У маленькому місті Біляївка знаходиться серце Одеси: водоочісна станція “Дністер”. Саме вона забезпечує одеситів, а також жителів Чорноморська, Южного та кількох десятків інших населених пунктів питною водою. Проблема в тому, що більшість приватних домоволодінь, які знаходяться на річці, стоки не зливають у герметичні вигрібні ями. Це отруює спочатку ґрунтові води, а потім і відкриті джерела, забирає здоров’я та якість життя жителів регіону.
Шлях води, яку більшість жителів Одещини набирають в своїх кранах, починається з річки Дністер. Звідти вона потрапляє на очисні споруди станції “Дністер”, а вже потім – трубопроводами – до Одеси та області. І хоча наші експерти, фахівці відділу лабораторних досліджень ДУ “Одеський ОЛЦ МОЗу”, стверджують, що дністровська вода після очистки станцією не відрізняється за показниками від бутильованою, втім нагадують про хлор.
Макет станції "Дністер"
— Єдиний мінус нашої води — хлор, — зазначає завідувачка Біляївського районного відділу лабораторних досліджень ДУ "Одеський ОЛЦ МОЗу" Тетяна Салтановська. — Для того щоб до споживача вода дійшла у повній нормі, її знезаражують хлором. Його можна позбавитися, відстоюванням води, але без нього не обійтися.
Життя на вигрібних ямах: наслідки
Варто зазначити, що у 2018 році державне агентство водних ресурсів та “Агенція журналістики даних” розробили інтерактивну карту забруднення українських річок – “Чиста вода”. З карти видно, що вода в районі Біляївки, де знаходиться водоочисний комплекс “Дністер”, перевищує гранично допустиму концентрацію відразу за кількома показниками: нітритами, сульфатами і показниками хімічного споживання кисню. Це свідчить, зокрема, про попадання в річку неочищених стічних вод.
Наприклад, амоній з’являється у воді внаслідок розчинення в ній аміаку. Зазвичай, той потрапляє до водойм разом зі стічними водами і відходами тваринного походження, стоками сільськогосподарських угідь. Через високу концентрацію аміаку у воді він накопичується в тканинах і крові риб, таким чином призводить до її загибелі.
Науковці стверджують, що через надмірне потрапляння аміаку в організм можуть статися серйозні порушення. Особливо чутливою, як з’ясували науковці, є репродуктивна система. Наприклад, у кролиць це викликало порушення у функціонуванні яєчників, матки, гіпертрофії молочних залоз тощо. У вагітних самок щурів було зафіксовано гальмування росту плода, хоча й без морфологічних порушень. На генетичному рівні зафіксували появу летальних мутацій та різноманітні перебудови хромосом.
У місцевих свердловинах – ситуація з водою значно гірша. З 2008 року на території Біляївки і району закриті всі колодязі. Вода в них містить багато нітратів, пити її небезпечно. Знову ж таки, причина у потраплянні зливів з полів, каналізаційних стоків тощо. Тільки якщо свердловина має глибину більше 130 метрів, її воду можна використовувати як питну, говорять експерти.
У 2010 році в Україні померло двоє немовлят. Підозра впала на молочні суміші, але після досліджень виявилося, що причина - вода з колодязя, аналіз якої показав перевищення вмісту нітратів. Це - Тернопільщина та Вінничина. Однак ситуації з отруєнням без трагічних наслідків траплялися на Одещині. Наприклад, в селі Троїцькому. Родина використовувала воду з колодязя, вважаючи її джерельною. Жінка варила навіть суміш для дитини на цій воді. В результаті дитина потрапила до реанімації з діагнозом гемоглобіномія.
Як розповів нам керівник підприємства “Біляївський водоканал” Юрій Вопиловський, деякі мешканці Біляївки будують каналізацію таким чином, що свої стоки вони спрямовують не до септиків чи вигрібних ям, а виливають на кілька десятків метрів під землю.
- Людям здається, що таким чином вони економлять свої гроші на викачуванні каналізації, - говорить Вопиловський, - однак забувають, що принцип “як з очей, так і з думки” – тут не працює. Ці стоки повернуться до вас водою, яку п’єте, якою поливаєте город, рибою, яку їсте, молоком, яке п’єте. Ми самі себе отруюємо. Бо потім "зекономлені" гроші несемо в аптеки та лікарні.
За неофіційною інформацією, якість ґрунтових вод Біляївки не краща за якість каналізаційних стоків. Окрім води, туди потрапляють фекалії, побутова хімія.
Наразі в комунальному підприємстві хочуть замовити порівняльний аналіз ґрунтових вод та каналізаційних стоків, щоб наглядно показати мешканцям, у що ми перетворюємо своє довкілля.
Втім це проблема не лише нашого регіону. За якістю питної води Україна посідає останні місця у звітах міжнародних організацій. А це, певною мірою, впливає на тривалість життя українців та його якість.
Забруднена вода губить більше людей, ніж війни і всі інші форми насильства разом узяті. Про це йшлося в доповіді ООН з нагоди Всесвітнього Дня води.
Біляївка має екологічне рішення проблеми
З радянських часів місту дісталися неправильно спроектована система каналізування (труби проклали нижче рівня ґрунтових вод, відповідно, через інфільтрацію до 80% із загального обсягу стоків це була власна ґрунтова вода), а очисні споруди взагалі знаходилися за 20 кілометрів від крайньої точки Біляївки - у селі Надлиманському.
Після того, як місто вирішило проблему з інфільтрацією, та переклало труби за нормами, тут у 2015 році взялися будувати локальну систему очистки стоків, яка основана на фітотехнологіях.
Стоки потрапляють у спеціальні відстійники. Звідти на поля фільтрації, де їх очищують рослини за допомогою спеціальних бактерій, які живуть на коріннях рогози та аїру. Очисні споруди здатні приймати до 750 метрів кубічних стоків на добу, займають площу в 3,33 га, складаються з шести полів фільтрації.
Втім, такі очисні споруди мають певні обмеження щодо кількості стоків, які можуть прийняти. Рішення цієї проблеми шукали нещодавно у Біляївці під час засідання технічної ради. Причина - сьогодні у Біляївці підключення до центральної каналізації мають лише 30% мешканців. Усі інші, переважно, користуються вигрібними ямами.
- Біляївська міська рада поставила перед собою першочергове завдання - дати змогу хоча б мешканцям прирічних вулиць підключитися до центральної каналізації, - розповів нам міський голова Біляївки Михайло Бухтіяров, - це якоюсь мірою зніме гостроту екологічної проблеми, а в подальшому дозволить продовжити каналізування міста.
Однак, як порахували у міськраді, для комплексного вирішення цього питання потрібно щонайменше 100 мільйонів гривень. Це фактично річний бюджет Біляївської громади.
Що можуть зробити люди вже зараз
Ще у 2009 році Український науково-дослідний інститут екологічних проблем (УкрНДІЕП), Всеукраїнська екологічна громадська організація «МАМА-86» випустили посібник "Як вирішити проблему стічних вод для окремого домогосподарства у неканалізованій місцевості". У ньому вони розглянули всі можливі види вирішення цієї проблеми для приватних домогосподарств.
Зокрема, зупинилися на вигрібних ямах з дренажем. Саме вони становлять найбільшу екологічну загрозу.
Вигрібна яма з дренажем - найгірший варіант позбавлення від стоків
У нових санітарних нормах, проєкт яких пропонує МОЗ, вигрібні ями хочуть заборонити, замість них пропонують локальні очисні споруди (наприклад, септик). Ці норми необхідні для того, щоб убезпечити потрапляння небезпечних речовин у ґрунт та підземні води, а також джерела і колодязі.
Більш екологічним способом нейтралізувати стоки є будівництво вигрібних ям без дренажу. Вона представляє собою герметичну ємність, куди надходять, накопичуються і зберігаються відходи життєдіяльності людини, а також побутові стічні води. В міру заповнення вміст відкачується. Така яма дозволяє уникнути потрапляння стоків в ґрунтові води та є екологічно прийнятним варіантом системи каналізації.
Однак на свідомих мешканців Біляївки тут чатує інша небезпека - недобросовісні власники приватних асенізаторних машин, які попри суворі вимоги міської інспекції з благоустрою, зливають нечистоти не на міські очисні споруди, а в полях.
Тут варто підключитися всім мешканцям Біляївки та району. Побачили машину, яка зливає нечистоти - фотографуйте та викликайте міського інспектора з благоустрою (068 000 47 85 - примітка Біляївка.City).
Ще один варіант - це сухі туалети. Найбільш поширені з них – власне сухий туалет, сухий туалет з роздільним збором сечі, туалет з компостуванням, пудр-клозет, люфт-клозет. Усі сухі туалети мають вентиляцію та систему поводження з сечею та фекаліями.
Ще один прийнятний спосіб екологічної утилізації стоків - це будівництво септика - герметичного резервуара, де накопичуються і очищаються нечистоти. Це ємність, яка розділена перегородкою на відстійник та систему дренажу. Стоки каналізаційною трубою потрапляють в перший відсік, де відбувається поділ нечистот на дві фракції. Важкі суспензії опускаються на дно, а легкі суспензії, масла і жири з водою надходять в другій відсік.
Септик має низку переваг, зокрема, завдяки інтенсивній роботі бактерій швидко очищується досить великий об’єм рідини, немає неприємного запаху, система не вимагає значних грошових коштів для технічного обслуговування.
Принцип дії досить простий. У першому відсіку важкі частинки починають бродити під дією бактерій, таким чином розкладаються. У цьому відсіку зазвичай вода очищається до 60%. Доочищуватися вона буде у другому відсіку. Тут також є бактерії, які руйнують нечистоти остаточно. Залишається тільки очищена вода, яку можна використовувати для поливу або просто злити. Варто зазначити, що на дні відсіку поступово накопичуватиметься мул. Його необхідно буде періодично видаляти.
У вигрібних ямах та, звісно, септиках, можна використовувати біопрепарати очищення стічних вод для прискорення процесів нейтралізації та розкладання стоків на органічні й неорганічні речовини.
Біопрепарат здатен переробити фекалії, жири, папір та інший вміст вигрібних ям, септиків тощо на каламутну рідину, кисень і вуглекислий газ. Продукти переробки бактерій, як і самі бактерії, екологічно чисті й нешкідливі для людини.
Під час використання біопрепаратів покращується прохідності каналізаційних труб, зникає необхідність у частому виклику асенізаційної машини. Тож, це економить кошти екологічним шляхом.
Спосіб використання біопрепаратів
1. Купуємо препарат у спеціалізованих магазинах. Робимо стартову дозу відповідно до інструкції.
2. Періодично перемішуючи розчин, дають йому настоятися протягом 20 хвилин.
3. Заливаємо розчин до вигрібної ями, септика, унітаза, раковини тощо. Як правило, біопрепарат не можна використовувати разом з хімічними засобами. Перед застосуванням біопрепарату необхідно пропустити воду через стічні труби раковини, щоб змити залишки чистячих або миючих засобів, які створюють несприятливе для дії бактерій середовище у перші п'ять годин.
4. Для об’єму ями 2 м³ однієї упаковки (200 г) біопрепарату вистачає на 5 місяців регулярного (щомісячного) використання.
Цілком нескладні рішення дозволять кожному власнику приватного будинку не лише вирішити свої проблеми зі стічними водами, а й зробити місце нашого життя більш екологічним.
