Чому щороку в Україні горять заповідні дністровські плавні. Екологічна катастрофа, до якої звикли

 Масштабні пожежі регулярно стаються у плавнях на Херсонщині, Полтавщині, Рівненщині, Миколаївщини. Про збитки для екології та довкілля згадують в останню чергу. 

Біляївка.City тричі зверталися з офіційним запитом до адміністрації Нижньодністровського нацпарку з проханням розповісти, за якою методикою вони обраховували збитки, і чи робили це взагалі. На жодне ми поки що не отримали відповіді. Лише після пожеж у березні 2020 року на сторінці парку у Facebook з'явилося повідомлення: територіям завдані збитки більше ніж на 60 000 гривень. За інформацією Державної служби з надзвичайних ситуацій України, у 2019 році непрямі збитки від пожеж в екосистемах склали 3,4 мільярди гривень, загинуло 84 людини. 

У місцевому відділку поліції нам повідомили: адміністрація нацпарку не зверталася із заявою встановити паліїв пожеж, які сталися з листопада 2019 по березень 2020 року. Кримінальне провадження за статтею 252 Кримінального кодексу України "Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави та об'єктів природно-заповідного фонду", розпочали тільки після інформаційного запиту нашого видання.

Пожежі у плавнях відбуваються століттями. Вони є своєрідним способом традиційного господарювання. Часто місцеві мешканці навіть обурюються правилам, які запроваджує природоохоронне законодавство.

- Комиши палили з діда-прадіда, щоб позбавитися від старого, дати волю молодому, - говорить 82-річний біляївець Іван Р., - спочатку люди помічали, що після пожежі, яку спричинила блискавка, він швидко росте. Потім самі почали палити. Але таких пожеж, як от зараз, не пам'ятаю.

До трьох основних причин,  через які горять плавні, місцеві відносять розчистку територій від сухого очерету. Прокладання браконьєрами дороги до нерестовищ та недбале поводження з вогнем мисливців, рибалок і туристів.

96% усіх світових пожеж стаються через людей, підтверджують експерти Фонду захисту дикої природи. Лише 4% - це природний вплив.

Усі масштабні пожежі, які стаються у дністровських плавнях можна передбачити, вважає екс-директор Нижньодністровського національного природоохоронного парку, кандидат біологічних наук Микола Роженко.

- З впевненість до кількох відсотків можу сказати, що стаються вони, коли піднімається сильний північно-західний вітер. Підпалювачі заходять у плавні з кількох боків, щоб вогонь охопив більші території.

Особливість пожеж у плавнях така, що високі температури знаходиться значно вище рівня землі. У якості доказу Роженко показує території, які вигоріли. Там місцями залишається неушкодженою трава та деякі гнізда гризунів. 

Ще раніше начальник адміністрації нацпарку Олексій Ігнатюк запевнив, що від пожежі не страждають звіри та птахи. І прямо говорить: вигоріли лише ті території, де дозволяється заготовка комишу. Адміністрація парку не надала нам інформацію, хто ці люди, чи проводили з ними роз'яснювальну роботу щодо недопустимості випалювання очерету. 

Ще один важливий момент - боротьба з браконьєрами. У відкритому реєстрі судових рішень за 2019 рік знаходимо лише дві адміністративні справи щодо незаконного вилову риби на заповідних територіях Нижньодністровського парку. Одна - за вилов 31 особини карася сріблястого, загальною вагою 6,5 кілограмів, інша апеляційна скарга щодо використання промислових знарядь лову. У ЗМІ з'являлася інформація про значно більші обсяги, які не дозволяють говорити про системну роботу в цьому напрямку. 

Разом з тим, варто пам'ятати про важливу складову негативних наслідків - ефект кліматичних змін. Кожна пожежа стає складовою замкнутого кола. ВВС з посиланням на результати аналізу, проведеного консорціумом World Weather Attribution розповідає, що вчені кількісно оцінили роль змін клімату у австралійських пожежах, і стверджують, що глобальне потепління збільшило ризик пожеж як мінімум на 30%. 

Через загальне збільшення температури на планеті пожежі з кожним роком стають все менш контрольованими, більш масштабними, а з іншого боку, вони посилюють та прискорюють кліматичні зміни. Це вже має катастрофічні наслідки. Ми вже стаємо їх свідками, а моделювання перспектив (ілюстрації у стилі фільмів катастроф від Біляївка.City - прим.Ред.) не дає надії на оптимізм, якщо не переглянемо своє ставлення до навколишнього середовища. 

Стилізація під фільм-катастрофу Алфреда Хічкока “Птахи”. Сам Хичкок казав, що це кіно про людську самовпевненість. Їм здається, що вони все тримають під контролем, керують природою. Але це не так.

Зменшення біорізноманіття – перший наслідок пожеж. Еколог, природоохоронець та один з ініціаторів створення Нижньодністровського нацпарку Іван Русєв згадує, як після масштабної пожежі у 70-их роках минулого століття, ціла колонія унікальних та рідкісних птахів каравайок покинули найбільш зручні та привабливі для гніздування території. Цей птах, говорить еколог, є індикатором здоров'я плавні. Раніше їх було 1500 пар, сьогодні ледве нарахуєте кілька десятків. А це означає, що з плавнями не все в порядку. 

Спробуйте з 300 шматочків пазлу зібрати зображення каравайки. Допоможе в цьому інструмент "Привид" на нижній панелі пазлу. Все одно складно? Відтворити колонію у сотні разів складніше. Минуло вже 50 років, а всього лише одна пожежа змінила популяцію виду на цих територіях.

Наукова співробітниця Чорноморського біосферного заповідника та офіційний консультант природного парку "Нижньодніпровський" Зоя Селюніна коментуючи пожежі у плавнях поруч з Херсоном, відзначає, що вони впливають на тваринний світ. Неодноразово після пожеж там знаходили обгорілих дитинчат великих ссавців, наприклад, диких свиней, косуль тощо.  

- Біда в тому, що підпалюють території, які входять до водно-болотних угідь міжнародного значення, що охороняються Рамсарською конвенцією, - пояснює нам Олексій Василюк, представник Української природоохоронної групи 
UNCG,- ці землі важливі для всієї планети.

Багато років тому країни-члени Рамсарської конвенції, серед них є Україна, домовилися між собою про планету без кордонів для птахів. Територія наших плавень, наче пологовий будинок, ясла та дитсадок для десятків видів.

Є ті, які гніздяться тільки в сухому очереті. Серед них - очеретянки болотні. Зимують вони за екватором у Африці, але пташенят виводять у наших широтах. Співом (його можна почути на аудіо - прим.Ред.) самець зачаровує подругу, ним надихає її, коли та самотужки будує гніздо. Годуються пернаті мошками, комахами, комарами. Цю працьовиту та голосисту пару щороку під час пожеж позбавляють домівки.

Під час пожеж вигорають місця нерестовищ разом з відкладеною ікрою. Таким чином браконьєри, якщо це вони докладають рук до підпалів, зменшують популяцію видів. 

Головний спеціаліст відділу іхтіології Одеського управління рибоохорони Валентин Таран говорить про комплекс причин, які зменшують кількість риби. Найвагоміша - це зневоднення, але втручання чорних риболовів має також надважливе значення. 

Збитки, які завдають пожежі живому світові парку, потрібно рахувати не лише візуальним оглядом територій згарищ. Треба розглядати їх через призму змін, які вони викликають. Ми вже втрачаємо біологічне різноманіття водно-болотних угідь.

Стилізація Біляївка.City трилеру “Перемагає час” (2013 рік). За лічені хвилини стихія може зруйнувати найщасливіші моменти людського життя. У фільмі через ураган татусь-одинак змушений самотужки рятувати своє немовля, яке перебуває в інкубаційному боксі. Лікарня руйнується на очах, а медиків евакуювали. 

Минулого року Біляївський район, Одеська область та, загалом, Південь України зіткнувся з новим для себе явищем. Смерчі, урагани та торнадо змітали на своєму шляху дерева, дахи, руйнували будівлі та навіть підняли в повітря та травмували дитину.

Команда дослідників Каліфорнійського університету підрахували, що втрата всього лише 3% водно-болотних угідь завдала у Флориді збитків на 480 мільйонів доларів від одного урагану. 

Планета втрачає водно-болотні угіддя з блискавичною швидкістю. Відповідно до результатів першого “Глобального огляду водно-болотних угідь”, втричі швидше, ніж ліси. Люди осушують їх, намагаються вести там сільськогосподарську діяльність, будують житло та цілі котеджні містечка.

В Україні проблема набула надзвичайних масштабів протягом минулого століття, коли без врахування думок екологів, природоохоронців, будувалися гідроелектростанції, вводився ручний режим водних пусків, осушувалися великі площі територій для сільськогосподарських цілей. Зараз виникла нова загроза: ймовірне будівництво каскаду ГРЕС. Хоча саме водно-болотні угіддя здатні протистояти руйнівним наслідкам аномальних природних явищ. 

Стилізація Біляївка.City фільму-катастрофи “Повінь: лють стихії” (2006 рік) розповідає про неочікуваний удар стихії, коли 15-метрова хвиля змиває із землі в океан мирне та щасливе місто, а разом з ним мільйони людських життів.

У січні 2018 року у Біляївці кілька годин йшов дощ. Потоки води, які хлинули з полів, були такої сили, що місцеві мешканці вирішили: стався порив якоїсь магістральної водогінної труби. Втім, виявилося, причина в іншому. Земля, яка замерзла, наче скло, не змогла прийняти таку кількість вологи. У січні вона чекала на сніг, який її зігріє, а отримали рясний дощ. 

Біляївка, січень, 2018 рік: на дорогах міста утворилися штучні озера 

Дослідження центру екологічних ініціатив "Екодія" стверджує, що через 80 років понад чверть Біляївки може опинитися під водою внаслідок зміни клімату. Автори звіту також підготували інтерактивну мапу, на якій, окрім Біляївки, у зону підтоплення потрапляє кілька сіл Біляївського району: Троїцьке, Яськи і Маяки.

Одна з авторок звіту, представниця "Екодії" Соф’я Садогурська у своїй колонці для "ZN.UA" виділяє напрямки, в яких має рухатися Україна для того, аби "не допустити невтішних кліматичних наслідків". Найперше, потрібно зменшити викиди парникових газів.

Саме водно-болотні угіддя є найбільш ефективними накопичувачами вуглецю на Землі. Ця їх здатність може героїчно боротися із кліматичними змінами, стверджують науковці Майк Ведінгтон та Софі Вілксон, School of Geography and Earth McMaster University.

Спалюючи рослинність водно-болотних угідь, людина вивільняє значні обсяги вуглецю у повітря та створює замкнений цикл, коли пожежі територій посилюють кліматичні зміни.

Стилізація Біляївка.City фільму-катастрофи “Зараження” (2011 рік). Фільм розповідає про вірус невідомого походження. Немає протоколів його лікування, від нього немає вакцини. Простий поцілунок, як подих без маски або респіратора – розкіш.

Мешканці територій, які прилягають до водно-болотних угід у режимі реального часу можуть моніторити, що відбувається з якістю повітря після пожеж. В Україні запрацював перший екологічний бот для агрегації даних про довкілля, зокрема, про якість повітря. Найближчі до Біляївки системи знаходяться в місті Теплодар, однак будь-яка громада, або небайдужі до екології мешканці територій, можуть встановити таку станцію у себе.

Моніторинг дозволить зробити більш ґрунтовні та зважені висновки, як регулярні пожежі впливають на якість життя та здоров’я мешканців. Результати моніторингу можуть бути використані у якості доказів щодо погіршення стану здоров'я, наприклад, у позивній заяві до підпалювачів або до тих, хто має дбати про недопущення таких ситуацій. 

Але навіть без узагальнених висновків, зі спільного інтерактивного проєкту Державної служби статистики України та Українського центру суспільних даних дізнаємося, що у 2018 році найбільша кількість смертей мешканців Біляївської ОТГ, а саме 150 з 244, сталася через серцево-судинні хвороби.

Безперечно, причин розвитку цих хвороб є багато: надлишкова вага, неправильне харчування, стреси, низька фізична активність. Втім, як стверджують кардіологи "Національного наукового центру “Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска” та низка інших дослідників, шкідливі екологічні чинники відіграють важливу роль у виникненні серцевосудинної патології. Якість повітря є одним з головних факторів впливу. 

- Людина - це частина місцевої екосистеми, - впевнений кандидат біологічних наук, екс-директор  Нижньодністровського нацпарку Микола Роженко, - вона століттями вела господарську діяльність на території парку. Косила комиш для господарських потреб. Тихо, косами, вивозячи його на безмоторному човні. Випалювати плавні – це рубати собі руку, яка годує. Треба змінювати свою свідомість. Ми з природою в одному човні. 

У природохоронців є рекомендації, як зупинити катастрофу та переписати сценарій розгортання подій, який ми моделювали через ілюстрації. Окрім логічних кроків боротьби з браконьєрами та чорними риболовами, інформаційних кампаній та роз'яснень про шкоду підпалів, необхідно переглянути варварський підхід до господарювання на територіях водно-болотних угідь, кардинально змінивши концепцію поводження із сухим очеретом. 

Фахівці проєкту, який займається адаптацією дельти Дунаю до кліматичних змін, запропонували готові для використання ідеї. Вони відзначають, що науково прораховане мозаїчне викошування плавень збільшує їх продуктивність у п'ять разів. Сировину пропонують використовувати для виробництва паливних брикетів. Адже очерет з повним правом відноситься до поновлюваних джерел енергії. 

Обов'язково має бути санітарний викос комишу вздовж трас, говорить Микола Роженко. Саме там стаються пожежі через необережне поводження з вогнем, які перекидаються на заповідні ділянки.

Еколог Іван Русєв пропонує встановлювати оглядові вежі, які дозволять швидко реагувати на підпали, не дозволяючи вогню захоплювати великі території. 

Адміністрацією Нижньодністровського національного природоохоронного парку має бути підготовлена концепція реальних протипожежних заходів, а громадськість повинна голосно вимагати їх дотримання та допомагати реалізовувати через систему громадського контролю та просвітництва. 

Світ у ці дні переживає надзвичайну кризу, пов’язану з пандемією коронавірусу SARS-CoV-2. Ми відчули, яким маленьким та безсилим може бути людство навіть проти мікроскопічного вірусу. Це час, аби ми переглянули власну ієрархію цінностей. Її фундамент – це наша можливість безперешкодно виходити на вулицю, мати доступ до чистої питної води та продуктів харчування, дихати свіжим повітрям без маски, зустрічатися з рідними та друзями, залишатися живим та здоровим.

Водно-болотні угіддя, серед інших чинників, відповідають за здоров’я усієї планети. У доповіді  міждержавної групи експертів, які займаються питаннями зміни клімату (IPCC), йдеться, що ми все ще можемо зупинити процеси, пов’язані, з глобальним потеплінням. Нам вкрай потрібно змінити культуру споживання, традиційне господарювання, виробництво, транспортне навантаження та ставлення до екосистем. Але почати маємо прямо зараз.

Фото, ілюстрації та відео Біляївка.Сity, інфографіка - дозволений для вільного використання контент, створений представництвом Рамсарської конвенції