Останнім часом в мережі з’являється багато повідомлень, відеозаписів, де люди, які знаходяться в Італії, радять мешканцям інших країн поставитись до карантину через коронавірус серйозно. Вони просять не повторювати їх помилок, ціна яких – сотні смертей від цієї хвороби щодня. У продовження цієї теми, ми вирішили зателефонувати знайомій біляївчанці Ларисі Фуртуна, яка наразі працює в Італії. Вона розповіла, як зараз там протікає життя, і що її лякає, коли вона чує від рідних новини з Біляївки.
Лариса живе і працює в місті Чезена, регіону Емілія Романья. Це північ Італії. Спочатку ця територія, за її словами, вважалась безпечною зоною. Першою і найбільше постраждала Ломбардія. Але через стрімке поширення коронавірусу країною, з 10 березня усю територію Італії оголосили червоною зоною. Тобто вся країна знаходиться на карантині.
На вулицях без нагальної потреби і парами не ходять – штраф 250 євро
Все дуже суворо. Всі мають знаходитись вдома. На вулицю можна вийти лише у двох випадках: в аптеку і в продуктовий магазин. І то при собі необхідно мати документ, який засвідчує, що ти проживаєш саме на цій вулиці. Тобто якщо з’ясовують, що людина знаходиться далеко від будинку, це сприймають як порушення правил карантину, прогулянку. Штраф 250 євро. Не можеш сплатити – тебе затримають на 3 місяці. Контроль з боку правоохоронців постійний. Без захисних масок і рукавичок на вулиці знаходитись не можна, і парами в магазин ніхто не ходить. Лише по одному. Треба сказати, люди налякані і дотримуються усіх правил. Хоча італійці рідко сидять вдома. Вони ж навіть снідати звикли в барі, в кафе, їсти там, пити каву. Це традиція. А зараз всі ці заклади зачинені.
Безлюдні вулиці міста Чезена. Одиничні перехожі у масках.
Італійці люблять займатися спортом – бігати вранці, ходити, їздити на велосипедах. Але зараз всього цього не відбувається. Я навіть не бачу тих, хто раніше вигулював собак. Люди з собаками знаходяться у своїх квартирах. І не лише тому, що вони бояться штрафів, вони бояться за свої життя.
Італійці – молодці, вони стали дуже відповідальні, дисципліновані. Вони не падають духом і знайшли альтернативу розвагам. Влаштовують концерти на балконах. Наші сусіди, наприклад, грають на гітарі і співають. Це дуже видовищно і зворушливо. І ця відповідальність, згуртованість, вірю, допоможе їм перемогти вірус.
А от за своїх земляків я хвилююсь. Нещодавно читала у Facebook коментарі біляївців. Хтось робив зауваження, що діти під час карантину продовжують гуляти на вулицях компаніями. І на їх захист батьки писали, що діти не винні, альтернативи в них немає, бо дорослі на роботі. Тобто люди ще не розуміють усю відповідальність і можливі наслідки такої поведінки. Частина італійців теж в перші дні ігнорувала правила. І тепер жалкують про це.
В магазинах вже є все необхідне
Продуктами і всіма необхідним товарами жителі Італії забезпечені. Ажіотаж був лише спочатку: 7, 8, 9 березня. З полиць магазинів тоді змітали все, люди стояли в чергах. Тепер такого немає: і люди заспокоїлись, і доставку наладили. Адже підприємства, які займаються забезпеченням, продовжують працювати, машини дизінфікують. До магазинів пускають лише по 5 покупців. Всі тримають дистанцію. Я одного разу, не помітивши чоловіка біля прилавку, підійшла до нього близько. І він одразу попросив мене відійти на два метри назад.
Лікарні переповнені хворими
На власні очі, звичайно, не бачила, але знайомі, які працюють в лікарнях, кажуть, що вони переповнені. Відмінили усі планові огляди. В мене знайома народила нещодавно, і дитині необхідно було робити щеплення. Але їм сказали не приходити, все перенесли до закінчення карантину.
Хто захворів, лікується вдома, на зв’язку з лікарями, але з дому не виходить. Йде сильна інформаційна кампанія по телевізору. Постійно жителям нагадують про заходи безпеки: миття рук, дезінфекцію. Пояснюють, куди треба звертатися, якщо відчуваєш себе хворим. Тобто люди дуже обізнані в цій темі.
Моя роботодавиця зараз теж ізолювалась. Вона була в лікарні з онуком, бо він травмувався, і туди привезли жінку з підозрою на коронавірус. Його підтвердили, і хвора пізніше померла. Тож моя знайома хвилюється, бо вона в групі ризику, їй 70+.
Про повернення додому
В нас є група в мережі: Українки в Італії, де більше 50 тисяч учасниць. Там ми зараз часто обговорюємо ситуацію з коронавірусом, дізнаємось новини. Серед учасниць є медсестри і вони пишуть, щоб ми не поспішали повертатися додому на Великдень, бо бачать, що відбувається в лікарнях. Яка це небезпека, і кожен під час подорожі може сам заразитися і привезти вірус рідним.
В мене на 6 квітня куплений білет додому. Але для себе я вирішила: хоч до цього часу карантин може вже закінчитись, я нікуди не поїду. Бо це транспорт, люди, і я не можу бути впевнена, що хтось з них не заражений. Я дійсно не розумію тих, хто поспішав в розпал захворювання повертатися додому. Читала про громадянку Молдови, яка 7 березня летіла з Італії в Кишинів, і яка була хвора, це потім підтвердили. Жах в тому, що на борту разом з нею були 145 людей і серед них - 10 українців. І я впевнена, що це не одиничний випадок.
Рада, що серед моїх рідних всі здорові. І знаю, що у Біляївці все спокійно. Але це не значить, що можна розслаблюватись. Якщо вам дороге здоров’я і життя рідних – дотримуйтесь правил карантину, будьте вдома, спілкуйтесь онлайн, телефоном. Це треба перетерпіти. Це допоможе не повторити італійський досвід людських втрат через вірус. Бережіть себе!
Фото Лариси Фортуна
