Як скласти родовід: покроковий гайд для тих, хто хоче дізнатися своє коріння. Корисні посилання

"Мертві невидимі, але вони не відсутні." Переживання, травми й невирішені конфлікти минулих поколінь можуть відгукуватися в житті наступних, навіть якщо вони не усвідомлюють цього зв’язку, говорять психотерапевти. 

Вивчення історії свого роду — це не просто пошук фактів про предків. Це можливість зрозуміти себе глибше, знайти сили в корінні й вивільнити себе від тягарів, які часто несвідомо переходять через покоління. Це наче відкриття ще одного виміру власної особистості. Воно дає можливість будувати майбутнє на основі знання про минуле, збагачуючи життя розумінням власної спадщини.

Знати свій рід — це, як для рослини, знати своє коріння, без якого ти не можеш функціонувати. Тільки тоді, коли дерево вкорінюється, воно стає міцним. Так і людина, яка вивчила свій родовід, має сили. А ще це: 

1. Пізнання власної ідентичності. Знати свої корені — це розуміти, ким ти є. Історія родини може пояснити деякі з ваших цінностей, уподобань чи навіть рис характеру, які є невидимою спадщиною від предків.

2. Надання сенсу життєвим подіям. Іноді в родині повторюються певні події або ситуації, що виглядають як випадковість, але насправді мають глибоке коріння. Усвідомлення цих повторень, так званого "синдрому предків", може допомогти зупинити негативні сценарії та уникнути певних труднощів.

3. Емоційне зцілення. Багато травм і невирішених конфліктів залишаються в сімейній історії та переходять від покоління до покоління. Досліджуючи їх, можна звільнитися від цього тягаря й почати нове життя з чистого аркуша.

4. Зміцнення сімейних зв’язків. Знання історії роду об’єднує покоління. Воно дозволяє передавати цінні знання, традиції, досвід і навіть спільні цінності, що зміцнюють сімейну ідентичність.

5. Інтерес до культурної спадщини. Пізнання історії роду відкриває двері до розуміння ширшого контексту, в якому жили ваші предки: історія регіону, національні особливості, традиції. Це особливо цінно в часи, коли зв’язок з культурною спадщиною втрачається, а люди прагнуть відчути свої корені.

6. Особистісний розвиток і впевненість у собі. Усвідомлення власного походження додає сили й упевненості, адже ви розумієте, через що пройшли ваші предки, що вони здолали. Це формує відчуття стійкості та сили, що може підтримати вас у складні моменти життя.

З найпростішого – у вас є мама та тато, у них є по двоє батьків, ваші дідусі та бабусі. Український історик Олександр Алфьоров говорить, що на 25 коліні, чисто за математичним підрахунком, у кожного буде 10 млн 223 616 предків. Це математичний підрахунок, бо тоді не було таким великим населення, відповідно, люди одружувалися між собою. Однак це говорить і про те, що ми всі - маємо глибоке та потужне коріння предків, належимо до великого родинного дерева. Ось які поради дає практичний дослідник свого власного роду Олександр Алфьоров: 

Покроковий план для дослідження вашого родоводу

Відео з Youtube-каналу Олександра Алфьорова

1. Збір основної інформації про предків

Почніть з виписки всіх відомих предків: дідусів, бабусь, прадідів та прабабусь. Занотуйте:

• Імена, включно з різними варіантами написання, адже в різні часи прізвища могли записувати з невеликими відмінностями. Це може суттєво полегшити ідентифікацію родичів у документах.
• Роки народження та смерті кожного з них.
• Місцевості, звідки походили, а також місця їхнього народження та проживання.
• Документи, які є в домашньому архіві. 

Ця інформація допоможе визначити, чи належить певна людина зі схожим прізвищем до вашого роду.

2. Розмови зі старшими родичами

Наступний крок — спілкування зі старшими членами родини, які можуть поділитися спогадами та сімейними історіями. Під час цих розмов запитуйте:

• Походження родини: звідки ваша сім’я приїхала в нинішнє місце проживання, часто пошуки можуть бути окресленими географічно. 
• Місця проживання інших гілок родини.
• Сімейні легенди та перекази: важливі події, зміни в прізвищах, важливі історичні події, що вплинули на родину.
• Деталі про предків: їхні імена, по батькові, дати життя, місця народження та проживання, імена братів і сестер.
• Історичний контекст:
• Чи брали участь члени родини у Другій світовій війні?
• Як родина пережила Голодомор 1932–1933 рр. та 1946–1947 рр.?
• Як на сім'ю вплинули сталінські репресії? Чи були позбавлення майна, виселення, арешти, розстріли?
• Чи були серед предків емігранти?

Ретельно записуйте кожну історію, імена, дати, місця. Ця інформація стане фундаментом для майбутніх досліджень.

3. Створення архіву для майбутніх поколінь

Занотовуйте спогади не лише на папері, а й записуйте їх у форматі аудіо або відео. Так ви створите сімейний архів, який збереже історію вашого роду для майбутніх поколінь. Ці записи можуть стати безцінними для ваших нащадків і допоможуть зберегти пам'ять про ваші корені. Усі фотографії підписуйте. Усі документи відцифровуйте. 

Експерт звертає увагу, що прізвища — це досить нестабільний ідентифікатор людини. Бо навіть в межах одного роду воно змінювалося під впливом різних обставин: наприклад, син репресованого батька міг відмовитися від власного прізвища та взяти прізвище дружини, або людина мала одне прізвище, а його називали всі за прізвиськом на кутку, сільським прізвищем, і в якийсь момент, людину могли записати за ним в офіційних документах. Або часто таке траплялося в козацькому середовищі, коли прізвище було одним, а через певні особливості людину називали по-іншому. Відомий приклад, однин з ймовірних засновників хутору Головківка, на місці якого потім розрослася Біляївка — Антон Головатий, який походив  з родини козацького сотника Андрія Магденка, а прізвисько Головатий отримав на Січі за "розумну голову". Окрім того, не варто забувати про помилки під час написання прізвищ писарчуками.

4.Організація виїзної експедиції в місця проживання предків

Дослідження родинної історії може бути дуже ефективним завдяки виїзним експедиціям у місця проживання ваших предків. Місцеві жителі можуть мати цінну інформацію та старі фотографії, що не збереглися в архівах. Поговоріть з людьми старшого покоління — вони можуть пам’ятати історії про вашу родину або підказати важливі деталі про місцевість.

Запитайте, чи є в школі списки учнів минулих років, особливо радянського періоду. Ці списки можуть містити інформацію про ваших предків або допомогти знайти їхніх однокласників чи односельців, які ще можуть пам'ятати про вашу родину.

В архівах сільрад чи міських адміністрацій можуть зберігатися документи, що не були передані на державне зберігання. Варто поцікавитися, чи є в них реєстри мешканців, списки домогосподарств, списки виборців або інші документи, що можуть містити дані про ваших предків.

У місцевому чи районному музеї можна знайти артефакти, фотографії та документи, які відображають життя населення, події, що вплинули на місцеву громаду. Це допоможе краще зрозуміти контекст, у якому жили ваші предки.

Відвідайте місцеву бібліотеку, де можуть зберігатися старі газети, хроніки чи матеріали про видатних мешканців села або міста. Це може стати додатковим джерелом інформації про події, в яких брали участь ваші родичі.

Церковні книги часто містять записи про народження, шлюб та смерть. Якщо в населеному пункті зберігся старий храм, варто поцікавитись, чи є в ньому метричні книги, які з різних причин не були передані до архіву. Такі документи можуть дати точні дати та інші важливі дані.

Пошук могил предків на кладовищі може дати багато нової інформації: дати народження та смерті, імена членів родини, а також іноді й відомості про походження. Проте не поспішайте зараховувати всіх з таким же прізвищем до своєї родини — перевіряйте всі дані через архіви або інші джерела.

Перед експедицією, складіть перелік питань та тем для дослідження, щоб не упустити жодної важливої деталі. Заздалегідь оберіть місця, які хочете відвідати, та підготуйте необхідні записи або старі фотографії для порівняння. Запишіть контакти місцевих жителів, щоб мати можливість продовжити дослідження після повернення.

Фіксуйте всі зібрані дані та контакти, записуйте інтерв'ю, фотографуйте документи, а також фіксуйте місцевість і знакові об'єкти. Це допоможе вам повернутися до зібраної інформації та детально проаналізувати її.

Виїзна експедиція дозволить не лише знайти нові дані про вашу родину, а й краще зрозуміти історію місцевості, де жили ваші предки, та зв'язок подій тих часів з їхніми життями.

"Варто зберігати записи про всіх людей з аналогічним прізвищем у певному населеному пункті, аби мати змогу простежити, як воно змінювалося протягом поколінь, – говорить дослідниця Ольга Сендецька. Це дає цінну інформацію про походження та історію прізвища".

5.Робота з архівами 

В Україні для дослідження родинної історії існує кілька типів архівних установ, де зберігаються цінні документи:

Центральні державні архіви – містять документи загальнодержавного значення, де можуть зберігатися записи з різних регіонів України.

Галузеві архіви – спеціалізуються на документах окремих галузей (наприклад, архіви МВС, МОЗ тощо), що можуть містити інформацію про службу, медичні записи тощо.

Державні обласні архіви – зберігають документи з конкретних областей, і є головним джерелом для тих, хто шукає дані про своїх предків у конкретному регіоні.

Архіви органів РАЦС – тут зберігаються метричні книги, записи про народження, шлюби, розлучення і смерті. Ці документи часто є ключовими у відстеженні родинного дерева.

Архівні матеріали організовані за фондами, що об'єднують документи за темою, організацією чи установою. Кожен фонд має описи, які вказують на зміст документів у фонді та допомагають швидше знаходити потрібні справи. Один фонд може містити декілька описів, що узагальнюють інформацію про різні групи документів у фонді.

Найзручніший спосіб дослідження – почати з обласних архівів, виходячи з місця народження або проживання родича, інформацію про якого ви хочете знайти. На сайтах обласних архівів часто є:

• Розділи з інформацією про архівні установи області – тут можна знайти контакти районних архівів та список їхніх фондів.
• Оцифровані описи фондів – надають можливість переглянути перелік доступних документів і визначити, чи можуть вони містити потрібні вам записи.

Це дає можливість попередньо оцінити, чи є в архіві документи, які можуть допомогти у вашому дослідженні, що значно спрощує роботу, особливо якщо ви плануєте відвідувати архів особисто.

Також велика частина джерел генеалогічного характеру з Центральних історичних архівів та низки обласних міститься на порталі Family Search. Напередодні першого візиту до архіву потрібно замовити справи по телефону або онлайн написати заяву з описом того, що ви плануєте там робити та які матеріали хочете переглянути.

Перед відвідуванням архіву необхідно подати запит на матеріали, вказати номери фондів, які вас цікавлять. Аби зʼясувати, на яку інформацію робити запит, можна попередньо ознайомитися з каталогом метричних книг України або пошукати інформацію в Міжархівному пошуковому порталі.

Вивчення генеалогії в Україні – це складний, але захоплюючий процес, який потребує ознайомлення з численними джерелами.

Основні джерела, що дозволяють відтворити родинні зв’язки через покоління, включають:

1. Метричні книги

• Це найголовніший документ для генеалогічних досліджень, який реєструє народження, шлюби і смерті. В Україні вони велись у церквах та є головним джерелом для пошуку відомостей про предків.

"Усі метричні книги дуже важко читати, бо архаїчний почерк, завитушки. Інколи більш-менш чисто написано, а інколи - і не розібрати. Очі втомлюються. Але інтерес знайти істину сильніший", - говорить дослідник роду Олександр Журенко з Біляївки.

Метричні книги Російської імперії з'явилися з 1722 року і спочатку охоплювали лише православне населення, тоді як на західноукраїнських землях (під Австро-Угорщиною) ці записи існують з кінця XVI століття. Сьогодні багато метричних книг оцифровано та доступно онлайн у державних архівах або зберігаються в місцевих храмах.

2. Ревізькі казки

• Ревізії проводились для обліку населення і оподаткування в Російській імперії з 1719 до 1857 року.
• Ці документи охоплюють чоловіків («подушна система» оподаткування), а з третьої ревізії також і жінок.
• У них зазначено прізвище, ім'я, по батькові, вік, статус у суспільстві, майновий стан та інші особисті дані.
• Ревізькі казки зберігаються у фондах державних архівів областей, проте не всі документи вціліли.

3. Сповідальні відомості

• Це поіменні списки парафіян, які регулярно проходили сповідь. Відомості містять дані про родичів, вік і статус у громаді.
• Такі документи зберігаються у фондах православних консисторій в обласних архівах.

4. Книги реєстрації актів громадянського стану

• Ці записи містять акти про народження, шлюб і смерть, що особливо корисні для досліджень радянського періоду.
• Записи, що старші за 75 років, знаходяться в обласних архівах; молодші – у місцевих адміністраціях.

5. Сімейні списки

• Це детальні переліки членів родин, що дають можливість дізнатися про нащадків і родичів.

6. Справи репресованих

• Документи, що відображають трагічні періоди радянських репресій. Вони часто містять інформацію про звинувачення, вироки і майнові записи.
• Деякі справи доступні онлайн на сайтах, таких як «Реабілітовані історією».

Додаткові джерела для досліджень

• Рекрутські книги – зберігають інформацію про чоловіків, призваних на службу, з даними про родину, навички та фізичні особливості. Вони є в обласних архівах.
• Формулярні списки – збирали дані про чиновників, учителів, лікарів, офіцерів, включаючи дату народження, походження, нагороди та кар’єру.
• Судові архіви – зберігають цивільні справи, що можуть містити свідчення про майнові права або конфлікти.

Перед першим візитом до архіву рекомендується подати письмовий запит із переліком документів, які ви хочете переглянути. Генеральний огляд доступних документів, особливо на місцевих архівних сайтах, допомагає оцінити обсяг та глибину доступної інформації. Зважаючи на значні втрати документації внаслідок воєн і знищень, пошук може бути обмеженим.

💡 Використання цих ресурсів значно полегшить пошук інформації про ваших предків та дозволить створити глибоке генеалогічне дерево.

📚 Бібліотеки та книги:

• Google Books – https://books.google.com.ua/?hl=uk
  Повнотекстовий пошук серед понад 10 млн оцифрованих книг, переважно з бібліотек США.

🗃️ Бази мешканців та родоводів:

• Родовід – http://uk.rodovid.org/wk/
• Відкритий вікі-проект для створення віртуальної книги свого роду.

🌎 Глобальні бази даних:

• FamilySearch – https://familysearch.org/
  Містить мікрофільмовані церковні книги з усього світу.
• Find A Grave – http://www.findagrave.com/
  Дані про могильні плити з різних кладовищ по всьому світу.

🇵🇱 Польські архіви:

• JRI-Poland – http://jri-poland.org/
  База даних для польських євреїв, що допоможе у генеалогічному пошуку польських коренів.

• Szukaj w archiwach (Шукай в архівах) 

  Чудовий ресурс для пошуку матеріалів і документів, що зберігаються в архівних установах Польщі. 

• Колекції документів та метричних книг з Головного архіву давніх актів у Варшаві

  Головний архів давніх актів у Варшаві – одна з провідних архівних установ у Польщі. 

🇺🇸 Архіви іммігрантів до США:

• Liberty Ellis Foundation – http://www.libertyellisfoundation.org/passenger
  Дані про іммігрантів, які прибули через острів Свободи в США.

📜 Історичні ресурси України:

• Український генеалогічний форум – http://forum.genoua.name/
  Обговорення і пошук інформації про українських предків.
• Документи загиблих у ІІ Світовій – http://www.obd-memorial.ru
• Нагородні документи ІІ Світової – http://podvignaroda.ru
• Поранені у І Світовій – https://gwar.mil.ru/heroes/
• Загиблі у Голодоморі – http://victimsholodomor.org.ua/
• Справи репресованих – документи, що містять інформацію про людей, які зазнали репресій у СРСР. Сайти: "Реабілітовані історією" та "Український мартиролог XX cт.".

🗄️ Українські архіви для генеалогічного пошуку:

• Міжархівний пошуковий портал
  Інструмент пошуку по Центральних історичних державних архівах та обласних архівах Київської, Львівської, Полтавської областей.
• Каталоги обласних архівів – обласні архіви України з каталогами метричних книг. При переході на сторінку фондів (каталогів), що вас цікавлять буде вказане посилання на архів де можна буде замовити додаткову інформацію за письмовим, електронним чи телефонним зверненням.
• Імена – жертви трагедії Бабиного Яру
• pra.in.ua – публічний ресурс родоводів та оцифрованих метрик, створений волонтерами.
• ridni.org – перевірка поширеності прізвищ в Україні, а також пошук в козацьких реєстрах.
• Національний банк репресованих – список осіб, репресованих радянською владою.
• Зведений каталог метричних книг та клірових відомостей – Центральний державний історичний архів України, Київ.

🌐 Зарубіжні сервіси для генеалогії:

1. Ancestry – https://www.ancestry.com
   Глобальний сайт для генеалогічних досліджень із даними про еміграцію, метричні записи та церковні книги. Платний доступ – від $50 на місяць.
2. FindMyPast – https://www.findmypast.com
   Ресурс із записами з кінця 17 до середини 20 століття. Пошук безкоштовний, але перегляд платний – від $20 на місяць.
3. MyHeritage – https://www.myheritage.com
   База історичних записів з понад 71 країни. Пробний період 14 днів, повний доступ – $89 на рік.

Важливо систематизувати та зберігати інформацію Для цього можна використовувати популярну програму для дослідження й побудови родинного дерева MyHeritage. Базовий план є безкоштовним і розрахований на 250 людей. Інструмент Family Tree Builder можна безкоштовно завантажити на компʼютер та відтворити там історію поколінь власної сімʼю з додаванням фото, відео та основних відомостей про предків.

Ще один інструмент дає генеалогічний сайт «Родовід», який дозволяє безкоштовно створити власне родове дерево, а згодом змінювати та доповнювати записи про свою сім’ю або окремих осіб. Варто мати все записане на звичайних паперових носіях - у блокноті, чи на ватмані. 

У дослідженнях родоводу може виникнути багато проблем, які ускладнюють або навіть унеможливлюють подальший прогрес. Ось деякі з найпоширеніших труднощів, з якими стикаються дослідники:

1. Втрата документів: втрачені метричні книги через пожежі або інші катастрофи можуть перервати зв’язок із певними періодами історії. Це може призвести до неповноти в знаннях про предків, що ускладнює пошук інформації.

2. Обмежений доступ до архівів: доступ до певних архівів, як-от кримських, може бути обмежений. Це обмеження може ускладнити доступ до важливої інформації, необхідної для дослідження.

3. Зміни в адміністративних межах: історичні зміни в межах населених пунктів і адміністративних одиниць можуть створювати плутанину. Наприклад, одне село може належати до різних областей у різні часи, що ускладнює пошук документів у конкретних архівах.

4. Варіативність імен і прізвищ: часто одні й ті ж особи можуть бути записані в документах під різними іменами або прізвищами. Це може призвести до труднощів у ідентифікації однієї особи, якщо немає достатньо підтверджуючих даних. Навіть змінене ім’я може ввести в оману під час пошуку.

5. Нестача первинних джерел: у багатьох випадках доступ до первинних документів може бути обмеженим або неможливим. Наприклад, усні родинні історії можуть давати лише часткову інформацію, яка потребує підтвердження з письмових джерел.

6. Проблеми з перевіркою даних: збирання інформації з різних джерел може призводити до конфліктуючих даних. Наприклад, дати народження, місця проживання або родинні зв’язки можуть розходитися, що ускладнює формування єдиної картини.

7. Вплив історичних подій: війни, еміграція, політичні репресії та інші історичні фактори можуть вплинути на доступність документів та інформації про родину. Втрата документів внаслідок таких подій може ускладнити дослідження.

8. Емоційний аспект: дослідження родоводу може викликати емоційний стрес, якщо виявляються неприємні факти про родину чи предків. Це може вплинути на мотивацію та рішучість дослідника.

9. Технічні труднощі: неправильне використання інструментів для збору та аналізу даних, а також невміння працювати з новими технологіями можуть заважати успішному дослідженню.

У зв’язку з цими проблемами, важливо бути готовим до труднощів і гнучко підходити до вирішення завдань, постійно шукаючи нові можливості для отримання інформації та підтвердження даних. Нехай у вас все вдасться. 

Шукав коріння свого роду, а створив родовід цілої Біляївки: унікальне захоплення Олександра Журенка

Хто був предками біляївських родів на Одещині: розповідає краєзнавець разом зі штучним інтелектом