Євген Сойкін із Теплодара останні п’ять років займався розвитком проєктів у сфері енергетики. Вирішував технічні, юридичні та фінансові питання. Рік тому наважився перейти працювати у сферу айті-технологій. Він розповів, скільки заробляють айтішніки, чи дійсно можуть працювати у парку та на пляжі, та скільки часу знадобилося, щоб опанувати нову професію.
– Перехід у нову професію відбувався поступово. Прискорився через зміну політичної ситуації, яка ускладнила просування енергетичних проєктів, зокрема у сфері зеленої енергетики, та через ситуацію з карантином, – розповідає Євген Сойкін. – Використав цей період, як можливість втілити в життя дві мрії: відкрити власну справу та почати працювати у сфері айті-технологій та інноваційних проєктів.
Ідей було кілька, як відкрити власну справу, але перемогла саме сфера айті-технологій. Шлях до опанування нової професії розпочався з читання книжок, профільних сайтів, телеграм-каналів, а також перегляду відео на Ютубі.
– Спочатку це робив для того, щоб колись, будуючи власний бізнес, ставити адекватні задачі програмістам, зрозумілою їм мовою. Потім пройшов кілька онлайн-курсів з програмування від американських університетів, у вільний час писав прості скрипти. Так поступово навчився читати код, проєктувати архітектуру для програмних продуктів, – говорить Євген.
Спочатку це були безкоштовні курси на Coursera. Потім – платні на Udemy. Євген запросив до співпраці університетського друга, з яким запустили свій перший проєкт. Його вони реалізували в умовах карантину дистанційно, жодного разу не зустрівшись в реальності.
– Ідея була в тому, щоб захистити людей, які платять завдаток за виконання робіт або отримання послуг. Виникла вона тому, що сам якось постраждав від недобросовісних людей. Знаю про такі ситуації від знайомих, – пояснює Євген. – Наприклад, знаю про контори з працевлаштування, які просили оплатити свої послуги наперед, але зникали з радарів. Натрапляв на ситуації, коли компанії з надання житла в оренду просили скинути завдаток, ніби щоб “притримати житло”, але потім зникали разом з грошима і не брали слухавку.
Ситуацій з шахрайством трапляється безліч. Наприклад, коли заплатив аванс за виконання робіт підрядникам, думаючи, що солідність партнерів, офіційний договір та аванс – це непогана надія на те, що підрядник виконає свою частину роботи та здасть її вчасно. У реальності за ним доводилося ганятися та змушувати виконати роботу.
Траплялися зворотні ситуації, коли сторони домовлялися про виконання роботи або поставку товару з післяплатою, без авансу, а після виконання своїх зобов‘язань мусили місяцями вибивати з замовників оплату. При чому замовниками бували як приватні особи, так і бізнес, і навіть державні структури, які дуже не поспішали розраховуватися.
– Потрапляли в такі ситуації мої близькі друзі та рідні. Колишній колега займається ввезенням запчастин для японських авто. Бувало йому замовляли запчастини без передоплати, він вкладав свої кошти, а потім у планах людей щось змінювалося – і вони просто зникали, а друг ніс збитки, – говорить чоловік.
Євген задумав створити таку систему, в якій би ні виконавець, ні замовник не понесли втрат під час домовленостей. Той, хто платить гроші – отримав свій товар, послугу, і навпаки, той, хто виконує доручення, замовлення – отримав оплату. Свою систему програмісти назвали системою peer-to-peer арбітражу.
– На практиці це виглядає так. Людина, яка здає житло, просить завдаток. Ви не знаєте, що це за людина, чи можна їй довіряти. Це може трапитися, наприклад, коли ви вперше в якомусь туристичному місці. У такому випадку ви заходите в чат з ботом, той формує за вказаними вами реквізитами рахунок та надсилає вам. Це займає хвилину-півтори. Поки що це працює лише у меседжері Telegram. Цього місяця з'явиться на сайті trusta-pay.com. Пізніше додамо Facebook, Viber, – розповідає програміст.
Прямо у чаті ви натискаєте кнопку “Оплатити”. Гроші резервуються і орендодавець житла отримує повідомлення, що завдаток внесено і він бачить його у своєму “сейфі” у сервісі. Тоді, коли ви приїжджаєте і заселяєтеся в орендоване житло, бачите, що все в порядку, то у чаті підтверджуєте виконання угоди. Тоді ж гроші надходять на картку орендодавця. Якщо ж ви приїжджаєте, а вас ніхто не зустрів, то ви гроші не втрачаєте, а надсилаєте запит на повернення. Ну, а для відповідального орендодавця це гарантія, що гроші внесені, і ви таки дійсно плануєте заселятися.
Ось так наразі виглядатиме переписка з чат-ботом програми
Після того, як систему спроєктували, Євген зайнявся пошуком банка-партнера. Разом із технічними фахівцями банку вдалося реалізувати чимало унікальних технічних задач, щоб усе запрацювало відповідно до вимог міжнародних платіжних систем. Крім технічних викликів, програмістам довелося пройти крізь перевірки державного фінансового моніторингу, отримавши всі необхідні підтвердження відповідності.
Додатковими викликами стала необхідність працювати в умовах карантину, регулярних змін законодавства у сфері фінансового регулювання.
– Це вимагало додаткової порції стресостійкості, – говорить Євген. – За організацію інтегрованої, але повністю дистанційної роботи двох команд (нашої і банку), які реалізували проєкт від початку до кінця, жодного разу не зустрівшись в офлайні і навіть без зум-конференцій, ми взагалі заслужили на почесний орден “діджиталізованих діджиталізаторів”.
Для того, щоб цією системою могли користуватися українці та проводити платежі без страху стати жертвою шахраїв, вони можуть скористуватися телеграм-ботом @zavdatok_bot.
– Телеграм-бот – це лише зручний та безпечний інтерфейс. Система peer-to-peer арбітражу знаходиться на серверах Amazon в США, а все процесингове обслуговування платежів здійснюється у захищеному відповідно до стандартів VISA та MasterCard платіжних фреймах нашого банка-партнера ПУМБ. Ми не збираємо та не зберігаємо платіжну інформацію. Алгоритм системи передбачає додатковий захист ваших платіжних даних, зокрема і від ризиків витоку зі сторони контрагентів, чого немає при звичайному переказі з карти на карту, – пояснює чоловік.
Програмісти постійно ведуть пошук партнерів для виходу на нові ринки, обслуговування не лише фізичних осіб та запуску підтримки міжнародних платежів.
Євген розповідає, що цей час, доки він займається програмуванням, виокремив для себе кілька переваг такої роботи:
– Ти працюєш сам на себе. Порівняно з іншими видами бізнесу, цей не вимагає значних капіталовкладень на початкових етапах. Іноді доводиться заплатити за сервер, іноді – купити ліцензії на програмне забезпечення. Але це на початкових етапах настільки незначні витрати, що можна вважати їх майже нульовими. Єдині стабільні видатки – оплата інтернету.
Щодо заробітку, то тут Євген каже, що доходи в айті-сфері стартують від 300 доларів за місяць для початківців, а з досвідом можуть сягати 2000-4000 доларів. Якщо ти власник бізнесу в сфері айті – то все залежить від його успішності, і зростають разом із зростанням успішності бізнесу.
Ще одна важлива перевага – можна працювати будь-де. Робоче місце там, де ноутбук та точка доступу до Wi-Fi. Цього року Євгену довелося попрацювати і на пляжі, і у парку:
– У нас є офіс, але ми так прилаштувалися до дистанційної роботи, що особливого сенсу виходити туди – немає.
Заняття програмуванням повністю змінило життя молодого чоловіка. Він каже, що це інший рівень організації роботи, коли сам собі ставиш задачі, плануєш графік.
– Після запуску проекту з’явилося ще відчуття власника, коли у тебе є власний продукт, який ти постійно розвиваєш і вдосконалюєш. І який допомагає тисячам людей вирішувати їхні проблеми.
