Пережити ізоляцію та стати ближчими, які рішення ухвалюють родини, яким це вдається? Своїм досвідом з Біляївка.City поділилася біляївська родина Інни та Юрія Кравчуків. Разом з двома дітьми їм довелося бути в самоізоляції майже два місяці через те, що троє членів родини захворіли на ковід-19.
У Китаї у зв'язку з карантином збільшилася кількість розлучень після його закінчення, а в ООН закликали уряди країн звернути увагу на сплеск домашнього насильства внаслідок карантинних заходів для запобігання поширення коронавірусу.
Разом з тим, є пари, які пережили карантин та навіть самоізоляцію разом, і їх стосунки стали ще більш міцними попри всі виклики.
- Це був непростий період у нашому житті, який змусив переглянути багато речей: стосунки з людьми, яких вважали друзями, а вони виявилися просто знайомими, зрозуміти цінність підтримки рідних, сусідів, - говорить Інна Кравчук.
Їх родина була однією з перших, які захворіли на ковід-19 у Біляївці. На хвилі невизначеності та лавини інформації про хворобу, вони встигли відчути на собі негатив з боку суспільства.
Як розповів син Інни Костянтин Кравчук, саме це змусило їх публічно звернутися до земляків з проханням припинити засуджувати. Адже в місті почали точитися чутки, що хворобу вони привезли з-за кордонних подорожей та через недотримання правил самоізоляції. Хоча це не відповідало дійсності - в останній закордонній подорожі родина була майже за півроку до того, як почала розповсюджуватися інфекція.
Родина Кравчуків: Інна, Юрій, Костянтин та Марія
Інколи суспільство, замість того, щоб підтримати, виявити співчуття, взаємодопомогу, робить ситуацію гіршою та складнішою.
- Так сталося, що через ускладнення чоловік проходив лікування в опорній лікарні в Одесі, - розповідає Інна, - ми з дітьми, Костею та Марією, були на самоізоляції у Біляївці. І це було найскладніше випробування для нас, коли не могли подбати один про одного. Потім ми ще деякий час провели поруч, замкнені у квартирі, поки чекали на негативні ПЦР-результати на ковід-19 після одужання. Процес це не швидкий, проходити тест треба було двічі.
- Головне в цій ситуації – зайняти себе, - вважає Інна, - щоб відволікатися та мати якусь розраду, хобі.
Вона почала знову вишивати бісером. За карантин встигла зробити декілька доробок. Руки зайняті – вже не так повільно минає час.
Знати заняття для душі - один з варіантів забезпечити гарний мікроклімат у родині
- Спочатку я кинулася у приготування страв, - згадує Інна, - почала шукати рецепти, випікати щось. Потім схаменулася. Переключилася на здорове харчування. Ефект зайнятості той же, але під час хвороби зрозуміла стару істину, чому першим завжди бажають здоров’я. Воно надважливе для кожного з нас. Якщо ти здоровий – у тебе, по суті, немає проблем.
Зайнятість вдома стала розрадою для 12-річної Марії, яка не підхопила хворобу від рідних, але пробула з ними весь час на самоізоляції. Навчити доньку пекти пиріг, разом пофарбувати великодні яйця, подивитися цікавий фільм чи серіал, просто поговорити про важливе – це той спосіб, який дозволив родині подолати період негараздів.
Важливо не боятися просити про допомогу. Коли родина заходить у будинок, квартиру та зачиняє за собою двері, мало хто може знати, що відбувається за ними.
До соціальної служби Біляївської міської ради, розповіли нам там, телефонували люди, що перебували на самоізоляції, вже в стані істерики. Вони опинялися без підтримки рідних, без суттєвих фінансових збережень та запасів продуктів харчування. Коли у такій атмосфері невпевненості родина живе тиждень за тижнем, звісно, це може спричинити до негативних наслідків.
- Варто було лише зателефонувати та повідомити про проблему,- говорить заступниця Біляївського міського голови з соціально-економічних питань Надія Гончаренко, - у нас був сформований банк продуктів від підприємців та торгових мереж. Ми давали координати наших соціальних служб у всіх соціальних мережах, у газеті. І були такі, які виходили на контакт. Всім в межах своїх повноважень допомогли продуктами, вирішенням якихось побутових питань, де ситуація була критичною – матеріальною фінансовою допомогою. Немає безвихідних ситуації, коли ви живете в оточенні хороших людей.
Телепатичними здібностями ніхто не наділений. Світ соціальних мереж, мобільного зв’язку дає змогу звернутися до рідних, сусідів, місцевої влади та соціальних служб онлайн.
- Нам дуже допомогли мої батьки та батьки чоловіка, - ділиться Інна Кравчук, - вони купували за списком продукти та привозили їх до вікна (родина живе на першому поверсі – прим.ред.), ми висовували довгу дерев’яну палку. Батьки чіпляли пакети, які ми затягували у квартиру.
Світ виявився не без добрих людей, які так само морально підтримували родину, яка перебувала на ізоляції.
- Як часто трапляється, допомога прийшла звідти, звідки не очікували не неї. Наприклад, Кості написав наш земляк Азам, який багато років живе в Одесі. Окрім того, всі два місяці допомагала сусідка Людмила Дюдюк: купити продукти, засоби гігієни, навіть приносила та передавала через вікно домашні пахлаву та хліб. Сусіди Андрій та Тетяна Кімінчіджі приносили продукти, а на Великдень передали нам об 11 ночі цілий пакет смаколиків. У ньому – паски, морозиво, ковбаса.
Ще один важливий момент, як зберегти стосунки під час карантину, це намагатися щось зробити для інших, як би не дивно це лунало.
- Як мінімум – це оберігати інших від розповсюдження хвороби. Поліція, яка була з нами в контакті, дозволила вигулювати собаку, але з дотриманням санітарних правил: рукавички, маска, ходити у нелюдних містах. Ми неухильно дотримувалися цього правила.
Домашні тварини - це друзі та найкращий антистрес на самоізоляції
Окрім того, Костянтин Кравчук, який дуже легко переніс захворювання, але мав чекати на тест з негативним результатом, присвятив цей час удосконаленню англійської – своєї та учнів, яким давав безкоштовні уроки через платформу Zoom.
- Він в оригіналі прочитав “Гру престолів”, займався з тими, хто хотів підтягнути англійську. Костя у майбутньому моряк, тому цей час пішов для нього з користю та займав достатньо, щоб спокійно пережити карантин.
Важливий момент, вважають Інна та Юрій Кравчуки, розставити пріоритети та вміти дивитися у перспективу.
- Ми навпаки після цих випробувань стали згуртованішою та міцнішою родиною. Купили велосипед та завели кота. Прогулянки з домашніми тваринами – це дійсно порятунок. Вони створюють позитивний мікроклімат в родині.
Усім тим, хто перебуває в схожій ситуації, родина Кравчуків радить поважати та цінувати один одного. Зрозуміти, грип, коронавірус, ізоляція – минають, а в своєму партнері\партнерці, перш за все, варто бачити людину.
Фото з сімейного архіву родини Кравчук
«Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки».
Запрошуємо вас ознайомитись з розділом сайту Вечір.Media "Під ковдрою", який присвячений вивченню взаємин та інтимних стосунків. У цьому розділі ви знайдете цікаві дослідження і роздуми, що стосуються найглибших аспектів міжособистісного зв'язку.
