Родинам доплачують, якщо вони погоджуються на діагноз “COVID-19”, лікарі зацікавлені встановлювати такий діагноз, бо отримують премії. Чи хоч щось із цього відповідає дійсності, знають у Біляївському районному відділу лабораторних досліджень ДУ "Одеський ОЛЦ МОЗу". Говоримо із завідувачкою установи Тетяною Салтановською.
Ці фейки під кожною новиною про нові випадки захворювання поширюють у міських групах у Facebook та viber. Ми намагалися у цих коментаторів дізнатися “деталі”: телефони, інформацію про першоджерела поширення повідомлень. Але жодної конкретної інформації не отримали.
- Я так само читаю усі ці коментарі у міській групі ‘’Біляївська громада”, - говорить завідувачка. - Намагаюся не вступати у дебати і не знаю, де брати терпіння, щоб спростовувати ці всі міфи та фейки.
Працівниця центру лабораторних досліджень під час роботи з дезінфекції приміщення
Частково зневіра людей пояснюється тим, що суворий карантин запровадили зарано, коли не було спалахів захворювання. Вірус в Україну потрапив спочатку з туристами, мандрівниками та заробітчанами. У той період потрібно було зосередити всі зусилля на тестуванні та ізоляції хворих.
- У Біляївському районі на початку карантину ми фіксували лише кілька спалахів у приміських селах: Великий Дальник, Нерубайське, Усатове. У Біляївці був лише один випадок, коли до нас на ізоляцію приїхали туристи з-за кордону, - каже пані Тетяна.
- Інтенсивний показник 40 випадків за 14 днів на 100 000 населення, - пояснює Тетяна Салтановська. - До 40 випадків - “зелена зона”. Від 40 до 120 випадків - “жовта зона”. Від 120 до 240 - “помаранчева зона”. Вище 240 випадків - “червона зона”. У Біляївці за два тижні зареєстрували 42 випадки на 15 000 населення, інтенсивний показник - 280. Тому ми потрапили до “червоної зони”.
У червні-липні до Одеської області на море почали приїжджати відпочивальники з усієї України. Відповідно сталося те, чого боялися на початку – вірус почав швидко поширюватися, опорні лікарні вже наполовину заповнені, і ситуація набирає обертів.
Проводимо епідрозслідування: спілкуємося з хворими, з’ясовуємо їхні контакти
- У нашій лабораторії ми не робимо вірусологічних тестів. Цим займається спеціальна лабораторія в Одесі, - пояснює Тетяна Салтановська. - Аналізи беруть у людей, які мають симптоми коронавірусу або контактували з хворими. Далі біологічний матеріал з усієї області надходить в Одесу. Місцеві лікарі чи ми не маємо стосунки до аналізів. Ми лише отримуємо результати. В Одесі отримують біологічний матеріал, їм все одно, хто його здавав. Їх завдання з'ясувати, чи є там вірус, чи немає.
Нерідко трапляються випадки, коли за клінікою у пацієнта - COVID-19, а тест негативний.
- Після встановлення діагнозу проводимо епідрозслідування: спілкуємося з хворими, з’ясовуємо контакти, ставимо контактних людей до відома.
Завідувачка розповідає, що люди реагують по-різному. 90% ставляться з розумінням. Йдуть на самоізоляцію, дотримуються маскового режиму. Але 10% можуть реагувати неадекватно: плачуть, сваряться, погрожують.
- Був випадок, коли ми встановлювали контактних осіб жінки, в якої діагностували короновірус, - говорить Тетяна Салтановська. - Спочатку її чоловік над нами сміявся, мовляв вірусу такого немає. Але коли побачив стан дружини, почав вимагати покласти його у лікарню. У нього теж був вірус, але у легкій формі. Він так перенервувався, що змушені були знайти йому місце у лікарні та госпіталізувати.
Більшість хворих – люди з однієї родини. COVID-19 дуже швидко поширюється. Тому зазвичай коли хворіє хтось з родини, усім варто так само піти на самоізоляцію. Якщо хвороба протікає нескладно, то будь-який вимушений вихід у світ допустимий тільки у рукавичках та масці, з дотриманням дистанції.
Такої епідемії Тетяна Салтановська не пам’ятає, хоча працює у цій галузі вже 30 років.
- Найскладніші ситуації з інфекційними захворюваннями були двічі за мою пам'ять, - каже вона. - На початку 90-их, коли у Біляївському районі у ромському таборі стався спалах дифтерії. Тоді ми так само робили виїзди, спілкувалися з контактними особами, робили дезінфекцію. І ще був випадок спалаху холери. Тоді наші працівники навіть ночували у тодішній санітарній станції. Бо висів зразків треба було проводити кожні чотири години. Ми могли це робити на місці, бо збудником були бактерії, з вірусами працює лабораторіія в області.
Проводимо дезінфекцію в офісах і житлових будинках
У лабораторії кажуть, підступність інфекційної хвороби полягає у тому, що нею можна заразитися будь-кому: бідному, багатому, дитині чи людині похилого віку. Віруси дуже швидко поширюються. Саме тому від частини людство вигадало щеплення, частину перемогло санітарно-гігієнічними заходами, а від частини, як, наприклад, від сезонних вірусів грипу, рятується карантином.
- Ми проводимо дезінфекцію приміщень, - розповідає Тетяна Салтановська. - Якщо мова йде про організацію, то домовляємося з керівництвом, щоб вони відпустили раніше людей. Багатоквартирні будинки обробляємо без погодження з власниками: ручки, перила, вхідні двері. На жаль, люди деякі лякаються, сваряться, не розуміючи, що таким чином ми намагаємося зменшити ризик інфікування. Найскладніша ситуація з приватними будинками. Люди так бояться осуду сусідів, що їм простіше написати відмову від дезінфекції, ніж допустити, щоб поряд з будинком зупинилася машина дезінфекторів.
На старті епідемії в озброєнні працівників лабораторії були костюми 60-тих років виробництва.
- Мої дівчата руки обривали від старих важких пульверизаторів, які працювали механічно, - розповідає співрозмовниця, - пізніше, за гроші Біляївського району та благодійників закупили автоматичні, а також сучасні захисні костюми.
Зараз працюють у таких костюмах
Надбавок за кількість встановлених випадків нам не платять, є загальна надбавка до ставки за роботу під час карантину.
- Не відома мені інформація, щоб когось преміювали, чи змушували вписувати діагноз COVID-19. Навпаки, у нас було вже кілька випадків, коли людина помирала у лікарні, у неї був позитивний тест на COVID-19, але причиною смерті писали основне захворювання, бо легені були уражені недостатньо. Просто вірус погіршив загальний стан та посилив основне захворювання.
У лабораторії говорять, що ситуація могла б покращитися, якби всі дотримувалися нескладних рекомендацій медиків.
- На початку епідемії нам говорили звертати увагу на осіб, які поверталися з подорожей, - говорить Тетяна Салтановська. - Але тепер вже це немає значення. Інфікування відбувається навіть від вже встановлених осіб. Люди, якщо переносять хворобу безсимптомно, не витримують два тижні на ізоляції, приходять на роботу, не носять масок, не витримують дистанцію у чергах. Відповідно, щодня б’ємо “рекорди”.
Не треба панікувати, закликає завідувачка лабораторії. Але у той же час не варто нехтувати засобами захисту та рекомендаціями лікарів.
- Ми також щомісяця здаємо тести, адже працюємо в епіцентрі захворювання, - говорить співрозмовниця. - Так само, як всі, переживаємо за свої родини, намагаємося дбати про своє здоров'я та укріплювати імунітет. Особливих рецептів не маємо: вживаємо сезонні овочі, фрукти, зберігаємо оптимізм, намагаємося якісно виконувати свою роботу, щоб захистити жителів громади та якнайшвидше повернутися до звичного способу життя.
