейською (їдиш).
А це гривні Української Народної Республіки. У 90-их роках деякі ідеї оформлення запозичили під час створення грошей Незалежної України
Російські рублі, які схожі на американські долари
Такі банкноти друкували за океаном
Поява цих банкнот пов'язана з періодом в історії сусідньої держави початку 20 століття. Дизайн, колір та водні знаки - абсолютно схожі на американський долар.
Українські грошові банкноти, за які вбивали
Бофони - грошові документи
Уповноважені особи від імені Організації українських націоналістів чи Української повстанської армії видавали їх населенню за добровільно внесені або реквізовані кошти.
Відомі святкові серії бофонів. Наприклад, на Великодніх були написи з надією на становлення України як Незалежної держави: «Христос Воскрес! Воскресне Україна! Воля народам! Воля людині! Смерть тиранам!».
У разі, якщо в будинках українців радянські солдати знаходили бофони - це гарантувала першим тюремний термін або навіть розстріл.
Маленька комерційна таємниця банкнотно-монетного двору Національного банку України
Зразки українських гривнів - зараз теж колекційна рідкість
Як розповіли нам під час екскурсії, банкнотно-монетний двір Національного банку України виконує самостійно повний цикл виготовлення банкнот та монет. У світі - не кожна держава може похвалитися таким. Окрім того, банкнотно-монетний двір Національного банку України друкує цінні бланки державних цінних паперів, документів суворого обліку на замовлення іноземних держав. Для яких саме - це комерційна таємниця.
До речі, виявляється не тільки англійські фунти виготовляють з пластику, а й домішок цього матеріалу є в українських гривнях. Тому їх краще не прасувати, якщо ненароком виправили їх в кишенях брюк або куртки.
А ще тут можна зробити собі монету на пам'ять власними руками, записатися на безкоштовну екскурсію чи подивитися музейні експозиції, не виходячи з дому
Уся детальна інформація про запис на екскурсії та посилання на віртуальний тур (правда ж, це - цікава альтернатива уроку історії або класній виховній годині) - на офіційному сайті Національного банку України.
До речі, Україну можна відчути не лише в Музеї грошей, ми якось шукали Україну в Одесі та знайшли.
