Давайте спочатку навіть не будемо звертатися до науки, а запитаємо у старших своїх родин. Нехай порівняють врожайність на власній присадибній ділянці зараз, у 2019 році, та у 1980, наприклад. Чи є різниця? Чи використовували наші дідусі-бабусі таку кількість хімічних добрив, які врожаї збирали тоді та зараз? Чи можна виростити город без зусиль?
Українська земля катастрофічно втрачає родючість, про це волають всі екологи та вчені. Вміст гумусу в деяких місцях впав до 2-3 міліграм при нормі – 800. Це фактично “чорні піски”, де нічого родити не буде. Звісно, вони досліджують більше землі сільськогосподарського призначення, але на наших городах ситуація не краща.
Бо під час спалювання листя, разом з ним згорають найцінніші елементи ґрунту. Окрім того, в приватних домогосподарствах фактично ніхто не дотримується належної сівозміни, не залишає землі на якийсь час під пар.
Земля без природнього покривала у вигляді листя більше промерзає, агропромисловці пишуть про промерзання у 2-4 рази більше, ніж якби на ґрунті залишалася рослинність та листя.
Давньокитайські землероби придумали такий влучний вислів: "Нездара вирощує бур’яни, розумний отримує урожай, а мудрий плекає землю".
Ми сьогодні знаходимося вже на рівні нездар, бо на своїх родючих ґрунтах збираємо менше подекуди, ніж, наприклад, Ізраїль збирає на пісках у умовах виснажливої спеки та нестачі води.
Фото: "Ось що у нас замість чорнозему" - ізраїльський фермер показує, в яких умовах вирощує овочі та фрукти (РБК-Україна)
