Повстанське - найменший населений пункт Біляївської громади. Тут всього живе близько 200 мешканців. Однак за рівнем громадського активізму та креативу вони дадуть фору багатьом населеним пунктам не лише громади. Остання ініціатива - створення шпаківень, якими прикрасили невеличкий парк поруч з багатоквартирними будинками. Автор ідеї - Катерина Домброван, а підтримали її кілька десятків молодих родин селища.
- Мимоволі надихнула мене на цю ідею Ольга Степанівна Єрьоменко, - розповідає Катерина, - я проходила повз її клініки у Біляївці та звернула увагу на шпаківні, якими вони прикрасили дерево.
Так виглядає територія поруч з клінікою
Тоді Катерина загорілася ідеєю, чому б не відтворити це в парку, поруч з дитячим майданчиком, який минулого року створили ініціативні молоді батьки селища.
- У нас навіть залишилася 1000 гривень з попередніх робіт, - розповідає дівчина, - спочатку думала, чи не витратити їх на кілька будиночків. Однак потім вирішила, що ми зробимо ще цікавіше. Запропонувала ідею подрузі Марії Стрижевській, яка написала гарне звернення до сельчан. Ми пропонували їм долучитися. Створити ексклюзивну шпаківню для нашого парку.
Дівчата розмістили оголошення в усіх соцмережах, закликали долучатися до ініціативи. Довелося Катерині багатьом телефонувати персонально, щоб пояснити переваги:
- Це ж не просто прикраси для парку. Це можливість батькам щось зробити разом зі своїми дітьми, провести разом гарно час, помайструвати.
Таким чином можна виховувати у дітях любов до природи, до живого світу, навчити їх цінувати речі, які їх оточують, бо в них буде часточка праці самої дитини.
- У нас без примусу. Відгукуються ті, кому не байдуже, де їх діти проводять час, де граються, якими людьми ростуть. Цього разу відгукнулися родини Балтян, Земських, Новікових, Стрижевських, Назаренко, Довженко, Гришканич, Гаврилюк, Васил’євих, Івасюк, Комерзан, Музиченко, Юрові, а також Ольга Башинська, Олександр Лавренюк, Іван Кононихін, Міросвєт Гірняк, Гаврилюк Ілля, Кирило Новіков, Микола Пенчук, Віталій Михайлов.
Загалом вдалося зробити 23 яскраві та креативні шпаківні. На їх створення пішов майже місяць роботи.
Хтось самостійно розмальовував, але більшість - Ольга Башинська, Марія Стрижевська та Катерина Домброван.
Рекордсменом у створенні шпаківень став музичний керівник селищного будинку культури Микола Пенчук. Староста селища Володимир Осадчий дав йому дошку, а той змайстрував аж п'ять шпаківень.
Усе для чого, жартують тут? Щоб сельчан радував не лише спів чудових місцевих артистів, а й птахів, яких точно стане тепер більше у місцевому парку.
Ольга Башинська та Марія Стрижевська
Не всі сельчани відгукуються на прохання допомогти, хоча їх діти так само приходять гратися на майданчик.
- Я так само, як інші маю купу домашніх обов'язків. Чоловік після роботи хоче відпочити. Але ж ми це робимо не для когось. Для себе, для своєї дитини, для інших дітей. Від нас залежить, якими людьми вони виростуть, яким буде світ, що їх оточуватиме. Можна знайти півгодини, годину та долучитися до громадського життя селища.
Деякі ситуації переконують: той, хто не долучився до створення - не буде цінувати благоустрій та зміни. Якби вийшли гуртом - і робота б швидше робилася, і дітям був би приклад, як цінувати суспільне майно, свій труд та труд інших.
- Минулого року на майданчику встановили іграшкову гусінь, - ділиться Катерина, - а хтось з дітей зламав їх вушка. Неприємно. Ми знайшли обідчика, але батьки ніяк не компенсували поламку, заперечували, що їх дитина здатна на такий вчинок.
Ліворуч - так іграшка виглядала минулого року. Праворуч - ось так її залишили без вух
На щастя, Катерину та її чоловіка Дмитра, який допомагає дружині реалізовувати ідеї, виручає друг родини Віталій Михайлов. Він родом з Теплодара, займається меблями та ділиться залишками матеріалів. Саме завдяки цьому вдається лагодити поламки.
Для всіх учасників акції організаторки підготували подяки, які підписав староста Володимир Осадчий та міський голова Михайло Бухтіяров.
- Це була ідея Марії Добровольської, - розповідає Катерина, - ми робимо покращення для себе, але завжди приємно чути слова щирої подяки, бо ця краса для інших також. Всім було дуже приємно отримати подяку, особливо діткам. А мені радісно, коли бачу, як дорослі люди зупиняються та захоплено дивляться на наші шпаківні, бачити очі дітей, які з гордістю кажуть: це я зробила, а це мій друг, подруга.
