Ще до того як почалися воєнні дії на Сході, Ігор проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України в складі військової частини А-2800 у селищі міського типу Хлібодарське. У листопаді минулого року пішов добровольцем на фронт. Був направлений на передову у село Зайцево Бахмутського району Донецької області.
- Тримати позиції в епіцентрі військових подій - складно, - розповідає Ігор, - вранці - обстріли, ввечері – обстріли, кожен день не схожий на інший.
Боєць пам’ятає, як пережив одну з найстрашніших військових операцій.
- Виходили з Зайцево, нам дали наказ переночувати у лісосмузі, як раптом ворог розпочав потужний обстріл українських позицій. Найбільше постраждали хлопці з 30-ї механізованої бригади: багато ранених і вбитих… Картина страшна навіть для тих, хто пережив пекло війни, і кому довелося багато що побачити.
У своєму рішенні добровільно приєднатися до армії та піти на фронт чоловік не вбачає нічого героїчного. Каже, пішов, бо був і залишається вірним військовій присязі. Про брак патріотизму у суспільстві та дієвої любові до Батьківщини говорить так:
- На жаль, сьогодні люди плутають Україну і владу, та бачать одне через призму іншого. А так не має бути. Як показує досвід, влада – поняття невічне, а от Батьківщина у нас одна-єдина, і ми повинні її поважати, цінувати та відстоювати. Україна - не тотожна корумпованим чиновникам, нечистим на руку політикам. Україна - це кожен з нас. Наша Батьківщина - це відображення наших думок, вчинків, нашої активністі чи бездіяльності. Тільки ми разом здатні змінити Україну. Тільки від нас залежить, якою вона буде.
У першому матеріалі спецтеми "Біляївці в АТО: ризикують собою заради миру в Україну" ми розповідали про біляївця Віталія Масного.
