В Біляївці група підлітків захоплюються екстремальним видом спорту – діти вчать і виконують різні трюки на велосипедах. Для свого екстремального велокатання вони використовують звичайні міські умови: парапети, бордюри, сходи, будь-яку площину, де є мінімальна висота. Вміють вже робити обороти в повітрі на 180 та 360 градусів, а в стрибку подолати 5 сходів, що дорівнює близько 2,5 метри. На прохання Біляївка.City вони розповіли, чим підкорив їх цей спорт, наскільки він екстремальний, і як на їх тренування реагують жителі.
Думаємо, біляївцям знайомі ці хлопці. Дуже часто їх можна побачити в парку, біля РБК. Тут вони відпрацьовують свої трюки, діляться досвідом і навчають один одного. Називають своє заняття - біеміксінг стрит - від англійського BMX (Modified Bike X-treme) модифікований екстремальний велосипед. Їх хобі – це не дурниці і не казна що, як може здаватися декому. З 2008 року BMX включили в програму літніх Олімпійських ігор.
Влад Урванцев захопився біеміксом два роки тому. Каже, що побачив відео в інтернеті, вирішив повторити побачене.
- Думав, це буде легко, - зізнається, - я раніше освоював скейтборд, на ньому теж різні трюки можна було робити. Але велосипед BMX – це інше, складніше і небезпечніше.
Одним з перших, за словами Влада, займатися велотрюками в Біляївці почав Олександр Резниченко. І хоч кататися вони почали практично одночасно, майстерність Олександра була кращою. Він зараз вже відійшов від цього спорту, багато часу забирає навчання. Але з’явились у Влада нові колеги по хобі. Їх разом шестеро. Серед них - Максим Потоп.
- Я бачив, як Влад катається, виконує трюки, мені сподобалось. Попросив батьків, щоб купили мені не звичайний велосипед, а саме BMX. І почав займатися. Навіть деяких своїх друзів зацікавив теж.
Від велосипеду, як пояснили хлопці, залежить не лише безпека, а й техніка виконання трюків. Тому на ньому не варто економити. Він відрізняється від звичайних меншим розміром, що забезпечує кращу маневреність. Особлива увага приділяється міцності рами, керму, на відміну від звичайного велосипеда, оснащується поперечиною, яка підвищує його міцність. Ну і 16-20-дюймові колеса та покришки. Вони мають бути широкі, це дає можливість закачувати в них більше атмосфер.
- В мене велосипед кастомний, тобто зібраний. Я минулого літа працював, а зароблені гроші відкладав на деталі для велика, - говорить Влад. – А є моделі компліт, тобто вже готові. Але мені цікавіший перший варіант, бо можна постійно щось вдосконалювати і додавати.
За два роки Влад навчився виконували близько 12 трюків. Половина з них прості, а інші - складні. До простих він відносить прокрутку у повітрі на 180, 360 градусів, поворот на передньому колесі на 180. У стрибку йому не важко подолати одразу п’ять сходинок, це приблизно, 2,5 метри. Але якщо набрати швидкість, то зможе у стрибку пролетіти і п’ятиметрову дистанцію. Верхом майстерності біеміксера може бути прокрутка ще на 540, 720 градусів або трюк тракдрайвер, коли у стрибку в повітрі треба прокрутити велик на 360 градусів і одночасно ще й руль.
- Я ще новачок, - говорить Максим, - вивчаю трюки для початківців з допомогою відео в інтернеті, потім намагаюсь їх відпрацьовувати, багато чого пояснює Влад. Інколи ми знімаємо трюки один одного на відео.
Хлопці декілька разів під час розмови робили акцент, що їх вид спорту – екстремальний та небезпечний. Але саме відчуття адреналіну під час паріння, подолання страху і перемога над самим собою під час тренування і захоплює їх.
- Найстрашніша травма за мій досвід біеміксера – втрата зуба через удар об раму, - ділиться Влад. – А так, синці, подряпини - то дрібниці. Хіба травми не бувають в інших видах спорту?
Люди, за словами хлопців, по-різному реагують на їх велокатання з трюками.
- Багато хто підтримує словами: молодці, гарно. А є й такі, які радять нам краще піти і просто вдаритись головою об стіну, - говорять хлопці. - Ми намагаємось не звертати та таких уваги.
Ще одна складність – відсутність спеціально обладнаного майданчика (типу скейтпарку) для велокатання. Але хлопці розуміють, що для нашого міста це дуже вартісний проєкт, тому просто знаходять для занять підходящі місця. Займаються там, де є сходи, парапети, бордюри, грані або незначна висота. Але тут виникає ще одна проблема: дорослі часто їх просять залишити місце катання. Аргументи: нібито вони псують велосипедами покриття.
- Ми не псуємо. Адже як можна зіпсувати тротуарну плитку або бетонні сходи гумовими покришками. Але коли нас просять, ми йдемо, бо не хочемо конфліктів.
Підтримують захоплення дітей їх рідні, втім, і тут є свої нюанси.
- Мама дивиться мої трюки лише по відео, які я їй показую, в реальному часі бачити це відмовляється, - говорить Влад. - Але захоплення підтримує, бо знає, наскільки це мені подобається.
- А я інколи показую мамі свої нові вміння, коли повертаємось разом додому, але вона завжди хвилюється, і просить не робити це перед нею, - розповів Максим. Мами – вони завжди мами!
Є у хлопців і плани. Зокрема, Влад поділився, що вже цього літа має намір стати учасником чемпіонату з біеміксу, який проходитиме в Одесі. Для цього треба посилити тренування та час від часу проводити їх в спеціалізованому скейтпарку в Одесі. Це можливість показати себе, здобути досвід і, якщо пощастить, отримати навіть грошову винагороду.
