Як давно ви були в Біляївському музеї чистої води? У будь-якому випадку його варто відвідати ще раз. За два роки він поповнився багатьма цікавими і цінними, з точки зору історичної пам’яті, експонатами. Всі вони раніше зберігалися в родинах біляївців, але останні передали їх до музею. Також тут створили біляївську картинну галерею. Про нові експонати, дарувальників та картини більш детально ми розпитали директора музею Віктора Корепанова.
- Окрім основної експозиції, яка розповідає про розвиток водоочисної станції "Дністер", у нас з'явилась ще одна, - створена з різних старовинних предметів побуту минулого століття, - розповів він. - Завдяки нашим жителям і друзям з інших населених пунктів музей вже нараховує десятки таких експонатів. Вони будуть цікаві всім. У людей старшого покоління викликатимуть певні спогади, а для молоді і дітей - це й справді вже раритет, який вони можуть побачити лише в музеї.
Картинна галерея
Розпочали ми екскурсію музеєм з нового відремонтованого приміщення, стіни якого прикрашає картинна галерея, а поруч на столах сусідують нові музейні експонати.
- В Біляївці багато талановитих художників. Хочете переконатися в цьому, приходьте до нас, будете здивовані, - говорить Віктор Корепанов.
Сьогодні, за його словами, в галереї музею представлені роботи п’ятьох біляївських художників: Геннадія Кім, Олександри Богаченко, Алли Кошовенко, Людмили Шумлянської, Валерія Сирова. Нещодавно додалось три картини художниці Євгенії Домбрової. Частина картин з часом буде змінюватись, а частина – залишатиметься в музеї, бо це вже подарунки. Дві такі картини - від Валерія Сирова.
Нові музейні старовинні експонати
В Біляївському музеї можна не лише побачити, а і почути, як звучить патефон. Його подарував житель Біляївки Сергій Вигоняйло.
- Він був у хорошому стані, але неробочий, - говорить директор музею, - я спробував його відремонтувати, і, о чудо, він заграв.
Окрім цього Сергій передав до музею самовар Баташова, виготовлений на Тульському патронному заводі у минулому столітті, мідний таз, каску пожежника, старовинний кофейник та багато інших цікавих речей.
- Тепер в нас є все, для атмосферної зустрічі відвідувачів: розтопимо самовар, заваримо каву, заведемо патефон і будемо слухати ретро-платівки, смакуючи кавою зі старовинного кофейника, - пожартував Віктор Ксенофонтович.
Серед активних дарувальників музею – наш земляк Андрій Больбот. З родинного архіву він передав саперну лопатку, штик гвинтівки, які пройшли війну, історичні книги, ікони старовинних майстрів та паперові купюри старих грошей, але про них - пізніше.
Це теж нові експонати. Три традиційні українські глиняні глечики подарувала родина Олександра Клименко. Колись ними користувалися їх рідні.
Ще одна цікава річ – блюдо з добротного фарфору. І нічого б не відрізняло його від сучасного, якби не знак на зворотному боці. Свастика і рік говорять про те, що виготовили його в Німеччині у 1940 році. Подарував блюдо - Анатолій Любчак.
А це супник з родинного посуду відомого в Біляївці лікаря Манкевича, який став для багатьох людиною-легендою. Принесла його Олена Маковійчук.
Є в музеї дідусь сучасного калькулятора - рахункова машинка Фелікс. Цим гаджетом у 60-х роках минулого століття пишався кожен бухгалтер і математик. Фелікс дозволяв швидко і безпомилково робити основні математичні дії: додавання, віднімання, множення і ділення, оперуючи 8-значними цифрами. В біляївському музеї він з’явився завдяки Миколі Гончаренко.
Цей годинник-ходики у 1941 році висів на стіні дідуся Володимира Калініна – Захарія. Його розстріляли на Пісках разом з іншими бійцями біляївського винищувального батальйону.
А ось такі туфлі носили стильні жінки першої половини 20 століття. Туфлі - шкіряні і універсальні. У дощову, вологу погоду для практичності поверх них одягали таке доповнення – гумові туфлі-калоші. Дуже рідкісна модель, адже навіть в калошах жінка залишалась на підборах. Ця модель належала мамі Антоніни Дмитрієвської – Катерині Лютій.
Важливий предмет побуту на початку 20 століття – чавунна праска, яка працювала за рахунок жару, насипаного всередину.
Цінним подарунком для музею є книги з архіву професора будівельної академії Петра Грабовського. Їх зібрала і презентувала подруга музею Алла Решетнікова.
Колекція грошей музею
Окремо представлена в музеї колекція старовинних паперових грошових купюр і монет різних часів.
Ось, наприклад, тут можна побачити купюру у 25 одеських рублів.
Вони були в обігу майже рік. Їх почали друкувати у 1917 році через гостру нестачу готівки. Призвів до цього постійний хаос в управлінні містом - 14 змін влади. Людям нічим було платити зарплату, і Одеська міськдума вирішила випустити одеські гроші, які назвали розмінні квитки міста Одеси. Але ходили вони майже рік. На початку 1919 їх обіг припинили. Ці та інші купюри зберігаються в музеї завдяки Олександру Кушніру.
В колекції грошей музею можна знайти 500 та 100 рублів періоду царювання Миколи ІІ. І перші гроші української республіки 1918 року – гривні.
Такі румунські леї ходили під час окупації в роки війни.
А це червонець, які ввели на заміну справжнім золотим червонцям у 1922 році. На банкнотах фіксували, що 1 червонець містить 1 золотник 78,24 частки (7,74 г) чистого золота.
Є серед купюр експозиції українські карбованці перших років незалежності з номіналами у мільйони, білет МММ, із зображенням автора на титулі та багато інших унікальних банкнот.
Поповнили музейну експозицію дві монети періодів правління Олександра І і Миколи І. Їх подарував староста села Майори Олександр Новак.
З десяток монет надала Катерина Дмитренко. Щоб зрозуміти, що це за гроші, за словами директора, їх треба добре почистити. Але одне вже очевидно – усі вони старовинні.
- Ми щиро дякуємо усім людям, які відгукнулися на нашу пропозицію і поповнили музей старовинними побутовими речами. Кожна з них по-своєму унікальна, має для нас історичну цінність. Та найголовніше те, що їх тепер зможуть побачити усі відвідувачі музею, - зазначив Віктор Корепанов. – Пропозиція й надалі актуальна. Ми переконані, що в бабусиних скринях мешканців, на горищі можуть зберігатися, на перший погляд, зовсім неприглядні речі. Але більшість з них – цінні, бо розповідають про життя, побут, історію наших предків. Якщо вам вони не потрібні, можете зробити їх надбанням музею.
Також Віктор Корепанов запрошує усіх бажаючих на екскурсію до музею, щоб все побачити на власні очі. Музей працює у будні. Але ви можете зателефонувати йому і домовитися про зустріч: тел. 067 585 65 67.
Фото Біляївка.Сity
