Трапилася нагода побувати в серці українських Карпат. Випадково для себе знайшла там нарешті пояснення, а в чому має полягати робота національного природоохоронного парку, щоб він був корисним місцевим жителям, мандрівникам, природі. На жаль, за десять років роботи Нижньодністровського національного природоохоронного парку цього так і не розуміла, як, здається, велика частина жителів Біляївки. Побаченим ділюся з нашими читачами.
Взагалі, почати хотіла навіть не з цього. Найперше, що вражало загалом - це відсутність сміття. Чисті узбіччя, чисті полонини, чисті ліси. В це важко повірити, якщо піти в будь-яке місце масового відпочинку в нашій частині України. Але тут переважно чисто.
Вид на Карпатські гори
При чому, відзначте, що смітничків або контейнерів для сміття тут набагато менше. Їх немає довгими дорогами в Карпатах, але й сміття майже не має. Я записала невеличке відео, але в тих місцях, де побувала (Яремче-Ворохта-Татарів-Микулічин-Поляниця), такі чисті узбіччя переважно повсюди.
У самому серці Українських Карпат, південно-східній їх частині (Чорногора і Горгани), розташований Карпатський національний природний парк – перший в Україні національний Парк, створений 1980 року.
Не знаю, які стосунки є між парком та місцевими жителями, але одразу оцінила переваги роботи парку як туристка.
Парк надає платні послуги. На відміну, від Нижньодністровського національного природоохоронного парку, адміністрація якого хотіла, щоб перевізники платили по 50 гривень з туриста, не пояснюючи, що саме входить в цю суму, куди підуть ці гроші, у Карпатського парку, прайс є на сайті.
Тут чітко визначають, що прогулянка туристичними стежинами (комфорт яких створили руками працівників парку) коштує 30 грн з дорослого, 15 - з дитини.
Парк дбає, щоб вся територія була привітною для відвідувачів. Працівники стежать за чистотою. Це у нас береги річки прибирають волонтери, та шукають змогу встановити інформаційні щити, щоб привертати увагу відвідувачів до питання порядку та прибирання за собою.
Тут це робить адміністрація та працівники парку. Всі таблички добротні та зроблені на багато років.
Протягом кількох маршрутів, якими ми пройшли, сміття не було зовсім. І це при тому, що немає контейнерів для сміття.
Біля водоспаду "Дівочі сльози" ми побачили кілька папірців. Але приїхав чоловік на мопеді, з торбинкою для сміття, зібрав та поїхав далі.
Місцина, поруч з водопадом "Дівочі сльози"
Для зручностей туристів працівники парку зробили безліч підказок. Вхід у парк прикрашає карта з позначками, які орієнтують на місцевості. Можна купити карту з підказками.
На території - десятки вказівників та орієнтирів. При чому, вони зроблені на каменях, на спеціальних дошках, або фарбою нанесені на дерева. Жодних цвяхів з табличками, як це було колись у Нижньодністровському нацпарку.
Окрім цього, для гостей парку на всіх офіційних маршрутах (їх близько 50) - встановили місця для відпочинку. Альтанки, лавки. Тільки на одній екостежині ми нарахували 5 чи 6 таких зупинок.
Тут можна перепочити, влаштувати перекус на природі, просто присісти та подихати свіжим лісним повітрям. Це все - входить у вартість прогулянки екостежками.
Працівники парку дбають, щоб в гарному стані була інфраструктура, яка межує з природніми об'єктами: містки, сходи, щоб прочищеними були всі тропи та доріжки. Тут працює рятувальна служба на випадок, якщо хтось заблукав.
Окрім цієї роботи, парк займається екопросвітництвом. Наприклад, ми із задоволенням прочитали всі інформаційні стенди, які розміщені екостежинами. З них дізналися, коли сюди варто приїхати за ягодами, яких звірів можемо зустріти, якими рослинами багатий парк.
Також окремо можна домовитися за екскурсію на Говерлу, на гору Піп Іван, пройтися у супроводі "Стежкою Довбуша" тощо.
Парк активно займається збереженням різних тварин, які живуть на його туриторії. Побачити їх можна в вольєрному господарстві, яке належить парку.
Вхід - 30 грн з дорослого, 15 з дитини. Але емоцій на всі 200. Вольєрне господарство - це не зоопарк. Сюди часто приносять тварин, які потребують лікування, які не виживуть в природному середовищі.
Відвідувачі із задоволенням годують тварин, які живуть в умовах, максимально наближених до природних. Місцеві діти змалку вчаться любити та знати тваринний світ, який їх оточує. Для парка - це ще одне з джерел заробітку та приваблення туристів.
За окрему ціну є можливість придбати звичний для тваринок корм (соковиті яблука для оленів, кукурудзу, топінамбур або гарбуз для кабанів, окраєць хліба для птахів), щоб не йти «в гості» з пустими руками.
А ще на територію парку є туалети для туристів. Дрібниця - але це теж рівень відповідальності.
Окрім того, працівники нацпарку чистять лісосмуги від дерев, які впали, оберігають тваринний та рослинний світ. Варто у них повчитися.
