Ця стаття - спроба узагальнити всі питання, які виникають щодо щеплення у жителів Біляївської громади. Скажу одразу - це власний пошук істини. Оскільки на хвилі кампаній з антищеплення, як і більшість батьків, тривалий час вагалася та дуже боялася нашкодити здоров'ю дитини. І навіть до трьох років доньки писала відмову від щеплень. Чому я змінила свою думку? Ділюся інформацією, яку зібрала - у запитаннях та відповідях. Ця інформація особливо важлива зараз, на хвилі фейків щодо щеплення від ковіду-19.
Чому я почала думати, що щеплення може нашкодити, а не врятувати від хвороби
У моєму випадку поштовхом стало читання форуму для православних батьків. Більшість питань, які там обговорювали, відповідали моєму світогляду: тривале грудне вигодовування, мінімізація медикаментів у лікуванні дитини, питання виховання тощо. На тому ж форумі розповсюджували інформацію про шкідливість щеплення. Якщо відкинути абсолютно абсурдну для мене теорію всесвітнього заговору проти славян, то найбільше на мене вплинули такі аргументи (хоча жодними посиланнями на джерела інформації вони не були проілюстровані):
- більшість хвороб, від яких роблять щеплення, за сучасного стану медицини не є небезпечними для життя;
- на подалання більшості хвороб впливає підвищення рівня життя (харчування, дотримання санітарних норм тощо), а не загальна вакцинація;
- вакцини містять шкідливі для організму сполуки;
- умови зберігання і транспортування вакцин не завжди відповідають вимогам. Дуже часто самі ж медики, які бачать ситуацію зсередини, не спішать робити щеплення своїм дітям чи онукам;
- халатний підхід лікарів до щеплення, коли не враховуються особливості кожної дитини, можливі протипоказання - не лише тимчасові, але й абсолютні. В медицині досі практикується кількісний підхід - чим більше вакцинованих дітей, тим краще;
- ускладнення після щеплення лякають більше, ніж імовірність заразитися якоюсь хворобою.
Які аргументи змусили мене змінити думку
Коли доньці виповнилося три роки та потрібно було йти до дитсадка, тоді почала дуже ретельно вивчати це питання. Перечитала безліч літератури та експертні думки доказової медицини.
Фактично одразу змінила думку про "дитячість" більшості дитячих хвороб. Від ускладнень сто років тому помирали або залишалися каліками мільйони дітей. Наприклад, Всесвітня організація охорони здоров'я наводить такі цифри - до 1980 року сталося 2,6 мільйонів випадків смерті від кору.
Наведу деякі статистичні дані Всесвітньої організації охорони здоров’я, які послужили поштовхом до створення розширеної програми з імунізації (РПІ) в 1974 році.
За розрахункам ВООЗ щорічно з 90 млн. дітей, які народжувались в розвинутих країнах:
5 млн. помирали від кору, дифтерії, кашлюку, правця, туберкульозу та поліомієліту;
5 млн ставали інвалідами внаслідок різних ускладнень від цих інфекцій;
1 млн — від правця новонароджених; від 0,5 до 1 млн — від кашлюку;
50-60 тисяч дітей - від дифтерії.
За оцінками ВОЗ, у 2015 році від захворювання на кір померло 134 200 людей, більшість - діти, віком до 5 років.
Досвід Європейських країнів з високим рівнем життя доводить, що покращення умов життя та харчування не рятують від хвороб. Рятує - тільки вакцинація та колективний імунітет.
Зокрема, цікавий та загальновідомий приклад наводить у своєму дописі Антон Сененко.
- Крупнейшая вспышка кори за последнюю 10-летку была в 2013 в Голландии. Сильно прошлась по так называемому "Библейскому поясу" Нидерландов - поясу консервативных регионов с высокой долей протестантских фундаменталистов. Затронула более 1200 детей. По остальным регионам корь прошлась очагами. Эти же регионы - лидеры по голосованию за христианскую партию SGS в 2010. Инфографика прикреплена.
Карта розповсюдженння кору відповідає місцевостям, де через релігійні переконання найбільше відмов від щеплення
Цікава статистика наведена в статті The Wall Street Journal "Боротьба з інфекційними хворобами у ХХ столітті: вплив вакцин".
Йдеться про те, як змінювалася статистика захворювань на кір, гепатит А, свинку, коклюш, поліомієліт, краснуху, віспу у всіх штатах США до та після впровадження вакцинації.
Це статистика захворювання на кір в США. Чорна лінія - це старт вакцинації проти кору
Будь-який біляївець може відкрити книгу Володимира Рєзніка "Біляївка. Історичний нарис" та переконатися, скільки різних епідемій ставалося тут. Вони забирали сотні життів (переважно дітей) протягом 200 років історії населеного пункту.
Тільки з початком компаній зі щеплення вдалося вгамувати більшість епідемій: ефективність щеплень стала ворогом для самого щеплення. Людство за останні сто років просто забуло, як це, коли з двору виносили один за одним маленькі гробики з дітьми, яких всіх забирала чергова хвиля інфекційного захворювання.
Екскурс в історію: хто і навіщо вигадав вакцинацію
Епідемії ставилися повсюди. У 460-370 році до нашої ери той самий Гіппократ, до чиєї клятви ми апелюємо лікарів, написав «Сім книг про епідемії». Майже 2000 років тому визначив теорію виникнення та розповсюдження епідемій. Але набагато довше людство чекало на знання, які б дозволили уникати епідемій та масової гибелі людей.
У 1796 році першим в світі винайшов та застосував щеплення від віспи англійський лікар Дженнер Едвард. Ця хвороба була довгий час причиною смертності людей. Дженнер відкрив, що щеплення коров'ячої віспи дає людині імунітет від натуральної віспи. Він запропонував термін "вакцинація" (vaccina — коров'яча віспа).
Простий англійський лікар винайшов, як подолати епідемію віспи у 1796 році
До речі, лікар дуже цікава особистість. Він був знайомий з повір'ям, яке існувало серед доярок і селян, що люди, які хворіють коров'ячої віспою - безпечною хворобою рогатої худоби, - потім ніколи не заражаються натуральною віспою.
У травні 1796 Дженнер зробив щеплення Джеймсу Фіппсу, восьмирічному хлопчику, речовиною, узятою з прищика коров'ячої віспи на руці доярки. Як і очікувалося, дитина захворіла коров'ячої віспою, але незабаром видужала. Через кілька тижнів Дженнер прищепив йому справжню віспу. Як він і сподівався, у хлопчика не було ніяких симптомів зараження. Далі Дженнер опублікував декілька наукових праць, які поклали початок техніці вакцинації у всьому світі. Лікар не зробив жодної спроби витягти зі свого винаходу особисту вигоду.
Однак у 1802 році британський парламент на знак подяки присвоїв йому премію в 10 000 фунтів, а через кілька років нагородив ще 20 000 фунтів.
Далі французький вчений Луї Пастер довів, що хвороби, які тепер називають інфекційними, можуть виникати тільки в результаті проникнення в організм мікробів із зовнішнього середовища.
Луї Пастер першим довів, що хвороби, які тепер називають інфекційними, можуть виникати тільки в результаті проникнення в організм із зовнішнього середовища мікробів.
У 1885 році Луї Пастером розробив вакцину від сказу - захворювання, яке в 100% випадків закінчувалося смертю хворого.
Існує легенда, що в дитинстві майбутній вчений побачив людину, яку вкусив скажений вовк. Маленького хлопчика дуже збентежила страшна картина припікання місця укусу розпеченим залізом.
Але коли Пастер створив вакцину, він довго не наважувався перевірити ефективність антирабічної вакцини на людях. Зрештою, він вирішив перевірити дію щеплення на собі. Але допоміг випадок: до нього привезли хлопчика, покусаного скаженою собакою. У будь-якому випадку дитина померла б, тому Пастер ввів протиправцеву сироватку. Після 14-ти ін’єкцій хлопчик одужав.
У XX столітті видатними вченими були розроблені й успішно застосовуються зараз щеплення від поліомієліту, гепатиту, дифтерії, кору, паротиту, краснухи, туберкульозу, грипу.
У чому полягає принцип дії вакцини?
В організм людини вводяться ослаблені або вбиті збудники різних інфекцій (або штучно синтезовані білки, які ідентичні білкам збудника).
Деякі види вакцини можна робити одночасно. Деякі від початку представляють собою суміш вакцин. Наприклад, вакцина АКДП спрямована проти кашлюку (коклюшу), дифтерії та правця.
Деякі вакцини створюють імунітет з першого разу, інші доводиться вводити повторно. Так звана ревакцинація - захід, спрямований на підтримку імунітету, виробленого попередніми щепленнями. Зазвичай вона проводиться через кілька років після першої вакцинації.
Сьогодні у кожної країни є власний календар щеплень. Завдяки їм можна максимально захистити людину від захворювання важкими та небезпечними інфекціями.
Календар профілактичних щеплень в Україні
Перевірити, чи всі щеплення є у вас або у вашої дитини можна, звернувшись до вашої лікарні, де зберігається медична карта.
Принцип дії вакцини полягає в тому, що потрапляючи в організм, імунна система уважно вивчає її, запам'ятовує і починає виробляти спеціальні речовини для її знищення. Вакцина ніби «навчає» імунну систему, готуючи її до боротьби з повноцінної інфекцією.
Запитання, які в мене ще залишилися, я поставила районному педіатру Євгену Лазарєву
? Чому так важливо, щоб щеплення отримала максимальна більшість людей? Чому не можна захистити себе персонально?
Як розповів лікар, виявляється, щеплення не формує пожиттєвий імунітет. Переважно, дія щеплення триває десять років. Але завдяки масовому щепленню в суспільстві формується так званий "колективний імунітет". Колективний імунітет — це достатня кількість людей у якійсь конкретній спільноті (не менше 95% населення), які мають достатній рівень імунітету проти того чи іншого інфекційного захворювання. В Україні цей відсоток значно нижчий. Експерти називають різні цифри (60-80%).
? Чи дає щеплення гарантію, що людина не захворіє?
- Щеплення не дає такої гарантії. Людина може захворіти. Але більшість хвороб страшні своїми ускладненнями. Щеплення дає гарантію, що хвороба не стане смертельною або не призведе до серйозних порушень у здоров'ї людини.
? Чому дітей без щеплення не допускають до дитячих колективів?
Якщо навіть не посилатися на статті Законів, які є досить суперечливими, то варто послухати пояснення відомого та авторитетного лікаря Євгена Комаровського:
"Найстрашніша, найбожевільніша ситуація виникає тоді, коли суспільство вирішує робити щеплення, але половина робить щеплення, а половина – ні. Це призводить до того, що хворіти починають дорослі. Коли не щеплено нікого, то з вірусом люди зустрічаються в дитинстві. Коли щеплено половину, то шанси підхопити вірус у дитинстві зменшуються, і з ним починають стикатися дорослі. А дорослі хворіють значно важче за дітей. І тоді ціна кору багаторазово зростає, і дорослі починають вмирати”, – заявив лікар.
Тобто, дитина, яка не має щеплення, може заразити, наприклад вихователя або вчителя, 17-річного старшокласника, якщо останнє щеплення від кору вони отримували більше, ніж 10 років тому.
Навіть в найдемократичніших суспільствах, коли мова йде про суспільну загрозу виникнення епідемії - приймаються дуже серйозні рішення, аби запобігти цьому.
Наприклад, у Бельгії у 2008 році виник високий ризик розвитку спалаху поліомієліту. Було видано відповідний нормативний документ, згідно з яким батьки, що відмовлялися проводити щеплення своїм дітям без медичних протипоказань, спочатку викликалися на бесіду, а в разі неефективності — сплачували високий штраф або навіть засуджувалися до ув’язнення терміном на 5 місяців.
В Україні нещодавно Верховний суд підтвердив, що школи мають право не пускати дитину без щеплення до колективу, така дитина може отримувати домашню освіту.
? Що робити тим батькам, які купили довідку, що у дитини є всі щеплення відповідно до віку?
- Їм потрібно усвідомити, що вони наражають і свою дитину, і інших людей - на ризики. Але вийти з цієї ситуації непросто. Якщо в картці у дитини є позначки про щеплення - зробити їх ще раз просто так неможливо. Або ж людина має написати пояснювальну, чому так сталося, та бути готовою до відповідальності, або ж щеплення потрібно робити у приватному порядку. Їхати в аптеку, де продають вакцину, та зробити щеплення там. Або з дотриманням всіх вимог транспортувати дозу вакцини до медзакладу.
? Кому не можна робити щеплення з медичних причин?
Щеплення можна робити тільки тоді, коли в дитини на даний момент немає гострої інфекційної хвороби: ні нежитю, ні проносу, ні висипань, ні підвищеної температури. Чому саме гострої та інфекційної? Тому що кожна вакцина — це навантаження на імунітет. І для того, щоб відреагувати на щеплення і виробити достатню кількість антитіл, організм має бути більш-менш вільний від інших «справ», пов’язаних із становленням імунітету.
Категорично не можна робити онкохворим дітям, дітям з імунодифіцитом та дітям, які схильні до судом. Ця група дітей перебуває під захистом колективного імунітету та як раз складає ті 5-6% похибки на загальну вакцинацію.
? Як бути, якщо у дитини гостра алергічна реакція на компоненти вакцини?
Переважно батьки називають так абсолютно нормальну реакцію на вакцину АКДС. В склад вакцини вводиться спеціальні речовини, які викликають гострі запальні процеси в тому місці, куди вакцину вкололи. Для чого це потрібно? Вакцина не потрапляє в кров, а залишається в м’язах. Там починається запалення, і імунні клітини з усього організму прямують в місце уколу “знайомиться” з препаратом. Вироблення імунітету відбувається саме так: не препарат розноситися по організму, а імунні клітини знайомляться з ним в стегні або “5-й точці”. Про реакцію на щеплення АКДС обов'язково мають попередити батьків, а також дати рекомендації, як себе поводити.
