Алла Родідял – мама трьох донечок, найменшій з яких два місяці. У Біляївці її знають як кондитерку, яка випікає торти, солодощі на замовлення. Переживаючи великий стрес через серйозну хворобу дитини, вона також зацікавилась психосоматикою. Говорить, що поринула в неї настільки, що згодом кардинально змінила своє життя. Цей шлях привів її до ще одного захоплення – цвяхостояння, вона стала провідницею у цій сфері. Розпочала практику, щоб допомагати іншим людям позбуватися того, що заважає їм жити повноцінне, щасливе життя, не зважаючи на різні виклики. Зараз жінка також захопилася мистецтвом звукової терапії – співучими чашами.
Алла переконана, що часто людина переосмислює життя, змінюється і приходить до себе, коли її спіткає випробування. Так сталося і з нею. Жінка дізналась, що у доньки серйозне хронічне захворювання.
– Це був шок, паніка, істерика, коли ми потрапили до лікарні. Я розуміла, що тепер це моя найбільша відповідальність. Це постійний страх, який не давав видихнути, вирватись і подивитись у майбутнє. Я відчула, як стала задихатися від цього страху. Не було сил, лиш апатія, руки майже опускались,– згадує Алла.
Алла Родідял
Як почалась трансформація
Одного разу вона побачила в Інстаграм рекламу жінки-кондитерки. Але привернуло увагу те, що на всіх відео, постах вона була дуже життєрадісна. Хоч розповідала також про болісне розлучення, про відповідальність виховати трьох дітей. У коментарях її часто запитували: в чому ж секрет? І жінка відповіла, що працювала з психосоматологом Ольгою Дівєєвою, завдяки цій роботі змогла повернути віру у себе.
Алла підписалась на психологиню, але, згадує, спочатку вона її не вразила, а навпаки – відштовхнула. Втім все одно періодично заходила на її прямі ефіри. Під час одного з них запитала про свою ситуацію з донькою. У відповідь почула, що емоційний та психологічний біль людини може відбиватися різними захворюваннями тіла, цей стан часто сканують і транслюють наші діти.
– З цього моменту і почалася моя трансформація, я почала пізнавати себе, – розповідає Алла. – Поринула у психосоматику, спочатку багато читала про це, потім пішла на марафон, згодом на навчання, пройшла декілька курсів, тренінгів, проходила також терапію у різних фахівців психосоматів.
Під час однієї з таких терапій вона з’ясувала, що не має чутливості, вона в неї закрита. Причиною стала смерть батька. Тоді жінка була вагітна, і їй забороняли плакати на похованні, щоб не нашкодити дитині. З того часу вона щоразу під час різних викликів, негараздів закривала, душила в собі усі почуття, не розуміючи, що всі їх треба проживати, випускати назовні.
Найбільше допомогла практика цвяхостояння
Під час проходження навчання, терапії, знайома Алли порадила їй спробувати практику цвяхостояння. І саме ця практика, на думку жінки, допомогла їй позбутися багатьох блоків, які тягнулися ще з дитинства, відчути легкість і побачити шлях, куди рухатись далі.
– Я думала, що я вже відпрацювала ситуацію з батьком під час терапії психосоматики. Але коли стала на цвяхи, відчула в руках таку важкість, і в думках одразу з’явився образ тата. Тобто мозком я його відпустила, але тілом ні. Стоячи майже 40 хвилин на цвяхах, відпустивши і проживши всі емоції, я відчула легкість.
Після цього Алла пройшла ще один курс, стала провідницею у практиці цвяхостояння, купила дошку садху – цвяхи і почала свою практику.
– Звісно, перше, що відчуваєш, коли стаєш на цвяхи, - біль. Але це не просто біль, а наші непрожиті емоції, блоки, стреси, які залишились в тілі, – пояснює Алла. – Коли стоїш на цвяхах, знімаються всі маски, тут немає місцю неправді, тут ти зустрічаєшся сам з собою, зі своїм Я. Багато хто говорить, що після відчувають свободу, ніби скинули важкий тягар, а після приходить ейфорія і легкість.
Цвяхи, пояснює Алла, звичайні, просто їх кінці трішки затуплені, щоб не порізати ноги. Провідник потрібен для того, щоб допомогти людині знайти всі блоки. Бо самостійно це зробити майже неможливо.
За її словами, вона інколи просто ставала сама на цвяхи, щоб перезавантажити тіло. Бо ця практика має і профілактичний ефект з точки зору фізіології - на стопах знаходяться сотні нервових закінчень, багато різних точок, які пов’язані з певними органами. Таким чином поліпшується кровообіг, робота органів. Втім, щоб пропрацювати себе глибше, з точки зору психології, потрібен провідник.
– Зізнатися, скучила за цим процесом, адже поки була вагітна третьою донечкою і зараз під час грудного вигодовування – така практика протипоказана, – пояснює Алла.
Люди різні, але проблеми у багатьох схожі
Про свій досвід жінка почала розповідати у себе на сторінці в Інстаграм, з думкою, що він може бути корисний іншим. Говорить, зрозуміла, що люди всі різні, але проблеми у багатьох схожі. Ділилась відчуттями, коли проходила терапію, змінами, які помічає.
– Я розповідала про це, і багато дівчат почали мені писати, що вони теж таке помічають за собою, у них схожі ситуації, труднощі, проблеми. Вони хотіли спробувати теж цвяхостояння.
Чим більше Алла цим займалась, тим більше усвідомлювала, що стає дуже емпатичною, відчувала стан людей. Це її злякало, на деякий час вона припинила практику. Але згодом, пропрацювавши ситуацію, повернулася до неї.
– До мене такий потік людей пішов, я стала зовсім інша, – згадує жінка. – Лише коли знову завагітніла, з січня 2024 – припинила практику. Але вже готова повертатись.
Звукова терапія співучими чашами
Зі співучими чашами Алла познайомилась також через знайому. Та розповідала про тибетські чаші, їх чудодійний ефект від вібрацій і звуку. Демонструвала, як це працює.
– Мені так сподобалось, зрозуміла, що теж хочу. Навіть замовила собі маленьку чашу, однак ефект був не той. Втім свою чашу я таки знайшла. Вона з Непалу, і це саме та чаша, якою вперше мені провели звукотерапію. Я просто її викупила у майстрині, ще тоді відчула, що вона - моя, – ділиться жінка.
Із захватом згадує Алла знайомство з групою остеопатів "Діалог з тілом", у яких проходила звукову терапію в Одесі. Вони використовують для цього різні за розмірами чаші та інструменти. Жінка була частою їх гостею.
Наразі вона також придбала навчання зі співучих чаш. Але, каже, хоче вивчити все більш досконало, щоб почати практикувати.
Рідні зрозуміли і підтримали всі мої починання
Перші, хто помітив трансформацію Алли, були її близькі і рідні.
– Коли я розповіла чоловіку, що хочу займатися психосоматикою, він навіть видихнув зі словами "слава богу". Бо до цього ми хотіли відкривати власну пекарню, а це важкий шлях, – з посмішкою згадує Алла. – Виявилось, що він також обізнаний в цьому, бо раніше читав книгу, де автор описував процеси психосоматики.
Мама, говорить жінка, спочатку поставилась до її діяльності насторожено, хвилювалась, чи не є це гріхом. Втім, наголошує Алла, тут магії немає. Є інструменти, які допомагають розібратися самому в собі. Коли мама побачила, як це працює, прийняла і підтримала. Ну, пояснює, бо тренуватись спочатку їй доводилось на своїх рідних.
Моє життя змінилось кардинально
Раніше, розповідає Алла, вона думала: чому у її житті все так несправедливо. Знаходилась у стані жертви, щоб всі її жаліли. Були претензії до чоловіка, до дітей, до оточуючих. Пройшовши терапію, розібравшись у собі, вона зрозуміла, що це були внутрішні претензії до себе, які вона несвідомо перекладала на рідних.
– Я злилась, але не показувала злість, замовчувала свої хвилювання, не говорила, що відчуваю, бо ділитися цим з кимось було соромно. Хвороба доньки змусила мене замислитись, що я роблю не так, – ділиться Алла.
Після того, як почалась трансформація, говорить, змінилась не лише вона, а й все навколо - оточення, обставини, життя. Чоловік став більш турботливим, люблячим батьком, став допомагати більше. З’явились нові люди поруч. Вона почала помічати красу світу, маленькі деталі, в яких великий сенс, створювати власний простір, сповнений достатку. Зараз їй вже не треба бути жертвою, щоб хтось її побачив. Вистачає ресурсу, щоб підтримувати власне здоров'я і всіх дітей.
- Все наше життя – гра, і лише ти обираєш, як в неї грати, яку роль в ній будеш виконувати, – зазначає Алла. – Дуже хочу зараз повернутися до практики, щоб знову відчути свою причетність до знайомства людини з собою, до початку її нового шляху.


Хочете більше цікавого та корисного - підтримуйте роботу Біляївка.City на кнопці підтримки (зверху), а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook, Instagram, Viber, Telegram та Youtube, про природу, біорізноманіття та туризм Пониззя Дністра – дивіться тут.
А ще можна підписатися на наш сайт у розділі Google News. Просто натисніть на повідомлення, що під цією статтею 👇
