Як у Повстанському з’явилася “балачка”, і до чого тут “кумівство”, яке може бути на користь

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 18.05.2019 13:10
  • 0
Медіакіт сайту/ціни на рекламу

На вулиці Парковій у Повстанському з’явилася “балачка”. Коли почули цю фразу, то спочатку не зрозуміли, про саме йде мова. Розповіли нам про це, коли зустрічалися з активними жителями селища напередодні його дня народження. 

- Нас на вулиці живе вісім пар кумів, - розповіло подружжя Колдобенко, - одна з них – Володимир та Наталія Осадчі. Це наш селищний староста та його дружина. Староста "клич" кинув, що треба вийти на суботник – і всі відгукнулися. Інакше у нас бути не може. 

Родина Колдобенко

Білити дерева, фарбувати майданчик – це тут вже пройдений етап. За чотири роки в складі Біляївської ОТГ звикли приводити в порядок селище весною та до свят.

Цього року до звичних завдань з приведення території селища в порядок додали ще одне. Вирішили збудувати вуличну альтанку, щоб діти могли там сховатися від сонця, дорослі зібратися ввечері не вдома за телевізором чи комп’ютером, а на вулиці.

До речі, саме Дмитро Колдобенко виступив головним спонсором придбання будівельних матеріалів, але фізичною роботою – долучилися чимало сусідів. Ще один стіл дав староста селища Володимир Осадчий.

- У нас тут чудова атмосфера, птахи співають, повітря чисте, - говорять жителі Паркової, - хочеться, щоб місце було на те, аби проводити його на вулиці.

Сказали – і перед Великоднем зробили. Альтанку вирішили назвати “Балачкою”. Це суржикове слово пояснює, що люди тут збираються “побалакати”.

- Вперше ми зібралися після суботника. Пофарбували майданчик, прибрали, дітям купили морозиво, дорослим наварили юшки, - розповідає селищний староста Володимир Осадчий.

Як розповіла жителька паркової Оксана Канцедалова, у сельчан зараз є два бажання – щоб в селищі зявився великий магазин з асортиментом товарів, а також якесь невеличке підприємство, щоб робота була під боком, не потрібно було їздити в Одесу, Біляївку чи Теплодар.

-  А так у нас від моменту об’єднання з Біляївкою життя змінилося тільки на краще, - говорить Оксана, - всі блага цивілізації є: вода, газ, вуличне освітлення, інтернет, дорога нарешті проїзна. Були часи, коли ми дітей проводили в гості за кілька будинків і давали змінне взуття. Тепер за ними щодня приїздить шкільний автобус, водії там людяні та добрі. Діти не мерзнуть на трасі годинами. Для них купа свят організують, гуртки працюють. Навіть наш Будинок культури, хоч старенький, але теплий став та привітний.

Оксана з донькою Софією

Планують сусіди-куми інші перетворення. Хочуть навколо дитячого майданчика насадити кущі гібіскусу та бузку, мріють, щоб на ділянках, де зараз бур’яни – з’явилися будинки, а в них нові, такі ж завзяті та активні сусіди.

-  У нас нарешті з’явилося відчуття, що ми – громада, що ми комусь потрібні, про нас дбають. У нас чудовий голова громади Михайло Петрович, уважний староста – Володимир Вікторович. Тут повсюди все рідне, наше, а ми всі, наче одна велика родина. Тому із задоволенням хотіли б, щоб у селищі з’являлися нові жителі, щоб воно процвітало та розросталося.

 

Коментарі:

Останні новини