За інформацією поліції Івано-Франківської області, наразі через повінь загинуло троє людей. У той же час за прогнозами негода має посилитися 24 червня. За інформацією ДСНС, інтенсивні опади призвели до паводків у Івано-Франківській, Чернівецькій та Львівській областях. Найскладніша ситуація на території 12 районів Івано-Франківської області, у Вижницькому та Путильському районах Чернівецької області та у Стрийському районі Львівської області. Ми дізнавалися, чи не загрожує велика вода Біляївці, яка так само час від часу страждає від паводків на Дністрі.
Сьогодні, 23 червня, фахівці Укргідроенерго обговорили паводкову ситуацію та узгодили скидні витрати із Дністровського водосховища.
Згідно з даними Укргідрометцентру, через сильні опади 23-25 червня на річках Карпатського регіону очікується формування високого дощового паводку, пишуть на сайті Укргідрометцентру, з підйомами рівнів води на Дністрі на ділянці Галич-Заліщики до 2,5 – 3,5 м. Через таку небезпечну ситуацію робоча група Міжвідомчої комісії узгодила здійснення скидних витрат із Дністровського водосховища з 13.00 год 23 червня та протягом 24 червня величиною 1400 м³/с.
За словами директора філії "Дністровська ГЕС" В’ячеслава Климова, за прогнозами, 23-25 червня на деяких ділянках Дністра можливе підвищення рівня води на 2-2,5м над поточними відмітками.
У той же час, начальник Біляївського міськрайонного сектору ДСНС Руслан Кенгельян повідомив, що вони щодня моніторять рівень води у Дністрі.
- Поки що він далеко від критичної позначки, - відзначив він, - але будемо моніторити ситуацію завтра, після пуску води на водосховищі.
Стихія вже забрала життя трьох людей. У селі Дземброня Верховинського району Івано-Франківської області літня жінка впала в бурхливий потік води і потонула. А в селі Яблуниця Яремчанської міськради автомобіль злетів у річку - водій і пасажир загинули.
Влада Прикарпаття проситиме в уряду на подолання наслідків червневої повені, орієнтовно 400 млн грн. Про це на брифінгу в Івано-Франківську сказав голова обласної державної адміністрації Віталій Федорів, передає Укрінформ.
Під час брифінгу очільник облдержадміністрації Івано-Франківщини Віталій Федорів розповів, що внаслідок негоди в області підтоплені кілька сотень господарств, сталися зсуви, деякі села заблоковані.
"Стихія триває. Щогодини ми бачимо, що збитки зростають. Орієнтовно, область буде просити 400 млн гривень в уряду з державного резервного фонду для відновлення тих об'єктів, які постраждали. Мова йде про зруйновані дамби, мости, переходи, дороги місцевого значення", – сказав Федорів.
За інформацією місцевої влади, дощі та зливи розмили майже 74 км берегів, знищили або пошкодили близько 8 км берегоукріплень. Також негода зруйнувала 10 км дамб, один водозабір та 11 автомобільних мостів. Ще 24 дорожніх і сім пішохідних мостів зазнали часткового руйнування.
У ДержНС повідомили, що доставляють їжу мешканцям постраждалих регіонів вертольотами. Всього до ліквідації наслідків негоди в західних областях від ДержНС залучено понад 300 осіб та 70 одиниць техніки.
Варто зазначити, що це не перший паводок на Івано-Франківщині. Такі сильні паводки були лише за останній час у 2017 році, у 1998 році. Тоді дослідження урядової експертної комісії показало, що виникнення нищівних повіней настало в результаті взаємодії цілого ряду природних та антропогенних факторів.
Петро ТЄСТОВ, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина» у статті для texty.org.ua зазначає, що основна причина паводків у забудові заплав. Паводки — це природне явище. Річки тисячоліттями розливались і виходили з берегів і формували заплаву — територію, яка періодично затоплюється водою. І тому паводкам запобігти в принципі неможливо. Це зрозуміли і в ЄС, після низки катастрофічних паводків, які призвели до людських смертей та економічних втрат. Від паводків страждали й країни з високим рівнем ведення лісового господарства і незначним обсягом суцільних рубок — Австрія, Німеччина, Чехія тощо.
Європейці зрозуміли, що скільки кілометрів гребель не будуй, скільки мільярдів євро на їх утримання не витрачай — під час аномальних дощів вода все одно десь знайде вихід з берегів. Але от наслідки тоді будуть катастрофічні. Тому й запровадили комплексну оцінку ризиків паводків і плани щодо управління цими ризиками — шляхом запровадження обов'язкової для всіх членів ЄС директиви "Про оцінку та управління ризиками затоплення".
Боротись з паводками можна і з користю для довкілля — такі практики описані, зокрема, в розділі «Better environmental options in flood risk management» на сайті Єврокомісії. Вони включають відновлення природних заплав (інколи для цього доводиться навіть викуповувати землі у приватних власників), відновлення природних русел (меандри зменшують швидкість водного потоку і відповідну силу паводку, а от спрямлені русла, навпаки, «розганяють» його), будівництво тимчасових водойм для паводкових вод на сільськогосподарських землях. Наприклад, в сусідній Угорщині для зменшення паводків на річці Тиса був реалізований відповідний великий проект коштом ЄС.
Україна в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС цю директиву потроху імплементує. Займається цим Державна служба надзвичайних ситуацій разом із Державною агенцією водних ресурсів, які до 2022 року мають розробити відповідні плани управління ризиками паводків.
