Вісімдесят дев’ять. Саме стільки днів літа провела біляївчанка Аліна Дорош в Італії. Вона впевнена: кожен, хто завітає до цієї країни, хоч на день, закохається в неї і захоче обов’язково повернутися. Адже Італія вражає не лише архітектурою і краєвидами.
За словами Аліни, до Італії вона поїхала за запрошенням подруги, яка довгий час живе в італійському містечку Бертіноро. Зупинялась в неї, і разом подорожували країною. За цей час Аліна відвідала Сан-Маріно, Форлі, Форліпополі, Чезену, Червію, Римміні, Речону та інші селища та містечка італійського узбережжя Адріатичного моря.
— Спочатку захоплює архітектура, дух середньовіччя, простори, безмежні краєвиди. Але згодом починаєш розуміти: Італія заворожує не лише цим. Привертають увагу самі італійці, і нам є чому у них повчитися.
Бертіноро
— Жила я в маленькому містечку Бертіноро. Його населення — близько десяти тисяч чоловік, але місто дуже славне, сильне, я б сказала, з власним стрижнем. Знаходиться на горі, тому з багатьох місць відкривається неймовірний краєвид на Адріатичне море. Моїм найулюбленішим місцем споглядання просторів став балкон навпроти ратуші. Щовечора мене тягнуло туди, як магнітом.
Бертіноро знаменитий Університетом Болоньї, який називають іноді "Університетом Миру". Тут проводять різні симпозіуми та круглі столи. Незвичайним є те, що розташований він в стінах середньовічного замку.
Вулиці містечка просякнуті ароматом кави, лаванди, смачної випічки, в багатьох місцях лунає жива музика. Всі заходи в Бертіноро проводять на площі: парад машин, спортивні змагання, показ мод, дегустація вин, концерти зірок. Всі знають, куди йти.
Сан-Маріно
Після Бертіноро моє серце полонив загадковий Сан-Маріно. Це не просто місто, а республіка прямо в середині Італії. Одна з п’яти найменших держав світу. Тут є свої монети і, говорять, в Сан-Маріно найнижчі податки.
Пам'ятки Сан-Маріно — це вежі, храми і монастирі, музеї, університет. Їх не обійти і за тиждень. Чим відомий: старовинні оборонні вежі, їх можна побачити на національному прапорі і гербі Сан-Маріно. Найстаріша з них побудована в 10 столітті і використовувалася як в'язниця. Гора Монте-Титано, найвища точка країни — 750 метрів над рівнем моря. З неї можна побачити всю країну. Варто прокататися на канатній дорозі. Це можливість відпочити, бо дуже часто пересуватися містом доводиться сходами, і побачити місто зверху.
Багато туристів приїжджають до Сан-Маріно за покупками. Тут діє безмитна зона, і ціни на модний одяг на 30% нижчі, ніж в Італії. Багато хутрових фабрик, аутлетів, магазинів одягу розташовуються саме в Сан-Маріно, щоб не платити зайвих податків державі.
Італійське життя з середини
Перше, що вразило - гостинність італійців. Їх спосіб життя. Те, як вони люблять свою країну, як готові допомагати не лише своїм, а всім, кому потрібна поміч.
Чоловіки-італійці дуже піклуються про своїх дітей, приділяють їм велику увагу, проводять багато часу разом. Нерідко можна побачити, як вулицею прогулюється вся родина, пішки або на велосипедах. Спорт в країні, взагалі, — понад усе. Скрізь зустрічаються велосипедисти, бігуни на пробіжці або розминці.
Студенти, молодь збираються в парках, влаштовують пікніки, для цього дозволяють розташовуватись на траві. При цьому всі по-дружньому спілкуються, жартують. Не бачила, щоб хтось на вулиці пив спиртне або лузав насіння. Ніхто не влаштовує розборів. Помітно, що люди живуть за правилами і поважають один одного.
Страва з морепродуктів по-італійськи
Італійский десерт
У скверах вечорами сидять компанії літніх людей, яким далеко за 70 років. Вони п'ють коктейлі, слухають музику, їдять морозиво. До речі, про музику. Італійці, не соромлячись, можуть вийти на вулицю, сісти і просто грати на гітарі.
На дискотеках компанії друзів під руки або на інвалідному візку привозять своїх товаришів. На це ніхто не звертає уваги! Це вважається нормальним.
За містом дорогою здивувало, що між будинками відстань не менше одного кілометра, навколо них немає високих парканів, високих воріт, навіть двері часто відчинені. Так і хочеться зайти, привітатися.
Ще одна чудова риса італійців, робити багато компліментів. При зустрічі вони завжди бажають один одному здоров'я, фортуни і гарного дня.
По-особливому вони ставляться до відпочинку. В середині серпня і до кінця літа всі магазини, заводи, банки, кіоски, крім кафе, зачиняються на канікули. Міста начебто вимирають. Лише зрідка можна побачити туриста або місцевого жителя. В цей час більшість з них дружно їдуть зі своїх міст на відпочинок: на море або в інші країни.
І правда, що всі італійці одягнені ідеально. Нехай не в брендових речах, але охайно і зі смаком.
Про Італію можна розповідати безкінечно, але варто самим її відвідати, все побачити і відчути. Для мене вона стала любов’ю з першого погляду. Сюди хочеться повернутися, і не раз.
Фото Аліни Дорош
