Біляївська міська рада повідомила про загибель захисника України, мешканця міста Біляївка Вадима Кузьміна (1979 р.н.). Він пішов з життя 10 вересня 2024 року в одній з прикордонних лікарень, не витримавши травм, які отримав під час бойового завдання. У Вадима залишилися мама, дружина, син та любляча родина.
– Він мені вітчим, але був як рідний батько, – розповіла нам біляївчанка Ірина Баланюк, – безвідмовний, завжди прийде на допомогу, підкаже, підтримає. А як він кохав нашу маму, як оберігав її... Побратими намагалися його врятувати після поранення, чотири доби виносили з боліт, щоб доставити до лікувального закладу. Він мав страшні поранення, але тримався до останнього, щоб дочекатися зустрічі з коханою дружиною та попрощатися з нею. Відійшов у засвіти після того, як побачився з нею...
Ірина розповіла, що Вадим завжди мріяв бути військовим, однак через стан здоров'я не зміг нести військову службу. Був мобілізований нещодавно, у червні 2024 року, пройшов медичну комісію, яка допустила його до проходження служби. Він не намагався опротестовувати це рішення, бо сказав рідним: "Хлопців на передовій час міняти, вони вже втомилися, хтось має це зробити для них".
Так склалась доля, що Вадим народився в росії, однак майже все свідоме життя, з 1984 року, прожив в Україні, на Одещині, в смт Лиманське. Там вчився у школі, пізніше у 1996 році закінчив технікум та здобув фах – водій автонавантажувач і складач поїздів. Після закінчення навчання працював водієм та майстром з ремонту та обслуговування рухомого складу. З 2017 року працював в Одеському порту майстром з ремонту та обслуговування рухомого складу.
З 2014 року він пов'язав життя з Біляївкою, одружившись на біляївчанці Олені, з якою народили та виховували 10-річного сина.
Після мобілізації Вадим закінчив Школу базової загальної військової підготовки. Здобув кваліфікацію стрільця, служив у десантно-штурмовому взводі. Поранення отримав 3 вересня, мужньо виконуючи військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність. Ворог скинув міну з дрону, яка спричинила множинні ураження.
Товаріші намагалися його врятувати, чотири дні, як розповідає родина, "болотами несли його до лікарні", однак поранення виявилися несумісними з життям. Внаслідок травм 10 вересня Вадим помер в лікарні міста Суми.
Щиро співчуваємо рідним і близьким Вадима Кузьміна з приводу цієї непоправної втрати. Ми схиляємо голови в глибокій скорботі та зберігаємо світлу пам'ять про Героя. Поховають Вадима Кузьміна на Алеї Слави в Біляївці. Про дату поховання повідомлять згодом. Вічна пам’ять Герою!
Хто хоче підтримати родину Героя, донька дружини Вадима Ірина Баланюк створила банку Монобанку на підтримку рідних загиблого. Банка за посиланням відкрита.
