Біляївка.City до дня народження селища Повстанського розповідають про сельчан, які роблять життя в нього комфортним та благоустроєним. Написати про фельдшера Павла Рогачка попросили самі жителі Повстанського.
- Він багато років був паличкою-виручалочкою для всього селища. Давав поради, лікував, просвіщав, заходив у кожен будинок, де були маленькі діти. Навіть, як пелюшки молоді батьки пруть та гладять їх – дивився, якщо у дитини були якісь проблеми з алергією чи інфекційними хворобами.
Такими словами сельчани розповідали про свого земляка Павла Рогачка, який багато років був селищним фельдшером. Зараз працює в Біляївці на Швидкій, але ФАП передав в надійні руки своєї дружини-медика.
З Павлом Рогачко ми зустрілися поруч з селищним стадіоном. Це улюблене місце у Повстанському Павла Рогачка.
Стадіон селища - улюблене місце Павла Рогачка
- Без мене не обходиться жодний футбольний матч, - говорить він, - я тут і, як лікар, і як глядач.
У Повстанське Павло Рогачко переїхав з Біляївки на запрошення тодішнього керівника сільгосптехніки. Тут дали житло, так і залишився. Почувши про компліменти, які йому говорили односельчани, Павло Рогачко каже, що йому приємно, але, направду, не пам’ятає цих випадків.
- Таке часто зі мною трапляється, - розповідає він, - підходять люди, дякують, в подробицях розповідають про ситуації, а я не можу згадати. Бо з добром треба так вчиняти: зробив – і забув. Люди оцінять.
А ще вважає, причина в тому, що любить свою професію та по-іншому не може до неї ставитися.
- Це мама мене благословила на медицину. Вона була впевнена, що з мене саме медик. Материнським оком оцінила, підштовхнула, а я ніколи не жалкував, що пішов цією дорогою.
На прохання розповісти про якісь неординарні випадки в роботі Павло Рогачко лише стискає плечима.
Павло Рогачко
- Коли працював тут фельдшером, то і випадків таких не було загалом. Бо найкраще лікування – профілактика: вчасно попередити, вчасно направити до профільного лікаря. Це на Швидкій бувало, що й пологи приймав в машині, в полі, посеред дороги. У Повстанському трапилися, правда, декілька ситуацій на виробництві за часів ще радянського союзу. Але там вже нічого було не вдіяти. Як кажуть, нещасний випадок.
Сьогодні, вважає Павло Рогачко, в Повстанському жити – за радість.
- Гарне місце, люди допомагають один одному, є всі блага цивілізації, людяні, небайдужі староста та голова ОТГ, які намагаються відродити, відбудувати те, що роками занедбували. Все добре, а буде краще, - впевнений наш співрозмовник.
