Пожежник із Чорноморська Едуард Колесниченко восени 1986 року провів 39 діб у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, ліквідовуючи наслідки аварії. Він розповів про роботу в умовах радіації, перші враження від покинутих територій і наслідки для здоров’я ліквідаторів.
Джерело: Суспільне Одеса
Як дізнався про аварію
На момент катастрофи Колесниченко перебував на курсах підвищення кваліфікації у тодішньому Ленінграді. Про вибух на ЧАЕС він дізнався вже 26 квітня.
«У ніч з 25 на 26 відбулася ця катастрофа, і вже після 17-ї години 26 квітня я все знав», — розповів він.
До зони відчуження чоловік потрапив восени — після місяця підготовки, яка включала інструктажі та психологічну адаптацію. Родина чоловіка поставилась до його місії з розумінням, як родина офіцера, каже Едуард.
Четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС, зруйнований аварієюФото: УНІАН
«Не було ні птахів, ні людей»
У зоні відчуження пожежник працював із 3 жовтня до 10 листопада 1986 року без виїзду за її межі. Перші враження, за його словами, були психологічно важкими.
«Перше враження — тиша, яка лупила вуха. Не було ніяких птахів, ніякої живності, не було людей», — згадав Колесниченко.
Його вразили покинуті будинки і сади з фруктами, які не можна було навіть торкатися через радіацію.
Робота в умовах небезпеки
Основним завданням загону було запобігання пожежам, однак робота була ширшою: ліквідатори гасили торф’яні загоряння, контролювали об’єкти станції та допомагали відновлювати енергоблок.
«Торф’яники — це вогонь під землею. Його треба знайти і залити. Це дуже важка робота», — пояснив пожежник.
Через нестачу техніки машини ремонтували з підручних засобів. З трьох-чотирьох машин робили одну робочу, згадує Едуард.
Ліквідація аварії на ЧАЕСФото: З архіву Адама Свинчука
Радіація і правила безпеки
Найбільшу небезпеку, за словами Колесниченка, становив радіоактивний пил.
«Головний ворог — це пил. Ми ховалися від нього за допомогою спеціальних пов’язок», — розповів він.
Після кожної зміни ліквідатори проходили санітарну обробку, а рівень опромінення контролювали за допомогою дозиметрів. Максимально допустима доза становила 20 рентген.
Наслідки
Після повернення багато учасників ліквідації зіткнулися з проблемами зі здоров’ям.
«У когось була щитоподібна залоза, у когось нирки, багато людей страждали від тиску. Були й онкологічні захворювання», — розповів Колесниченко.
Попри ризики і суворі правила, частина ліквідаторів зберегла світлини з зони відчуження — навіть попри заборони.
«Світлини нам не рекомендували вивозити. Але в кожного, я думаю, є кілька», — додав він.
Ліквідація аварії на ЧАЕС Фото: З архіву Адама Свинчука
Раніше Біляївка.City розповідали про роботу рятувальника у третьому поколінні Дениса Пронози.
Хочете більше цікавого та корисного - підтримуйте роботу Біляївка.City на кнопці підтримки (зверху), а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook, Instagram, Viber та Youtube, про природу, біорізноманіття та туризм Пониззя Дністра – дивіться тут.
