23 серпня Україна відзначає День державного прапору. Національний символ та оберіг має дуже давню історію. Він був поруч з українською нацією на шляху утвердження її Незалежності протягом багатьох століть. У важкий 2014 рік, коли Росія захопила український Крим, окупувала частину Донецької та Луганської області, саме прапор був маркером - тут Україна, надихаючи громадян держави на захист власної держави та державності. Сьогодні ми хочемо пригадати найбільш емоційні та важливі факти з історії українського прапору.
1. Починаючи з часів хрещення Русі, синій та жовтий кольори завжди були присутні на прапорах нашої держави різних століть. Вперше поєднання синього і жовтого з’явилося на гербі Львова у XIII столітті. Великий князь Київський, правитель Галицько-Волинського князівства, засновник Львова, Кременця, польського Холму Данило Галицький подарував його місту, заснованому у 1256 році, герб із зображенням жовтого лева на блакитному тлі.
Перше поєднання жовтого та синього пішло від Великого князя Київського Данили Галицького
2. Офіційно золотий та синій кольори починають використовуватися в гербі Руського королівства з XIV століття. Також ці кольори присутні і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів.
3. Починаючи з XVIII століття поєднання синього та золотого у прапорах Запорізького козацтва. Зазвичай, на прапорі також було зображення козака в одязі золотого або червоного кольорів.
Прапор Лубенського полку, де поєднано синій та жовтий
До речі, на своїй картині "Запорожці пишуть листа турецькому султану" (1891 р.) над головами козаків Ілля Рєпін приховав на списах жовто-блакитні та червоно-чорні прапори. Консультантом художника, під час написання цієї картини, був знаний історик українського козацтва Дмитро Яворницький.
4. У середині ХІХ ст. у час "весни народів" 1848 року Головна руська рада проголосила загальноукраїнським гербом старовинний герб князів Романовичів. Саме його зображення мали на своїх прапорах загони Національної гвардії в Яворові та інших містах Галичини. У цей же час згідно з геральдичними звичаями усталилися поєднання жовтої та синьої смуг на прямокутному полотнищі.
5. Вперше після Лютневої революції 1917 року українські синьо-жовті прапори публічно з'явилися в Києві, Одесі та Харкові 16 березня 1917 року.
Влітку 1917 р. частина кораблів Чорноморського флоту підняла українські прапори. Вперше це сталося на есмінці “Завидний”. Керівник української ради корабля В. Прокопович ініціював підняття прапора, але командування змусило його спустити.
Українізація підрозділів царської армії на фронтах Першої світової війни і на Чорноморському флоті відбувалися під українськими прапорами.
Плакат 1917 р. «Своїй хаті своя правда і сила, і воля»
6. 17 березня 1917 року було проголошено про організацію Центральної Ради. Перший Президент України Михайло Грушевський затвердив таке поєднання кольорів як офіційний прапор країни. Він був визнаний символом Української держави періоду гетьманату Павла Скоропадського, ЗУНР, Директорії УНР та Карпатської України.
Українська національна маніфестація на Софійській площі в Києві. 1 квітня 1917 р.
Використання синьо-жовтого варіанту було затверджено постановою Української Національної Ради від 27 червня 1949 року, яка відзначала, що до остаточного встановлення державних емблем незалежної влади в Україні національний прапор буде синьо-жовтий.
Жовто-блакитний прапор на плакаті УНР (1917 рік)
7. Під синьо-жовтним прапором билася українська молодь та студенство на станції Крути. Бій під Крутами був одним з десятків інших боїв Першої більшовицько-української війни, яка тривала з грудня 1917 року і приблизно до травня 1918 року. Війни, яку розпочали більшовики, коли зрозуміли, що Українська Центральна Рада та свідоме українське суспільство категорично проти комунізму в більшовицькому варіанті.
Понад 450 молодих вояків армії УНР більше 5 годин втримували наступ в декілька раз переважаючих сил ворога. Коли ж набоїв не стало та виникла загроза оточення, командування розпочало загальний відступ. У результаті бою з української сторони загинуло від 33 до 40 юнкерів, гімназистів та студентів, семеро потрапили в полон, а 55−65 отримали поранення.
8. Надія на Незалежну Україну відновилася у 1941 році. Там же з'являється український прапор на урочистостях.
Урочистості з нагоди відновлення Української державності в м. Підгайці Тернопільської обл. 30 червня 1941 р.
9. Після приходу більшовиків синьо-жовтий прапор опинився під суворою забороною. За його зберігання людей засуджували та вивозили до Сибіру. Наприклад, у листопаді 1953 року в селі Перерісль Івано-Франківської (тоді Станіславської) області виявили "жовто-синій прапор". Про долю тих, у кого знайшли національну символіку, нічого не відомо.
Великий скандал зчинився в Києві, коли 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства (нині КНЕУ) замість червоного прапора зранку з’явився синьо-жовтий. Звичайно ж, прапор зірвали, а студентів Москаленка та Куксу, що його вивісили, засудили на 3 та 2 роки ув’язнення.
КГБ розцінив цей "злочин" як такий, що "підриває радянську владу" і негайно почав розслідування, в ході якого назбирав матеріалів аж на три томи. Ці документи вперше стають доступними онлайн для всіх охочих на сайті Електронного архіву українського визвольного руху avr.org.ua за посиланням. Таких справ було дуже багато.
Зі справи про "злочин"
9. 30 грудня 1967 року в Дніпропетровську на центральному проспекті невідомі вивісили синьо-жовтий прапор, на древку олівцем був намальований тризуб і зроблений надпис: «Ще не вмерла Україна і воля і слава. 22 липня 1976 року в Монреалі на XXI Олімпійських іграх під час змагань гандбольних команд СРСР і Румунії студент із Торонто Любомир Шух вимахував українським прапором, за що був видалений з арени. 27 липня 1976 року під час півфіналу з футболу між збірними НДР і СРСР, у складі якої переважали гравці з київського "Динамо", 150 українців вивісили плакат із надписом: "Свобода Україні!". У другому таймі 20-річний Данило Мигаль із Тандер-Бей (Онтаріо) вибіг на поле у вишиванці та із синьо-жовтим прапором, вигукуючи слова "Свобода Україні!" і танцюючи гопака. Акція тривала 15 секунд, після чого поліція вивела його зі стадіону.
10. У 1989 році український прапор з'явився на мітингу пам’яті Чорнобильської трагедії у Львові. Того ж 1989 року жовто-блакитний прапор підняли в Києві на закритті Шевченківського свята.
11. 1 травня 1989 року львів'яни вперше вийшли на першотравневу демонстрацію з синьо-жовтими прапорами. З гаслами “Свобода!“, “Єдність!“, “Ми за Драча!“, “Народному Руху – бути!“ вони прорвались до центру крізь міліцейські кордони і пройшли проспектами Леніна (тепер Свободи) та Шевченка.
1 травня. 8.00. Пл. Кропивницького.
11. 14 березня 1990 року національний синьо-жовтий прапор уперше офіційно замайорів на ратуші міста Стрий. 23 березня 1990 р. він з’явився над Тернопільською міськрадою. 3 квітня 1990 р. – над Львівською міськрадою. Першим не західноукраїнським містом став Житомир. Київ був дев'ятим місцем, де підняли прапор.
12. 24 серпня 1991 року прапор внесли у сесійну залу Верховної Ради. З ним українці стояли на барикадах в Москві, Росія.
13. Офіційно затвердили синьо-жовтий стяг як державний символ України 28 січня 1992 року. У серпні 2004 року Президент підписав Указ про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня.
14. У 2014 році по всій Україні прокотилися акції з фарбування у кольори державного прапору різноманітних споруд. Флешмоб "Встанови прапор України" стартував з Дніпропетровська.
Долучалися до цих акцій і на Одещині, та, власне у Біляївці.
15. Український прапор був учасником подій на Майдані. «Наші Крути тут», – пишуть на стінах. Нова кров – кожні 15 хвилин. На світанку 23 січня хлопці в масках вішають на паркан бібліотеки величезний жовто-блакитний прапор. «Воля», – написано на жовтому. «…або смерть», – не додано, хоча місця ще безліч. Це й так зрозуміло.
16. Загорнутими в український прапор хоронять Героїв Небесної сотні, які віддають життя за Незалежність та європейський вибір для України.
17. На початку військової агресії на Донбасі за український прапор чи жовто-блакитні кольори знову почали вбивати. У Горлівці після акції «За єдину Україну!» 17 квітня 2014 року викрали й убили депутата Горлівської міськради Володимира Рибака за те, що під час акції він спробував зняти прапор «ДНР» і повернути український прапор на будівлю міськради.
Його понівечене тіло знайшли 19 квітня місцевими рибалками в річці Казенний Торець біля смт Райгородок Слов'янського району Донецької області з ознаками насильницької смерті.
18. 16-річного Степана Чубенка, воротаря футбольного клубу «Авангард» (Краматорськ), розстріляли проросійські бойовики в Донецьку 28 червня 2014 року за те, що в нього на рюкзаку була жовто-блакитна стрічка. Він був спортсменом, патріотом, єдиним сином своєї матері.
19. Фото прив'язаної до стовпа, загорнутої в національний стяг Ірини Довгань з Донецька, яку б'ють ногами поплічники бойовиків, збурило весь світ. Після кількох днів катувань її, заарештовану за проукраїнську позицію, намагалися видати за коригувальницю вогню та вбивцю місцевих дітей. Мовляв, за тисячу гривень Ірина встановлювала радіожучки на садочках, лікарнях та школах, щоб туди потрапляли снаряди. Під час побоїв, допитів та катувань цей прапор був поряд із нею.
Нині цей стяг та кофтина, у якій Ірина пережила пекло полону, стали експонатами музею історії України у Другій світовій війні. Сама Ірина вже 4 роки мешкає в Києві. Після визволення разом із родиною вона почала життя спочатку. Нині працює, допомагає армії та підтримує звільнених полонених.
20. З розгорнутим прапором і під гімн України, не звертаючи уваги на стрілянину росіян у повітря, колони українських військових на чолі з Юлієм Мамчуром прорвалися крізь російські порядки на аеродром Бельбек в Криму.
21. Захоплення Донецьку, Луганську, спроба захоплення Одеси, Харкова - все починалося з того, що знімали з будівель органів влади український державний прапор та міняли його на прапор Росії, на прапори невизнаних республік.
22. Жовто-блакитний прапор піднімали над будівлями Донецького аеропорту впродовж всієї його оборони. Ворог збивав прапори вогнем, але «кіборги» неодмінно поновлювали символ української держави.
23. Найбільший прапор України підняли до Дня державного прапора у 2020 році. Висота флагштоку – близько 90 метрів. Прапор на новому флагштоку підняли на території Меморіального комплексу «Національний музей історії України в Другій світовій війні» в Києві. Стяг називають найбільшим прапором України: його розміри 16 на 24 метри.
Найбільший прапор України має розмір 40×60 метрів. Він був внесений до Книги рекордів України. Його площа – 2400 квадратних метрів, а важить він майже 120 кг.
Найбільший намальований національний прапор з’явився в Києві у червні 2014 року. На Оболонській набережній тисячі жителів столиці розмалювали частину бетонного укосу площею 1750 квадратних метрів.
Найбільший прапор України з квітів створили у Пирогові під Києвом 23 серпня 2016-го. Стяг на площі 15 тисяч квадратних метрів виклали з чорнобривців і петуній.
24. У Запоріжжі, в місцевому краєзнавчому музеї, експонують українські прапори, обпалені війною з Росією.
25. Для сотень тисяч українців зі Сходу та Заходу український прапор є великою цінністю та оберегом. Він побував з громадянами своєї країни на найвищих гірських вершинах, на морських глибинах, у космосі.
1991 року першими, хто підняв тільки-но затверджений синьо-жовтий стяг на одну з найвищих гімалайських верхівок Манаслу (8156 м), були легендарні харків’яни – Сергій Бершов та Віктор Пастух. 1994-го український прапор замайорів на Дхаулагірі (8167 метрів над рівнем моря). 1997 року Сергій Бершов разом із одеським альпіністом встановили національний прапор на іншому восьмитисячнику – Нанга-Парбат. У 2016 році українські альпіністи Олександр Оришко, Денис Пєсков, Юрій Гаврилюк та Андрій Єрко встановили наш прапор на вершині найвищого вулкана світу — Охос-дель-Саладо в Андах. Його висота — 6872 метри. Український прапор на найвищій горі Південної Америки Аконкагуа замайорів у лютому 2016-го. 2016 року Ірина Галай – перша українка, яка підкорила Еверест, розгорнула там український прапор. 23 серпня 2018 року українські альпіністи-аматори встановили український прапор на горі Монблан.
19 листопада 1997 року перший (і до наших днів єдиний) космонавт незалежної України Леонід Каденюк на кораблі NASA полетів у космос. Каденюк здійснив політ у складі американської команди на шатлі Columbia. Він був першим, хто полетів у космос із українським прапором.
Леонід Каденюк на кораблі NASA
Другою людиною в космічному просторі, яка розгорнула національний прапор України, стала американка українського походження Гайдемарі Стефанишин-Пайпер, яка була нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня «За мужність і відвагу, виявлені в освоєнні космічного простору, зміцнення дружби між українськими та американськими народами» у 2007 році. Третьою людиною, яка розгорнула український прапор у космосі став американський астронавт Рендольф Брезнік, син якого народився в Україні.
Український прапор - символ любові до рідної землі та України
