На території Нижньодністровського національного природоохоронного парку останнім часом, а саме 15 листопада 2019 року, 22 січня 2019 року, 24 лютого 2020 року ставалися великі пожежі, які нищили гектари територій. Біляївка.City, реагуючи на численні запитання своїх читачів та мешканців Біляївського району, поспілкувалися з науковцями та природоохоронцями, які дали свої рекомендації щодо запобігання пожеж. Для повноти картини ми також звернулися за коментарями до представників Нижньодністровського національного парку. Однак відповіді від них не отримали. Розповідаємо, що ми запитували, і чому нам не відповіли.
Телефоном, після пожежі від 24 лютого 2020 року (на відео нижче), невідомий нам представник нацпарку порадив шукати всю інформацію про пожежі на інформаційному сайті нацпарку.
На відео - передостання пожежа, вчора, 10 березня 2020 року, сталася ще одна.
На сайті ми знайшли інформацію на два рядки, що пожежа була та самоліквідувалася.
Ми також промоніторили сторінку парку у Facebook, сподіваючись там знайти відповіді на свої питання. Однак побачили там аналогічне повідомлення, лише без постскриптум, який прочитали на сайті про самоліквідацію пожежі.
У той же час, ми мали абсолютно інші запитання, які б дозволили надати нашим читачам об'єктивну та повну картину. Ми написали свої запитання в інформаційному запиті, який надіслали 24 лютого 2020 року з міста Біляївка до Маяк, де знаходиться адміністрація нацпарку. Цей же лист продублювали на дві електронні пошти парку. Однак сьогодні отримали звідти дуже дивну відповідь, якою нам відмовили в інформації, мотивуючи тим, що електронний лист був без електронного підпису.
Звісно, ми ще раз звернемося до адміністрації парку з письмовим запитом, відправивши листа з повідомленням про вручення. У разі відмови змушені будемо в судовому порядку вимагати відповіді на інформацію, яка містить суспільний інтерес.
Але вже зараз хочемо озвучити питання, які ми ставили. З тієї інформації, яку нам вдалося зібрати, винними в підпалах називають дві групи людей. Тих, хто отримує (гласно чи негласно) у парку дозволили на викос молодого очерету, та браконьєрів, які таким чином звільняють собі території для незаконного вилову риби забороненими засобами для лову. Отже, наші вісім запитань.
- які збитки завдали пожежі території парку, та за якою методикою вони обраховувалися
- чи були встановлені підпалювачі та подавалися заяви до правоохоронних органів після кожної пожежі (аналогічне звернення ми також направили до Біляївського відділу поліції, аби дізнатися, чи співпадає інформація)
- якими методами велася профілактична робота? Надайте, будь ласка, інформацію з фото, відео підтвердженням про проведення такої роботи. Оскільки ні в групі ФБ, ні на сайті нацпарку немає жодної інформації з роз’ясненнями про недопустимість підпалів. Окрім того, ми не знайшли таких об’яв на території, яка прилягає безпосередньо до Біляївки.
- чи видавав нацпарк дозволи на викос очерету? Кому саме? В якій кількості?
- які ділянки були визначені для викосу, хто саме визначав ці ділянки, чи є рішення наукової ради щодо визначення таких ділянок?
- чи проводиться з цими людьми, якщо вони були, роз’яснювальна робота щодо недопустимості випалювання очерету?
- скільки адміністративних протоколів на незаконну діяльність браконьєрів було виписано у період з листопада 2019 по лютий 2020 року
- чи є в адміністрації нацпарку стратегії дій для недопущення таких підпалів у майбутньому, наприклад, обґрунтована науковою радою стратегія викосу сухого очерету, та визначення місць, які в жодному разі не можна чіпати.
Ми запитали в адміністрації нацпарку, що саме вони планують робити, аби плавні та водно-болотні угіддя не стали постійним джерелом небезпеки для мешканців населених пунктів, які знаходяться поруч, та живого світу, який живе на території нацпарку.
Сподіваємося, що цим публічним зверненням ми підтвердили, що інформаційні запити, які надходили з пошти [email protected] належать ТОВ ІА "Біляївка.Інфо". Віримо, що адміністрація нацпарку так само, як ми, мешканці населених пунктів, зацікавлена в збереженні рослинного та живого світу територій, які ввірені національному парку на охорону та збереження. Тож сподіваємося на взаємодію, зокрема, в оприлюднені інформації, яка становить важливий суспільний інтерес.
