За часів Середньовіччя країна перебувала під впливом Швеції. Втім, вважається, що цей період приніс багато переваг для розвитку Фінляндії: розвиток ремесель, товарно-грошових відносин, покращення адміністрування територій тощо.
Однак згодом Фінляндія перетворилася на арену бойових дій між Шведською імперією та Московським царством за панування на Балтиці. Війна супроводжувалася голодом, епідеміями, від яких загинула майже половина населення. У 1721 році на території Фінляндії залишилося всього 250 тис. осіб.
Після низки воїн у 1809 році до Російської імперії відійшли вся Фінляндія і Аланські острови. Тривалий час у фінів було багато переваг, порівняно з іншими народами Російської імперії.
Втім такі періоди були і в історії України. Навіть в Радянському Союзі були хвилі українізації, які закінчувалися посиленням тиску на національну культуру та її діячів.
За часи правління Миколи ІІ була вироблена нова політика русифікації Великого князівства. Однак це підняло хвилю протестів. Рух за незалежність Фінляндії розпочався після революції в Росії, а День Незалежності вперше відзначався у 1919 році.
Протягом перших десятиліть незалежності, День Незалежності був дуже урочистим святом, котре відзначали патріотичними промовами і службами Божими. З 1970 року святкування набрали більш життєвого вигляду — магазини почали прикрашати свої вітрини синім і білим, кольорами фінського прапора, пекарі почали пекти торти з синьою та білою глазур'ю.
Для багатьох фінських родин традиційно у цей день запалювати дві свічки — синю й білу — в кожному вікні свого будинку у вечірній час. Цей звичай походить з 1920-их років, але ще раніше свічки ставили у вікна в день народження поета Йогана Людвіга Рунеберга, як мовчазний протест проти російського гноблення. Також це символ, який вказував молодим фінам, які втікали від росіян, що в цьому домі їм дадуть прихисток.
Фото Depositphotos
