Останнім часом у соцмережах поширюються відео нібито за участі українських священників, які закликають зупинити війну, говорять про втому від бойових дій та критикують мобілізацію. Зокрема, у роликах звучать емоційні фрази про загиблих військових, про те, що на війні гинуть і діти священників, а також про чоловіків, яких "крадуть на вулицях ТЦК".
Насправді такі відео є фейком, адже створені вони за допомогою штучного інтелекту. Розповідаємо, для чого створюють подібний контент, на які емоції він розрахований та як розпізнати відео, згенеровані або змінені за допомогою ШІ.
Як виглядають такі відео та на яких емоціях "грають"
У таких роликах зазвичай використовують короткі емоційні монологи. Часто тривалістю лише 10-15 секунд. Вони тиснуть на страх, співчуття, злість та відчуття несправедливості. Ось кілька прикладів фраз, які звучать у подібних відео за участі нібито священників:
«За останній рік тільки в нашому храмі я відспівував майже 300 хлопчиків. Це пекло. Бог плаче, коли дивиться на нас».
«Сьогодні я ховаю свого сина і раба Божого Микиту. Його забрала в нас війна. Господи, припини цю смерть дітей, цей жах. Даруй усім нам мир».
«Я не розумію, чому мій син зараз захищає нашу Батьківщину, а людей, яких він захищає, крадуть на вулицях. Що це таке?!»
На перший погляд такі відео виглядають цілком реалістично. Священники перебувають у храмі або на його фоні, піднімають важливі, болючі теми, говорять про це емоційно.
Однак при уважнішому перегляді можна помітити ознаки штучної генерації: неприродну міміку, застиглі або надто плавні рухи обличчя, розсинхрон губ і голосу, штучну "ідеальність" або, навпаки, спотворення тих чи інших деталей.
І ще одна важлива ознака — такі відео викликають сильну емоцію. Саме на це вони і розраховані: щоб людина відреагувала швидко, залишила коментар, поширила відео, на оцінюючи інформацію критично.
Для чого створюють такі відео
Інформаційний простір під час війни також стає полем битви. Тож, подібні відео є одним з інструментів російської пропаганди. Їх створюють для того, щоб впливати на емоційний стан людей та змінювати суспільні настрої.
Медіаексперт та журналіст Отар Довженко пояснює, що дезінформація працює не миттєво, а поступово, "як розхитування зуба".
Якщо людина постійно споживає подібний контент, то з часом, коли такого контенту стає багато, вона починає у це вірити. В результаті формується викривлене уявлення про реальність, ніби навколо лише безнадія, страх, зрада, негатив.
Ще одна мета — розкол суспільства. Пропаганда намагається посварити між собою різні групи людей: тих, хто служить, і тих, хто не служить, тих, яким світло вимикають "чесно" і тих, хто вважає, що "нечесно", тих, хто виїхав за кордон, і тих, хто залишився, тих, хто втомився від війни і вважає, що її потрібно завершити на будь-яких умовах, і тих, хто категорично проти цього.
Для цього використовують емоційні та конфліктні теми, які швидко викликають реакцію, провокують суперечки, і, головне, поступово формують суспільні настрої.
Чому фейки зі священниками працюють
У подібних фейкових відео часто обирають образи людей, яким традиційно довіряють. Це можуть бути священники, військові, матері загиблих або інші люди, чиї слова здатні викликати сильну емоційну реакцію. Через співчуття та емоції такі повідомлення швидше поширюються у соцмережах і краще запам’ятовуються.
У Центрі протидії дезінформації пояснюють, що відео, створені за допомогою штучного інтелекту, найактивніше поширюються саме через TikTok і спрямовані передусім на молоду аудиторію. Саме короткі ролики з сильним емоційним посилом алгоритми соцмереж просувають найшвидше, через що це вони набирають сотні тисяч переглядів за короткий період.
Варто також зазначити, що алгоритми соцмереж працюють так, що якщо людина зупиняється на таких відео, переглядає, коментує або поширює, то платформа починає показувати ще більше схожого контенту. Через це може складатися враження, що "усі про це говорять" або підтримують такі думки.
Як розпізнати відео, створені за допомогою ШІ
Технології штучного інтелекту вже досягли такого рівня, що фейкові відео іноді складно відрізнити від справжніх. Однак більшість таких роликів все ж мають характерні ознаки, на які варто звертати увагу.
1. Насамперед, неприродна міміка та рухи обличчя. У відео, створених за допомогою ШІ, людина може рідко кліпати, неприродно рухати губами або мати "застиглий" вираз обличчя. Іноді помітно, що рух губ не повністю збігається зі звуком.
2. Ще одна характерна ознака — штучний голос або дивна інтонація. Такі голоси часто звучать надто рівно, без природних пауз, емоцій або дихання. У деяких відео можна почути неправильні наголоси, дивну вимову слів чи механічне звучання окремих фраз.
Варто звертати увагу і на якість самого відео. Часто у ШІ-роликах фон виглядає розмитим, руки чи дрібні деталі можуть розпливатися, а освітлення — змінюватися неприродно. Іноді штучний інтелект помиляється у деталях: спотворює хрест, одяг, предмети в руках або елементи інтер’єру.
3. Ще одна поширена ознака — коротка тривалість та надмірна емоційність. Такі ролики часто тривають лише 10–20 секунд і побудовані навколо однієї сильної фрази, яка має викликати шок, страх, співчуття або обурення. Саме сильна емоція є головним інструментом поширення такого контенту.
4. Підозру також мають викликати анонімні акаунти або сторінки без інформації про автора. Часто подібні відео поширюють профілі з невеликою кількістю власного контенту, без реальних фото чи опису, або сторінки, які масово публікують схожі емоційні ролики.
5. Шукайте першоджерело відео. Якщо людина справді робила публічну заяву, її зазвичай можна знайти на офіційних сторінках, наприклад, храму, організації, у медіа або в інших надійних джерелах. Якщо ж ролик існує лише у TikTok, Telegram, і часто це анонімні акаунти, це привід поставитися до нього критично.
Фахівці з медіаграмотності радять: якщо відео викликає дуже сильну емоційну реакцію — страх, гнів, паніку тощо, — варто зробити паузу та перевірити інформацію, перш ніж поширювати її далі. Саме на швидку емоційну реакцію і розрахована більшість інформаційних маніпуляцій.
Нагадаємо, раніше Біляївка.City провели тренінг з медіаграмотності для підлітків, під час якого говорили про фейки, штучний інтелект та безпеку в інтернеті.
Хочете більше цікавого та корисного - підтримуйте роботу Біляївка.City на кнопці підтримки (зверху), а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook, Instagram, Viber та Youtube, про природу, біорізноманіття та туризм Пониззя Дністра – дивіться тут.
