Письменник Марк Твен говорив, що немає нічого простішого, ніж кинути курити. І додавав, що сам він це робив багато разів. Іронія в тому, що позбутися звички хочуть багато курців, проте вдається це одразу далеко не всім. Ми знайшли біляївців, які були курцями з багаторічним стажем, і яким вдалося кинути курити з першого разу. У кожного з них була своя мотивація, але, як виявилось, є і те, що їх об’єднує. Вони поділились досвідом, як позбувалися звички курити. Хто знає, може це знак для вас зробити так само?
Володимир Мензатул: стаж куріння близько 30 років, 6 років не курить
Володимир курити почав після закінчення школи, коли став студентом.
- Це була данина моді. Жив у гуртожитку, виходили на посиденьки, і хлопці старші питали: ти шо не куриш? А я дійсно не курив тоді. Вони дивувались: як це так? Це ж круто, давай. Так і почався мій шлях курця, - згадує чоловік.
Зараз, запевняє він, модно бути здоровим, і шкодує, що розуміння це прийшло аж через 30 років. Цікаво те, що кинути курити допомогла застуда.
- Я захворів, була застуда, нежить, кашель, температура, слабкість. В такому стані зазвичай нічого не хочеться, і курити теж. Але коли я видужав, подумав: зміг же ж тиждень не курити, значить, зможу і надалі без цього. То нащо тоді продовжувати. І все, вирішив так для себе. З того часу минуло більше шести років, в мене немає тяги курити, і жодної цигарки відтоді я не скурив.
Володимир говорить, так вийшло, що і більшість його друзів також невдовзі після того кинули курити. Якщо раніше збиралась на сімейні застілля компанія, і всі виходили на перекур. То зараз, коли збираються, теж виходять, але просто подихати повітрям і поспілкуватися. З 10 друзів курить лише один.
- Причини і мотивація кинути курити були у всіх різні. До когось прийшло через мудрість (ми жартуємо, що нарешті дійшло з віком і розумом), до когось через хворобу, хтось просто вирішив випробувати свою силу волі чи на спір. Але факт, що до цього здебільшого прийшли у дорослому віці, десь після 40. І стільки через це втратили здоров’я, безцінного часу і грошей.
Юрій Берлінський: стаж куріння 9 років, 20 років не курить
Першу цигарку Юрій викурив у 16 років, далі курив дуже активно. Згадує, що це був період навчання в технікумі, коли треба було робити і здавати багато креслень. Доводилось креслити і вночі.
- Ті хлопці, які курили, казали, що цигарки допомагають не спати. Ну, теорія була в них така, що ніби ти ж виходиш на перекур з кімнати, це рух, відволікаєшся, тому і сну не буде. Так і я почав викурювати пару пачок на день.
Були цигарки супутниками для Юрія і під час далеких відряджень, коли їхав за кермом. Це, тоді йому так здавалось, відволікало.
- Їдеш за кермом і починаєш кліпати очима, бо спати хочеться. І, щоб не заснути, відкриваєш вікно, підпалюєш цигарку, куриш, одна за іншою.
Так, кава-сигарети, нічний недосип, і чоловіка почало турбувати серце. Йому тоді було 25 років, в нього народився син. Юрій вирішив, що дитині потрібен живий та здоровий батько. Кинути курити вдалося після сильного отруєння.
- Хто колись мав отруєння, зрозуміє, що огидливість була до всього. І я вирішив цим скористатися. Звісно, коли полегшало, то тяга курити з’явилась знову. Але я вже вирішив - ні.
Юрій почав уникати компанії курців, розвертався і йшов геть, щоб не нюхати дим, не спокушатися. Жував цукерки, нікотинозамінні пігулки. Також виконував дихальні вправи, які йому порадив дорослий колега.
- Як тільки потягнуло покурити, треба робити дихальні вправи, ніби ти робиш тягу, але без цигарки. Тобто повільно повітря через рот затягуєш, затримуєш і видихаєш, і так кілька разів. Цим ти обманюєш мозок. Мені допомагало.
Також чоловік мав постійно з собою насіння, горішки, цукерки, і коли хотілося курити, їв їх. Складний період з дня відмови від куріння тривав близько трьох тижнів, а потім з кожним днем ставало все легше, і звичка вже не турбувала. Минуло 20 років, Юрій й досі не курить.
Єдине, зазначає він, після відмови почав поступово набирати вагу, побічний ефект. Але це, вважає він, інша залежність, просто треба слідкувати за харчуванням і не переїдати.
Олександр Семененко: стаж куріння 10 років, 15 років не курить
Олександр свій досвід відмови від куріння наразі згадує з посмішкою. Бо, за його словами, там була задіяна інша сила. Зараз він розуміє, що то були не чари, а звичайна робота зі свідомістю, самонавіювання, програмування свого мозку.
- Мені розповіли, що у селі на Одещині є народний цілитель, він був костоправ і також допомагав кидати палити. До нього багато людей зверталося. І ми з друзями вирішили спробувати. Суть в тому, що треба було напередодні поїздки покласти на ніч під подушку яйце, і привезти його. Цілитель з тим яйцем щось робив, а потім казав, що допоміг і тепер результат залежить від мене. Ми поки чекали черги з друзями, накуритися наостанок так, щоб дійсно більше не хотілося. Зараз, коли минуло 15 років, і я подорослішав, вже сміюсь, згадуючи цю пригоду. Але саме вона стала тоді поштовхом кинути палити.
Чоловік переконаний, що чарівної палички у боротьбі зі звичкою курити немає. Все залежить від самої людини. Перший тиждень йому було складно, а далі, говорить, переконав мозок, що не курить та не хоче, і згодом навіть гидко ставало від диму.
Його двоє друзів теж з того часу не курять, лише один – закурив.
– Я настільки був переконаний після повернення, що більше не куритиму, що саме так і сталося. Це як тобі дають випити фейкову пігулку від болю, і вже здається, що стає легше. Тобто, повторюся, це людина сама себе має переконати в тому, що більше не візьме цигарку. І ніякої магії.
Коментар фахівчині
Коментар фахівця: чому люди курять, і що допоможе кинути курити
За словами психологині Любові Кравчук, досвід героїв - це доказ, що всі проблеми і їх рішення у нас в голові. Як себе запрограмуєш, так все і працюватиме.
- Якщо людина не може відключити себе від думки, наприклад, "я хочу зараз покурити", переключити свою свідомість на іншу дію, почати щось робити інше: читати, танцювати, робити щось руками тощо, то це вже залежність. Деякі люди знаходять виправдання куріню, але це хитрощі свідомості, ми просто допускаємо такі думки, і вони нами управляють. Треба просто визнати свою залежність, - пояснює психологиня.
Тютюнова залежність може бути на фізіологічному рівні, коли виникає ломка, сильна тяга і бажання курити. Це пов’язано з дією нікотину на організм. Останній впливає на рецептори, які виробляють гормон дофамін – він в свою чергу впливає на самопочуття, енергію, відповідає за відчуття щастя. У курців такі рецептори потребують постійного постачання нікотину, щоб були ті гарні відчуття. Відмовляючись від цигарок, мозок позбавляється легкого кайфу і вимагає його. Звідси і ломка. Важливо витримати цей період, дати інше джерело мотивації мозку. З часом рецептори "заспокояться", і все буде, як до куріння.
Але першою, говорить психологиня, як правило, розвивається психологічна залежність від куріння. Вона пов’язана з ритуалами, емоціями, думками. Наприклад, покурити, коли сумно чи нудно. Дехто вірить, що цигарка може зняти напругу, розслабити, заспокоїти. Хтось курить перед сном, за чашкою кави, у компанії під час спілкування, за кермом тощо.
Тобто важливий тут сам процес. І людині просто треба знайти заміну цим ритуалам, думкам, ситуаціям, де цигарка була обов’язкова. Тут альтернатива: обрати добро чи зло?
- Кава, наприклад, може бути з чорним шоколадом. Перед сном замість цигарки можна випивати трав’яний чай чи їсти фрукти. Спілкування чи компанія може бути з собі подібними, хто теж не курить. Або коли всі курять, ви можете прогулятися, зайнятися іншими справами, - радить Любов Кравчук.
У дні ломки, коли проявляється фізична залежність, займіться фізичним навантаженням. Ви поправите здоров’я і фізично переключитесь на дію, тобто не буде думки покурити. Цей прийом допомагає і у випадку стресу, страху, хвилювання.
Працює добре вода. Коли тягнеться рука до цигарки, візьміть і випийте стакан теплої води невеликими ковтками, це буде благо організму, ви заповните порожнечу, не будете накопичувати нікотин, а очистите себе водою.
- Все у нас в голові, якими ми хочемо себе бачити, - акцентує психологиня. - Просто прийміть себе без цигарки. Це установки, якими людина може себе запрограмувати, було б бажання. Питання в тому, щоб навчитися себе чути, любити і не вестись на думку оточуючих.
