Журналістка Біляївка.City Галина Вауліна пройшла один день стажування у Біляївській станції швидкої медичної допомоги. Як працюють медики на швидкій, з якими очікуваними та неочікуваними небезпеками стикаються кожен день, і що роблять лікарі, коли викликів немає – читайте в нашому репортажі.
8848 викликів і 10024 пацієнти за шість місяців
Стороннім на станції знаходитися не можна. Тому напередодні я взяла дозвіл у головного лікаря відокремленого підрозділу Біляївської станції екстреної медичної допомоги Андрія Аносова. "Зустріч-зміну" призначили на 26 червня. Працювати мала разом з лікарем швидкої допомоги Євгеном Пукасом.
Базується станція на території Біляївської лікарні, біля дитячого відділення. У призначений день і час я прийшла на місце. Першою зустріла головну фельдшерку Наталію Рогачко. Вона розповіла, що приймають зміну лікарі о дев’ятій ранку.
Поки чекала на лікаря, Наталія влаштувала мені екскурсію. Почали з колишньої диспетчерської. Зараз у них на місці немає диспетчерів. Після реформування екстреної меддопомоги, пояснила фельдшерка, набираючи 103, людина потрапляє до єдиної диспетчерської служби, що базується у місті Одеса. Там диспетчер опрацьовує виклик і спрямовує найближчу бригаду. У кімнаті диспетчерської зараз робоче місце старшого фельдшера зміни. Він видає ліки бригадам, а також обслуговує амбулаторні виклики.
Старша фельдшерка зауважила, що Біляївська станція екстреної медицини обслуговує не лише Біляївський, а також Овідіопольський район та місто Теплодар. Усього одинадцять бригад розташовуються у населених пунктах.
– Зараз займаюся підготовкою звітів і маю цікаві цифри: за пів року Біляївська станція обслужила 8848 викликів, 10024 осіб, госпіталізувала 2164 пацієнтів, – поділилася результатами роботи фельдшерка.
Наталія Рогачко з гордістю констатувала, що станція забезпечена всім необхідним для роботи і демонструє наповнені шафи, в яких зберігаються ліки та засоби індивідуального захисту для працівників. Окремо є складське приміщення для ліків, яке регулярно поповнюється.
У сусідньому приміщенні ми зустріли фельдшерку Євгенію Міхайлуце. Вона ретельно мила і дезінфікувала руки. Пояснила, що кожен робочий день фельдшерів та лікарів швидкої починається саме з цієї процедури. Так було раніше, але зараз, під час пандемії, це стало ще більш актуальним.
Потім вони оглядають ящики з ліками, чи повністю вони укомплектовані, а також перевіряють кардіограф. Це основні інструменти в роботі, справність яких має бути беззаперечною.
Перші дні роботи на швидкій можуть шокувати
За декілька хвилин знайомимось з лікарем Євгеном Пукасом. Він розповів, що після перевірки устаткування і до першого виклику може залишитися час на каву, чай або сніданок, якщо не встиг поснідати вдома. На станції для працівників обладнали кухню-їдальню, де є все необхідне, щоб готувати гарячі напої, підігрівати їжу тощо. Тож, за кавою в очікуванні виклику знайомимось з лікарем ближче.
Євген родом з села Ясьок. Він – перший лікар в родині і своєю професією завдячує батькам, які благословили його на навчання та підтримали. Після закінчення Одеського медичного університету у 2015 році за направленням потрапив до Біляївської станції швидкої допомоги, хоча була можливість працювати в сімейній медицині.
– Я з третього курсу працював санітаром на швидкій. Хто одного разу потрапляє до цієї служби, той її вже не залишить. Інша робота видаватиметься нудною, – з посмішкою говорить Євген.
Перші дні роботи на швидкій його шокували, адже не все було так, як на картинці в телевізорі. До того ж він боявся крові. Медику доводилось боротись з екстреними ситуаціями.
– У них відлік йде на секунди. На автоматі зупиняв кровотечу, а лише потім наздоганяло: ой, а тільки що була ж кров. Зараз вже акліматизувався, – ділиться зі мною Євген.
Найбільше щастя – дива під час реанімаційних заходів
Найважчими для лікаря є виклики до безнадійно хворих, які перебувають на межі життя і смерті. В їхніх очах він бачить страх, відчай, намагання ухопитися за життя, яке полишає знесилене та виснажене хворобою тіло. Євген все ще співпереживає їм. Каже, що до цього не можна звикнути. Найбільше щастя, вважає лікар, коли під час реанімаційних заходів трапляється диво. Зафіксували клінічну смерть, а раптом серце знову починає битися, а людина – дихати.
– Екстрений виклик, забігаю до кімнати і бачу, як пацієнт намагається хапати губами повітря. Артеріальний тиск практично на нулі, але встигаю чудом знайти вену і поставити катетер. Паралельно кричу водію нести кисневу маску. Минає декілька секунд після маніпуляцій – і людина знову дихає. Важко передати словами, що відчуваєш в це момент. Особливо, коли бачиш, що той, кого ти реанімував і госпіталізував, у відділенні вже спілкується з лікарем, – пояснює лікар.
Траплялися в роботі лікаря і курйозні випадки, хоча спочатку такими вони йому не здавалися. Якось диспетчер передав виклик, що в Маяках горять п’ятеро дітей. Телефонувала їхня матір. Поки карета швидкої їхала за вказаною адресою, в голові він прокручував різні ситуації, навіть найстрашніші, адже сприйняв цю інформацію буквально. Проте на місці пожежі не було – діти мали підвищену температуру через ГРВІ.
– Коли з'ясувалося це, то був дуже щасливий, попри стрес, який пережив на шляху до цих дітей, – згадує медик.
Лікарів називали переносниками вірусу
Поки чекали виклик, Євген запропонував оглянути карету швидкої, на якій він працює. Це новенький Citroen, машина класу С, укомплектована за новими стандартами. Таких на станції дві. Є також Ford, Peugeot. Є і Газелі, але вони у резерві.
У кареті знаходиться все необхідне для надання першої медичної допомоги, а також для проведення реанімаційних заходів.
Дефібрилятор, електрокардіограф, апарат штучної вентиляції легенів, набір для інтубації, електровідсмоктувач, набори вакуумних шин, шийні коміри, різні види носилок, візок, термоковдри тощо. Лікар радіє, що має таке устаткування, але мріє його використовувати якомога рідше.
На годиннику була одинадцята, а ми все ще чекали у кімнаті відпочинку виклик. Євген пояснив, що передбачити їхню кількість та інтенсивність неможливо. Буває чотири-п’ять за зміну, а буває вдвічі більше, що вночі і години на сон не знайдеться.
З початком епідемії на коронавірус кількість викликів збільшилась, але не суттєво. За словами медика, через необхідність дотримуватись додаткової безпеки працювати стало складніше. На кожен виклик з підвищеною температурою тепер необхідно одягати спеціальні костюми, респіратори, окуляри. Останні швидко запотівають, у них не дуже незручно працювати.
Євген зізнається, що до коронавірусу спочатку ставився скептично. Але скептицизм швидко розвіявся, коли він побачив, яким може бути ускладнення, і наскільки ця пневмонія відрізняється від інших вірусних пневмоній.
– Не так страшно було заразитися самому, як боявся когось заразити: колег, родину, друзів, – розповів Євген. – Засмучували випадки булінгу щодо лікарів, коли нас називали переносниками вірусу.
Нарешті наш перший виклик
О 12.01 ми отримали перший виклик. Система така, що надходить він на спеціальний смартфон лікаря. У повідомленні зазначається адреса, дані про пацієнта, його симптоми. Коли бригада швидкої виїжджає, а це має відбутися протягом двох хвилин після отримання повідомлення, лікар робить на смартфоні позначку. Мені лікар запропонував одягти медичний костюм, щоб роль стажера виглядала більш реалістичною.
Наша карета швидкої прямувала до села Троїцьке. У чоловіка судоми. Прибути мали за 20 хвилин. Водій швидкої з 18-річним стажем Микола Федоров розповів, що дороги зараз в тому напрямку відремонтували, тож, можна буде дістатися швидше.
На шляху нашу бригаду спіткала невдача. Зустрічна машина, не дотримуючись безпечної дистанції, на швидкості відірвала зовнішнє дзеркало заднього виду карети швидкої. Водій засмутився, але машину не зупинив і продовжив впевнено кермувати. Лікар пояснив, що здоров’я пацієнта понад усе. Часу наздоганяти водія і пред’являти йому претензії немає.
Пацієнт лежав на дивані, його тіло щосекунди тремтіло. Зізнатися, через побачене шкірою пішли мурахи. Євген Пукас почав вимірювати тиск пацієнту і паралельно з ним спілкуватися. З’ясували, що судоми, які супроводжуються головним болем, у чоловіка почалися після черепної травми у юності. З віком трапляються все частіше.
Лікар впевнено зробив ін’єкцію, яка зніме судоми.
За десять хвилин після введення препарату вони ослабли. Пацієнт хвилювався, що вони припинилися лише на деякий час, а вночі відновляться. Тому йому запропонували госпіталізацію до лікарні, де його оглянуть профільні лікарі.
У Біляївці Євген Пукас передав хворого до приймального відділення.
На годиннику 14.00. Поки очікували новий виклик, встигли підкріпитися. Лікар запропонував розділити з ним обід, і я не відмовилась.
Під час цієї зміни у лікаря Євгена Пукаса було ще п’ять викликів. Переважно, стандартні: проблеми з серцем, підвищений тиск. Був і дуже важкий пацієнт. Виклик надійшов після 24.00. Як розповів Євген, у чоловіка стався набряк легенів. Він надав йому вчасну допомогу і госпіталізував до лікарні. До ранку залишилось декілька годин на відпочинок та навіть після важкої зміни він рідко вдень лягає спати, щоб не збивати біологічні ритми.
Навантаження Євген Пукас знімає вдома фізичною працею – на власному городі, де вирощує овочі. Але найкращий антистрес – це чотирирічна донька, з якою він дуже любить проводити час.
Про роботу лікарів та фельдшерів швидкої я знала раніше з розповідей свого племінника. Але тільки потрапивши в епіцентр, побувавши на викликах, зрозуміла у повній мірі, наскільки вона є відповідальною та небезпечною.
