Причиною масової загибелі товстолобика у Кучурганському водосховищі на Одещині, про яку раніше повідомляла Держекоінспекція, міг стати збіг кількох кліматичних факторів. Подібну ситуацію у водоймі востаннє фіксували понад 30 років тому — у 1995 році.
Джерело: про це виданню «Думська» повідомив старший науковий співробітник Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії Сергій Хуторний.
Деталі: за словами науковця, товстолобик у закритих водоймах, зокрема у Кучурганському водосховищі, а також озерах Ялпуг, Кагул і Кугурлуй, не здатний розмножуватися природним шляхом. Такі водойми зариблюють штучно, оскільки рибі бракує умов для повноцінного нересту.
Цьогорічна затяжна весна, а потім різке потепління запустили у риби процес дозрівання ікри навіть без умов для нересту. Одночасно у воді різко знизився рівень кисню.
«Раптовий стрибок температури на тлі різкого падіння рівня кисню у воді спровокував сильний стрес. Як результат — стрімке падіння імунітету, критичне перевантаження видільної та дихальної систем, некроз внутрішніх органів, важка інтоксикація та загибель», — пояснив Сергій Хуторний.
Фахівець зазначив, що остаточні висновки мають підтвердити лабораторні дослідження. Водночас на користь кліматичної версії свідчить те, що загибель зачепила лише товстолобика, тоді як місцеві види риб не постраждали.
Товстолобика завезли в Україну у 1960-х роках для біологічної меліорації водойм. Риба живиться фітопланктоном, який спричиняє “цвітіння” води, тому її активно використовують у рибному господарстві.
За словами науковця, товстолобик швидко росте, не потребує штучних кормів та не конкурує за їжу з іншими видами риб, тому залишається одним із пріоритетних видів для рибних господарств.
Нагадаємо, на Кучурганському водосховищі, поблизу села Градениці Біляївської громади та селища Лиманське, зафіксували масовий замор риби. Рибоохоронний патруль та екологічні інспектори вже відібрали проби води для лабораторного аналізу, щоб встановити точні причини екологічної надзвичайної ситуації.
Хочете більше цікавого та корисного - підтримуйте роботу Біляївка.City на кнопці підтримки (зверху), а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook, Instagram, Viber та Youtube, про природу, біорізноманіття та туризм Пониззя Дністра – дивіться тут.
