Біляївка.City продовжує готувати матеріали на тему безпеки. Ми говорили з вами про дорожній рух, про пересування узбіччями в умовах блекаутів, про напади собак на людей та інші теми. Наразі на слуху тема енергозабезпечення. Щодня Біляївська громада поринає у темряву на 14-16-20 годин. Черга 6.2 регулярно має найбільшу кількість годин без світла, порівняно з іншими. Без енергетики біляївці почуваються у небезпеці: вдома темно, холодно, а якщо від енергетики залежать котли опалення чи плити, то й холодно, й голодно.
Це спричиняє хвилю масового невдоволення. Людям здається, що в одних регіонах світла більше, ніж в інших, що причина відключень — не війна, а дії місцевих чи обласних енергетиків. Частина громадян підозрює, що електрику навмисно вимикають, аби «перекинути» її в інші райони чи області, чи навіть заробити на дефіциті. У соцмережах звинувачують мерію Біляївки у бездіяльності та поширюють припущення, що українську електроенергію нібито продають Молдові, особливо після того, як помітили будівництво нових мереж неподалік від міста.
Паралельно ширяться відверті фейки — наприклад, що в західних областях начебто повністю скасували графіки відключень. Це лише підсилює недовіру й напругу в суспільстві.
Біляївка.City вирішили розібратися в цій темі, що відбувається насправді. Розуміємо, що світло це не поверне, але, можливо, поверне розуміння, хто ворог в цій ситуації, а хто виявив бездіяльність у підготовці до складної зими, аби життя кожної біляївської родини стало нестерпним та некомфортним.
Чи лише в Біляївській громаді погана ситуація зі світлом?
Це, насправді, дуже легко перевірити, просто написавши в Google-пошук, або у рядок пошуку в Telegram — графіки вимкнення світла та назву області, чи населеного пункту.
Ви миттєво побачите чіткі відповіді на своє запитання. А якщо зануритесь у коментарі, то помітите, що Україна справді єдина держава: рівень обурення та причини відключень у різних регіонах подають так, ніби їх пишуть одні й ті самі люди — незалежно від того, з Біляївки на Одещині вони чи з якогось села на Львівщині.
Графіки вимкнення світла є майже у всіх областях України, просто десь черга без світла довша, а десь коротша, а десь — Харківщина та Миколаївщина — триває тижнями без електроенергії.
Разом з тим, люди хочуть більш справедливого розподілу тієї генерації енергії, що виробляють наші електростанції попри руйнування та обстріли. Зокрема, у вівторок, 10 грудня, на акцію протеста вийшли в Чорноморську, 8 грудня до Ренійської мерії прийшли мешканці, які місяць після обстрілу жили без енергопостачання.
Місяць місто Рені на Одещині було без світла — воно з'являлося по 2-3 години на добу
Хоча тривалість вимкнення залежить від кількох факторів: збереження на певній території енергогенеруючих об'єктів у працюючому стані, енергетичних мереж для передачі електроенергії від них до об'єктів та осель, наявність на відрізку критичних об'єктів, які певною мірою діляться енергією з будинками, які знаходяться на шляху.
Водночас, в Україні є області, або певні райони в областях, де ситуація з електроенергією може бути кращою.
Адже українська енергосистема не була спроєктована з урахуванням війни та масованих ракетних ударів, тому можливості передавати великі обсяги електроенергії на далекі відстані обмежені.
Щоб електрика не «перевантажувала» головні дроти, у тих областях, через які вона проходить дорогою від великих електростанцій до регіонів, де світла не вистачає, інколи змушені вимикати частину струму.
А в тих областях, куди ця електрика не йде транзитом, інколи й немає потреби щось вимикати. Буває навіть так, що там світла більше, ніж треба, але передати його в інші області неможливо, бо там зіпсовані електростанції чи мережі.
Графіки відключень складають і публікують оператори системи розподілу в кожній області. Обсяг обмежень залежить від загального балансу системи: скільки електроенергії виробляється, скільки споживається, які блоки станцій працюють, у якому стані мережі та багато інших технічних чинників.
Чому є села в Біляївській громаді, де не вимикають освітлення
Це запитання біляївці ставлять дуже часто, адже їм здається несправедливим, що одна частина громади залишається без світла по 16–20 годин, тоді як інша майже не має відключень.
Пояснити всі технічні деталі, чому так стається, у воєнний час неможливо з міркувань безпеки.
Світло лишається там, де одна лінія подає електрику на важливі об’єкти — лікарні, водоканали, школи, підприємства. Якщо ця лінія проходить через якісь будинки чи села, їх не можуть вимкнути окремо — тому там світло є частіше. Тому й виходить: в одному місці світло майже постійно, а в іншому вимикають регулярно. Це залежить від того, які важливі об’єкти підключені до цієї ж лінії.
Хочемо нагадати, що ці ж села, які часто згадують, вони також і часто бувають в новинах про обстріли. Думаємо, що зв'язок вам зрозумілий. Часто це було полювання саме на енергетику.
Якщо вимкнути будинки, що розташовані на лінії, яка живить критично важливі об’єкти, це не «передасть» електроенергію іншим споживачам. Мережа фізично не може перенаправити її в інший бік. У такому разі система навпаки отримає додаткове навантаження або навіть аварії, через що без світла залишаться і критичні об’єкти, і всі населені пункти, які живляться від тієї ж лінії. При цьому в інших частинах громади світла все одно не додасться.
Проблема не у «несправедливому розподілі», а в тому, як влаштована енергомережа: де саме проходять лінії, які об’єкти вони живлять, чи є можливість перепідключати споживачів, чи є ця лінія автономною.
Варто зазначити, що й раніше час від час виникало питання, як живляться критичні об'єкти, чи це технічно оптимальне рішення, чи воно запропоноване для того, щоб зі світлом були якісь "важливі абоненти", чи не опинилися серед "критичних об'єктів" ресторани, кав'ярні, льодовиська, гірськолижні курорти та інші явно не найважливіші об'єкти, яких точно немає в нашій громаді.
Зважаючи на складну ситуацію в енергосистемі, вчора, 9 грудня, прем'єрка Юлія Свириденко доручила обласним військовим адміністраціям переглянути фактичні списки обʼєктів критичної інфраструктури протягом двох днів.
З переліків мають бути виключені споживачі, які не мають критичного значення для функціонування регіонів в сьогоднішніх умовах енергозабезпечення. Також має бути вимкнено додаткове декоративне освітлення (будівлі, парки, реклама, гірлянди), однак освітлення залишають там, де це потрібно для безпеки на дорогах. Перелік таких місць визначають МВС і Нацполіція.
Економія не стосується електрики, яку люди чи підприємства виробляють своїми генераторами для власних потреб.
Вивільнені обсяги електричної енергії планують спрямувати для побутових споживачів. Контроль за виконанням цих рішень покладено на Міністерство енергетики та Державну інспекцію енергетичного нагляду України.
Аналогічне розпорядження, пояснюють в Біляївській міській раді, отримали й вони. Тому було звернення до всіх власників магазинів, закладів Біляївської громади, з проханням суттєво зменшити ілюмінацію, вимкнути вуличне освітлення на другорядних вулицях, залишивши лише на магістральних.
Біляївці також хочуть справедливого розподілу електроенергії, бо, дійсно, якщо подивитися на кількість годин у чергах, то 6.1 та 6.2 — як одні з найбільш густонаселених районів, мають менше годин з електроенергією, ніж інші.
З графіку на 10 грудня для Одещини:
- Найбільше: черги 6.1 і 6.2 — по 17 годин
-
Найменше: черга 4.2 — 10,5 годин
Окрім того, сюди треба додати години, коли за графіком світло начебто повернулося, але фактично його нема.
Ми вже робили пояснення, чому так стається найчастіше, що робити. Коротко: потрібно шукати оновлення у чат-боті, або подавати заявку про відсутність електроенергії, бо, ймовірно, сталося аварійне відключення.
— Зі сторони Біляївської міської ради так само пишемо на пряму в ДТЕК через спільний чат, що у нас не повернулося світло відповідно до графіка, — коментує Біляївський міський голова Михайло Бухтіяров, — сьогодні, 10 грудня, ми з пів на четверту ночі, писали та повідомляли цю інформацію. Часто чуємо у відповідь: "бригада виїхала, бригада в Маяках, бригада в Теплодарі". Нам лишається лише чекати.
Сьогодні, наприклад, в Біляївці світло повернули вранці близько 9-ої, а Великому Дальнику, який теж у черзі 6.2 — об 11.20.
— Я так само в комунікації з іншими мерами дізнаюся, — говорить міський голова, — що у них абсолютно ідентичні проблеми, всі зараз в такій самій ситуації, ніхто не знає, як цю ситуацію покращити та зробити більш справедливою для всіх з розподілом згенерованої електроенергії, але всі розуміють, що потреби населення в рази більше, за електроенергію, яку Україна наразі має.
Чому влітку не було проблем, а тепер є?
Насправді, проблеми були й влітку, лише споживання електроенергії було набагато меншим, плюс до того — з осені росія почала робити нові удари та застосовувати нову тактику енергетичного терору.
— 3-4 черги відключення електроенергії, цілодобове обмеження потужності для промисловості, підтверджує наявність серйозних пошкоджень, — пояснює виданню "Телеграф" Геннадій Рябцев, експерт з енергетичних питань.
Початок холодів в Україні збігся з новою хвилею російських атак на енергосистему.
Під ударом опинилися газова інфраструктура, електропідстанції, ТЕС, ГЕС і ТЕЦ — по них знову масово запускають ракети та дрони.
За менш ніж три місяці осені росіяни здійснили десять масштабних ударів по енергетиці, не рахуючи щоденних обстрілів прифронтових регіонів. З початку жовтня РФ випустила понад 150 ракет і більш ніж 2 тисячі дронів по українській енергосистемі.
У серпні та вересні 2025 року Росія посилила атаки на енергообʼєкти України. Так, через російські обстріли, без електроенергії залишались Суми, Ніжин, частина Херсонської та Харківської областей, власне, як і місто Чорномрськ: у жовтні, у листопаді, де сьогодні протестували люди.
Свіжа хвиля атак показує: росія змінює підхід. Якщо взимку 2022–23 років вона намагалася скористатися слабкою ППО, то в наступні сезони шукала вразливі місця енергомереж.
Цього року РФ робить ставку на спроби «відрізати» окремі регіони від об’єднаної енергосистеми — насамперед прифронтові та прикордонні області: Чернігівську, Сумську, Харківську, Дніпропетровську, Полтавську та Запорізьку.
Експерти кажуть, що тактика така: Україну хочуть розділити на одну зону — Правобережжя й Захід з діючими потужностями, а другу на Лівобережжя з набором спалених трансформаторів та електростанцій. Власне, це видно з картів ударів.
Карта ударів по енергетиці за серпень — жовтень 2025 року
Головні інструменти реалізації плану — дешеві дрони-камікадзе, якими вони тепер можуть атакувати навіть невеликі підстанції, та нові, точніші й масовіші балістичні ракети «Іскандер». Це дозволяє завдавати більше шкоди, особливо в прифронтових і прикордонних регіонах, куди вони можуть дотягнутися.
Основна тактика рф — руйнувати вузлові електропідстанції, маневрові потужності (ГЕС, ТЕЦ, ТЕС), а також бити по вугільних і газових родовищах, щоб позбавити Україну ресурсів для виробництва електроенергії.
Ворог активно атакує Полтавську, Харківську, Чернігівську, Сумську області, а також робить періодичні «рейди» в глиб країни крилатими ракетами.
Карта ударів по ГЕС за серпень — жовтень 2025 року
Ще одна загроза — росія змінила інструменти атак. Тепер по одному енергооб’єкту вона запускає одразу десятки ударних дронів «Шахед» та балістичні ракети «Іскандер-М», які українській ППО дуже складно перехопити.
Останні місяці ці засоби ураження суттєво модернізовані: бойова частина «Шахеда» зросла до 90 кг, а балістичні ракети стали точнішими та краще ухиляються від перехоплення.
Удар кількох таких ракет чи дронів у машинну залу ТЕЦ може фактично знищити об’єкт і повністю зупинити його роботу.
Так, після атаки 8 листопада держкомпанія «Центренерго», яка управляє Трипільською та Зміївською ТЕС, повідомила про повну зупинку обох станцій.
"Ми зупинилися… Нині – нуль генерації. Нуль! Ми втратили те, що відновлювали в цілодобовому режимі. Повністю!" – сказано в дописі компанії на фейсбуці.
Чи можна було захистити енергетичну систему від ураження?
Україна почала будувати захист для енергооб’єктів ще у 2023 році, однак майже через три роки ефективність цих споруд досі викликає запитання. Основна проблема — відсутність єдиного органу, відповідального за оборону енергетичної інфраструктури. Через це різні компанії будували укриття у різні строки та з різною якістю. До того ж — корупція.
Україна витрачає десятки мільярдів гривень на те, щоб захистити критичні об’єкти енергетики від масованих російських ударів, але за три роки після початку роботи частина споруд недобудована, а у деяких випадках процес затягувався через корупцію.
Принаймні про це свідчить частина записів, оприлюднених НАБУ у межах спецоперації "Мідас" про корупційні схеми в енергетиці, організатором яких слідство вважає колишнього бізнес-партнера президента Тімура Міндіча.
Тут зафіксована розмова виконавчого директора з безпеки "Енергоатому" Дмитра Басова ("Тенор") та колишнього радника міністра енергетики Ігоря Миронюка ("Рокет").
На плівках тіньові куратори енергетики обговорювали, чи потрібно взагалі продовжувати будувати захисні споруди для трансформаторів на АЕС. А якщо все ж потрібно, то як отримати від підрядника "відкат" і у якому розмірі.
Зокрема, у липні 2025 року вони шкодують, що з попередніх контрактів на 3 млрд грн отримали лише "90" і обговорюють проєкт щодо захисту підстанцій вартістю 4 млрд грн. Тоді фігуранти записів вирішують почекати більш вигідної пропозиції ще місяць. А наприкінці вересня учасники схеми обговорювали, як їм підняти суму відкату за цими контрактами з 10% до 15%.
Однак навіть якби готувалися краще, повністю захистити енергосистему неможливо, говорить Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, через масштаби країни та кількість об’єктів.
Рішенням могло б бути: більш децентралізована система генерації, збільшення кількість ППО, украплення інфраструктури операторів систем розподілу і систем передачі електроенергії.
Найбільше Україні бракує систем ППО, децентралізованої генерації, аварійного обладнання, каже експерт.
Які прогнози з відновлення стабільного енергоживлення
Протягом найближчих трьох-чотирьох днів ситуація з енергопостачанням у більшості регіонів має відчутно стабілізуватися, але для повного відновлення системи потрібно щонайменше 10–12 тижнів. Про це повідомив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Він зазначив, що навіть після ремонту високовольтних мереж дефіцит електроенергії зберігатиметься. Захисні споруди можуть убезпечити тільки ключові елементи обладнання, тоді як решта території підстанцій залишається вразливою. Ситуація ускладнюється використанням росією касетних боєприпасів — перед початком відновлювальних робіт рятувальники витрачають до двох днів на розмінування.
З неочевидного та складного, Харченко наголосив: українська енергосистема практично вичерпала запас необхідного обладнання, і ще дві-три масовані атаки можуть залишити енергетиків без ресурсів для ремонту.
За оптимістичним прогнозом голови Ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслава Ігнатьєва, графіки відключень можуть зникнути на початку квітня, але протягом усієї зими українцям доведеться жити в умовах тривалих знеструмлень.
Страйками, пікетами нічого суттєво не змінити, бо потреб у людей більше, ніж енергетики в країні.
Що можна зробити вже зараз?
1.Запустити пункти обігріву на рівні населених пунктів.
Щоби там були генератори, тепло, вода, зв’язок і можливість доїхати туди людям, яким це потрібно, інформація про графік роботи таких пунктів, їх постійна робота.
2. Скласти списки тих, хто потребує допомоги.
У кожному місті й селі мають бути перелік літніх людей, хворих, людей з інвалідністю та родин з маленькими дітьми. Щоб у разі довгих вимкнень їх могли швидко підтримати, особливо, якщо температура знизиться до критичних позначок.
3. Створити простий алгоритм допомоги.
Хто телефонує, хто приходить, хто привозить ліки чи забирає людину в пункт обігріву — усе має бути чітко розписано.
4. Регулярно інформувати людей.
Давати зрозумілі інструкції: де пункт обігріву, куди дзвонити, що робити під час тривалих відключень, чому порушується графік, коли є можливість відновлення енергопостачання.
Публікація стала можливою за підтримки уряду Великої Британії в межах проєкту «Посилення інформаційної екосистеми в малих громадах України шляхом підтримки незалежних локальних медіа», що впроваджується ГО «Агенція розвитку локальних медіа АБО». Погляди, висловлені в цій публікації, є позицією автора(-ів) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії.
Хочете більше цікавого та корисного - підтримуйте роботу Біляївка.City на кнопці підтримки (зверху), а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook, Instagram, Viber та Youtube, про природу, біорізноманіття та туризм Пониззя Дністра – дивіться тут.
