Кіра Родкіна, тридцятирічна волонтерка з Одеси, зібрала понад 20 мільйонів гривень на підтримку Збройних Сил України під час повномасштабної війни. Вона стверджує: її місія – не знайти кошти, а ефективно їх витратити. Це не просто слова. Кіра знає кожну деталь, яку відправляє на фронт, і постійно вивчає військову справу, щоб уникнути небезпечних помилок. Як правильно визначати пріоритети, кому надавати допомогу в першу чергу, як уникати шахраїв та не втрачати мотивацію через розчарування, вона розповіла для Біляївка.City.
Під час повномасштабної війни в Україні кількість благодійних фондів та волонтерських організацій значно зросла. Станом на грудень 2023 року офіційно зареєстровано 6734 волонтери. Багато людей з різних причин займаються благодійністю непублічно.
Усіх цих людей об'єднує спільна мета — допомогти, врятувати, зробити свій внесок у Перемогу. Однак волонтерство, будучи "безкоштовною роботою", яка тримається на ініціативі активістів, не має чітких вимог чи стандартів. Кожен допомагає так, як вважає за потрібне. На жаль, це іноді призводить до негативних наслідків, адже навіть найщиріші, але некваліфіковані дії можуть завдати більше шкоди, ніж користі.
– Що тільки не приходило з гуманітаркою: вживана білизна, старі радянські окуляри, зняті з бабусь і дідусів, навіть силіконові груди, – каже Кіра Родкіна. – Якщо з деяких речей можна просто посміятися й викинути, то інші викликають сльози. Наприклад, коли надсилають пігулки з вичерпаним терміном придатності або саморобні турнікети. Якщо така "медицина" потрапить на фронт, вона не тільки не допоможе в критичний момент, але й може стати причиною загибелі наших захисників. На фронті “шлак” не потрібен.
Кіра дає кілька порад, щоб уникнути таких ситуацій. Ми підготували покрокову інструкцію, яка допоможе займатися волонтерством якісно та ефективно.
Не маєте досвіду – приєднайтеся до діючого фонду
Найкращий спосіб отримати досвід у волонтерстві – це долучитися до вже діючого фонду чи волонтера і допомагати, як кажуть.
– До повномасштабної війни я ніколи не волонтерила, лише донатила на збори, – ділиться Кіра Родкіна. – Але з 24 лютого 2022 року я пішла в місцевий хаб у Чорноморську, де тоді жила, і приєдналася до волонтерства. Усі працювали злагоджено: хтось робив коктейлі Молотова, хтось приносив їжу, хтось пакував, хтось відправляв. Без роботи не залишався ніхто.
Цей досвід став для Кіри базою для створення власної волонтерської справи в Одесі.
Кіра Родкіна та її команда волонтерів в Одесі
Оберіть нішу – розберіться в ній
Якщо ви плануєте стати одноосібним волонтером або відкрити власний фонд, важливо, за словами Кіри, обрати нішу, яка вам близька і в якій ви знаєтеся. Це допоможе вам використати свій досвід на користь.
Для Кіри таким напрямком стало військове забезпечення. Вона почала з того, що вміла добре. До повномасштабної війни Кіра займалася туризмом і часто ходила в походи в гори. Тому знала, які речі потрібні на фронті: якісний спальник, зручні чоботи, теплі рукавички, ліхтарики, швидка їжа, горілки, газові балони. Вона почала закуповувати і постачати все це. Пізніше дівчина помітила, що багато військових не знають, як надавати собі допомогу на полі бою, і вирішила переключитися на медицину.
– Ми, туристи-альпіністи, звикли діяти в автономних умовах і знали, що нам ніхто не допоможе, – розповідає Кіра. – Якщо щось йде не так, ми можемо декілька годин стікати кров’ю, поки за нами прилетить гелікоптер або приїдуть рятувальники. Тому проходили ретельну підготовку: вчилися зупиняти масивну кровотечу, надавати допомогу при переломах, черепно-мозкових травмах. А військові, які тільки потрапили на фронт, часто не мали цих навичок. Тож я зрозуміла, що можу бути корисною в цій сфері.
Протокол ТССС – основа медицини
Волонтер, який займається постачанням медикаментів на фронт, має перш за все ознайомитися з протоколом TCCC (Tactical Combat Casualty Care) . Це комплексний набір інструкцій і процедур, розроблений Міністерством оборони США та Командуванням спеціальних операцій США для надання медичної допомоги пораненим у бойових і тактичних ситуаціях. Протокол складається з трьох етапів: допомога під вогнем, допомога в тактичному полі та допомога при тактичній евакуації.
– Якщо волонтер не сприймає протокол TCCC як Біблію і не визнає, що турнікети CAT – найкращі, варто задуматися! – підкреслює Кіра Родкіна. – Це основа. Не потрібно вигадувати щось нове, все вже розроблено. Медицина – це не про креативність, а про чітке, швидке і правильне надання допомоги. На жаль, у нас існує велика кількість неякісних медичних засобів, які постачають необізнані люди, що намагаються зекономити. Це може призвести до трагічних наслідків на полі бою.
Найяскравіший приклад – турнікети, які зупиняють критичні кровотечі і в прямому сенсі рятують життя. Серед турнікетів, поширених в Україні, комітетом TCCC сертифіковані лише американські турнікети CAT. Це найбюджетніший варіант і одночасно найлегший у використанні порівняно з іншими сертифікованими американськими турнікетами.
На турнікетах CAT (або їх репліках) навчаються всі наші бійці. Вони добре знають, як правильно його використовувати. Якщо на полі бою їм запропонують інший турнікет, у критичній ситуації військові можуть розгубитися і втратити дорогоцінний час.
СІЧ – це єдині турнікети українського виробництва, які допускаються до використання на полі бою. Зазвичай їх кладуть як запасні в аптечки.
Усі інші турнікети українського виробництва категорично не рекомендуються до використання.
Не хапайтесь за все одразу
Який би напрямок ви не обрали, починайте з малого. Не намагайтеся одразу організувати збір на мільйон, ставити ціль купити супутник або байрактар. Не обіцяйте допомогти десяти бригадам одночасно. Оберіть один підрозділ, де служать ваші знайомі, та визначте одну річ, якою ви можете їх забезпечити. Поступово розширюйте свої можливості та йдіть до більшого. Це перевірена ефективна стратегія.
– Я починала в медицині з аптечок, – ділиться Кіра Родкіна. – Коли закрила цю потребу, перейшла до рюкзаків медика. Як тільки впоралась, рухалася далі. І головне правило: перш ніж братися за щось нове, я вчилася. Вийшовши за межі аптечок, я навчилася надавати допомогу, використовуючи рюкзак медика. Потім – засвоїла основи евакуації, щоб знати, яким має бути евакуаційний автомобіль, які проблеми можуть виникнути, та які рішення я можу запропонувати.
Кіра Родкіна відправляє на фронт рюкзаки медиків
Зараз Кіра займається забезпеченням позашляховиків для евакуації та стабілізаційних пунктів. Тут завжди є потреба. Вона добре знає свій напрямок і не витрачає сили на інші запити.
– Коли мені пише людина з проханням знайти щось, про що я навіть не чула, одразу кажу: "Вибачте, я цим не займаюсь". Я не соромлюсь відмовляти. Було б класно, якби було більше вузькопрофільних волонтерів-професіоналів у своїй сфері, до яких я могла б направити цих людей.
Перевірте, що пише не шахрай
Головне правило волонтерів – усвідомити, що ви не можете допомогти всім, хто до вас звертається. Реально оцініть свої сили та беріть на себе стільки запитів, скільки зможете виконати. Краще почати зі зборів для знайомих, яким довіряєте.
– Моя стратегія – допомагати діючим медикам, – каже Кіра. – З більшістю з них ми співпрацюємо на постійній основі. Я впевнена в них, а вони – в мені. Я точно знаю, де розташовані їхні стабілізаційні пункти, хто там працює, і як почуваються люди. Я розумію, що гроші, які мені довірили, використовуються правильно.
Періодично Кіра закриває запити від незнайомих військових або співпрацює з іншими волонтерами. Перед допомогою вона ретельно перевіряє інформацію: аналізує запит, дивиться, хто просить, переглядає акаунти, запитує про підрозділ, напрямок і про те, хто її порадив. Іноді може пробити дані про людину через знайомих медиків. Вона обов’язково вимагає надати паспортні дані та військовий квиток, а також складає індивідуальний акт прийому передачі, який військовий підписує під час отримання допомоги.
Кіра Родкіна перевіряє інформацію, перш ніж взяти запит в роботу
Проте навіть ці заходи не гарантують повну безпеку від шахраїв.
– Був випадок, коли інший “волонтер” попросив десять аптечок. Я їх зібрала, щоб він передав хлопцям, а він їх перепродав. Коли я дізналася про це, поїхала до нього розбиратися і домоглася повернення коштів.
Ще одна неприємна ситуація виникла у Кіри з постачальником дронів. Вона разом з іншими волонтерами витратила 250 тисяч доларів на придбання техніки, і їх кинули на гроші. На щастя, організаторка цієї шахрайської схеми вже сидить у в’язниці.
– Такі ситуації можуть розчаровувати і зневірювати, адже прикро, що серед нас все ще є такі люди, – каже Кіра. – Але заради тих, хто стоїть перед нами щитом, ми не маємо права зневірюватись і полишати цю справу.
Розповідайте про волонтерство у соцмережах
Для Кіри основними платформами для просування зборів є Instagram та Facebook. Вона щодня ділиться у своїх сторіз волонтерськими буднями, а коли має натхнення, пише пости, в яких знову підкреслює важливість підтримки армії.
Як створювати якісний контент, Кіра знає добре — до повномасштабної війни вона певний час працювала маркетологом. Однак зараз, зізнається, не завжди вистачає сил.
– Мені можуть написати медики про те, що когось не довезли, а я в цей момент маю посміхатись у сторіз і танцювати з бубном. Я до цього не готова. Врешті-решт, я зараз волонтерка, а не контент-мейкер. Я не гонюся за лайками та підписниками. Для мене важлива свідома аудиторія, яка регулярно працює разом зі мною на Перемогу. Зараз таких близько тисячі людей, які на постійній основі донатять та репостять мої збори.
Не вимагайте відеозвіт від військових
Кіра Родкіна працює як волонтерка офіційно: всі її рахунки зареєстровані в податковій, де вона звітує за кожну витрачену гривню. На своїй сторінці вона публікує звіти у форматі фото та відео, де демонструє процес збору, сортування, пакування та відправлення гуманітарної допомоги.
– Я намагаюся постійно показувати людям свою роботу, але ніколи не вимагаю від хлопців на передку шикуватися по команді “Струнко” і знімати відео з подякою за кожну відправлену аптечку. Інколи я співпрацювала з волонтерами, які навіть писали сценарії для хлопців, що сказати на відео. Вважаю це неприпустимим. Адже ми маємо дякувати їм, а не вони нам. Підтримувати їх в тилу – це наш прямий обов’язок.
Якщо ж військові самі проявляють ініціативу та надсилають Кірі фото та відео отриманої допомоги, вона щиро вдячна. Проте, дівчина зазначає, що ми часто навіть не здогадуємося, що приховується за усмішками військових на фото.
Доставка: не варто щоразу їхати на фронт
Наразі найбільш зручний та економічно вигідний спосіб транспортування гуманітарної допомоги на фронт – це доставка через Нову пошту. Ця служба працює вздовж усієї лінії фронту, а для волонтерів діє спеціальна програма “Гуманітарна пошта”, що дозволяє безкоштовно доставляти посилки військовим.
– Я вважаю, що все, що можна відправити Новою поштою, краще відправити Новою поштою, – каже Кіра Родкіна. – Я не підтримую, коли в прифронтову зону їдуть без особливої потреби. По-перше, доведено, що цивільні заважають військовим і наражають себе та їх на небезпеку. По-друге, це зайві витрати на паливо, житло, їжу тощо.
Кіра Родкіна більшість допомоги на фронт відправляє Новою поштою
Виключенням можуть бути випадки, коли переганяють автівки. Звісно, такі вантажі не можна відправити поштою, тому їх можна наповнити гуманітарною допомогою, доставити військовим, а назад поїхати, наприклад, потягом. У такому разі це раціонально.
Кіра також підтримує ініціативи, коли організовують поїздки дружин та дітей до військових у прифронтову зону. Вона, як колишня дружина військового, розуміє, чому це так важливо.
Не звертайте уваги на хейт
Хейт – невід’ємна частина життя будь-якого волонтера. Якщо ви берете на себе цей тягар, готуйтеся до того, що будуть рахувати ваші особисті гроші, квартири, машини. Щойно ваша аудиторія почне зростати, в коментарі посиплються звинувачення на кшталт “крадійка”, “дівчина легкої поведінки”, “зрадниця” і т.д.
Єдина порада – будьте чесними перед своєю совістю, а на все інше не звертайте уваги.
– У мене є авторитети – провайдери у своїй ніші, чия думка для мене дійсно важлива. Я прислухаюся до них і сприймаю здорову критику. Всі інші плітки мене не цікавлять.
Волонтерка має також список успішних фондів, роботою яких вона захоплюється. Серед них БФ “Повернись живим”, БФ Сергія Притули, “Фонд Маша” (від Марії Єфросиніної), “Repower”, “Superhumans”, “Корпорація монстрів” тощо. Про них також багато пліткують, але реальні результати їх роботи доводять, що їм можна довіряти, і на них варто рівнятися.
Кіра щиро сподівається, що її поради стануть у нагоді волонтерам-початківцям, та що на фронті стане більше якісної допомоги. Якщо ви живете в Одесі, маєте вільні руки і готові допомагати армії, вона запрошує до своєї команди.
Долучитися до команди волонтерки можна, написавши їй у дірект.
