Миколу Роженка на Одещині переважно знають як науковця, еколога, професійного біолога з 30 річним стажем, який працює у Нижньодністровському національному природному парку. Біляївка.City хоче розповісти про нього як про бджоляра, який присвятив 15 років цьому захопленню. Фішка в тому, що чоловік отримує органічний, екологічно чистий мед, який може бути панацеєю від багатьох хвороб. Пан Микола пояснив, який мед найякісніший, і як розібратися у цьому, які продукти та напої бджільництва допоможуть зберігати здоров’я, і чому бджоли несуть користь людям навіть після своєї загибелі. Прочитавши цю публікацію, велика вірогідність, що ви по-іншому будете ставитись до бджіл, вибору меду і його цінності.
То був сигнал з Неба
Захоплення бджільництвом Микола Роженко називає знаковою випадковістю. Років 15 тому до нього приїхав знайомий пасічник, побачив цікаву ділянку біля Дністра і попросив розмістити там п’ять вуликів. Був заклопотаний іншими справами, за бджолами не доглядав, тож вони загинули. Втім вулики з рамками залишились. Навесні, коли бджоли розмножуються, туди прилетіли бджоли-розвідники, побачили порожні вулики і заселили там молоді сім’ї.
– Не було нічого, – і на тобі! Стільки бджіл, –згадує Роженко. – Я коли побачив, сприйняв це як сигнал з неба. Мовляв, Миколо, давай, займайся. Тож купив інвентар і почав.
Перші декілька років, ділиться він, нічого не виходило. Бджоли роїлися, не носили мед, займалися своїми справами, а він за цим спостерігав і не знав, що робити. Досвід прийшов з роками після ретельного вивчення літератури, після купи спроб, перевірок і спілкування з колегами.
Зараз асом у бджолярстві пан Микола себе не вважає і скромно говорить, що знає лише ази. Разом з тим може розповісти багато цікавої, корисної інформації як пасічникам, так і поціновувачам меду.
Микола Роженко з медом власного виробництва
Проблема не в кількості, а звідки бджоли "несуть" мед
На думку бджоляра, в Україні наразі проблеми з медом взагалі немає. Виробництво досить потужне. Коли він почав це питання вивчати більш глибоко, зрозумів, що проблема не в отриманні меду і його кількості, а в тих ділянках, звідки бджоли несуть до вулика мед.
Як з’ясувалося, більше 90% територій, звідки вони несуть мед, – це агроценози, поля, на яких фермери вимушено використовують багато токсичних хімпрепаратів. Бджолам нічого не залишається, як ці токсичні препарати разом з нектаром нести у вулик, а звідти токсини потрапляють до меду і, відповідно, – на людський стіл.
Як еколог пан Роженко усвідомлював екологічну проблематику медової індустрії в Україні і замислився, яким чином і де можна зібрати відносно екологічно чистий мед. Виявилось, зробити це можна у Карпатах, Поліссі. На Одещині такими територіями є дельти великих річок, серед яких є Дністер.
Друга складова, на думку бджоляра, яка шкодить якості меду – це недосвідченість і консерватизм пасічників. Багато з них використовують супертоксичні препарати у боротьбі з хворобами бджіл. Вони дуже ефективні, але впливають не лише на бджіл, а й перекреслюють якість меду. На смак це не відчути, можна побачити лише в лабораторних умовах.
– Пасічники роблять це, бо так робили їх діди, такі аргументи переважно чую. Але ж прогрес і технології не стоять на місці. Зараз є біологічні препарати, які мають рослинне походження. Вони не такі ефективні, але ті бджоли, які вижили під час обробки біопрепаратами, набагато цінніші за тих, які вижили після хімічної обробки. Вражає й те, що залишки токсичних препаратів ще мінімум п’ять років будуть зберігатися на стінках вуликів і на рамках, – пояснює еколог.
Врахувавши ці моменти, пан Микола вирішив піти шляхом органічного бджільництва. Він розмістив свою пасіку у пониззі Дністра, у плавнях, подалі від садів, полів, городів, територій, на які впливає людина, і використовує у догляді лише біологічні препарати.
– Вважаю, що за органічним виробництвом будь-якої продукції у сільському господарстві майбутнє, зокрема і меду. Тому цей напрям буду розвивати і підтримувати.
Наскоком мед не отримаєш
Бджоляр зізнається, що як професійний біолог, маючи фундамент біологічних знань, думав, що свій мед куштуватиме вже на другий рік. Йшов рік, другий, четвертий без меду, і на п’ятий він зрозумів, як мало ще знає про бджолярство, скільки всього ще треба вивчати.
Бджоли, за його словами, вимагають пильного спостереження. Особливо насичений період для бджолярів – весна, тоді на пасіці треба бути з ранку до вечора. Треба вчасно забирати, добавляти, міняти місцями рамки. Вчасно підгодовувати, дивитись за розмноженням, як працює матка, чи треба її змінити. Одним словом – бути диригентом. Можна за один день щось упустити - і втратити весь сезон. Коли він це усвідомив, почав отримувати мед. Великих обсягів не має, щось для себе, є і на продаж. Найважливіше - працює виключно над якістю.
- У плавнях немає потужних медоносів. Вони не зрівняються, наприклад, з полем соняшника. Гектар соняшника дає в 10 разів більше меду, ніж гектар плавнів. Але, повторюсь, у плавнях мед найцінніший. Наприклад, бджоли носять нектар з болотної м’яти, і саме це робить його високоякісним.
Цікавий факт, що монополістами такого меду в Європі є румуни. Вони спеціально розміщують бджолині пасіки на великих баржах і возять по дельті Дунаю, щоб отримати суперцінний мед з болотної м’яти. Він темного кольору, запашний, дороговартісний. У мене є невелика кількість його, але оця якісна кількість набагато цінніше за тонну меду з соняшника чи ріпаку.
Людям треба повчитися у бджіл
Пан Микола переконаний, що якби наше суспільство було організоване, як бджолина сім’я, ми б жили набагато краще. У них є чому повчитися. Особливо якості виконання кожною бджолою своїх обов’язків. У них є прибиральниці, годувальниці, доглядальниці, охоронці, розвідники. І кожна бджола на 100% виконує свої обов’язки.
Бджола живе не більше 40 днів. Ті, що зимують (впадають в анабіоз), трішки більше. За цей період бджілка зношується і гине десь у полі. Якщо смерть знайшла її у вулику, то потім її бджоли прибирають.
За словами пасічника, він нічого нового не відкриває, це все науково доведені факти. Переважна більшість вчених схиляються до того, що бджола – одна з надважливих комах екосистеми. Якщо з ними щось трапиться, якщо вони зникнуть, – припиниться життя і на планеті.
– Колообіг енергії в природі крутиться навколо запилення, і цей колообіг забезпечують бджоли, запилюючи рослини. Ми не усвідомлюємо, наскільки екологічно важливу нішу займає бджола. Вона дає продукт на планеті Земля, який не має терміну зберігання. Він може лише змінювати форму з рідкої на тверду. З прадавніх пірамід дістають мед, якому тисячі років. Якщо мед зібрали спілим, він буде зберігатися, не втрачаючи свою цілющу якість.
Яка користь від меду і продуктів бджільництва
Бджола, наголошує пасічник, не лише забезпечує людей медом, а лікує та підтримує здоров’я. Всі продукти бджільництва корисні, просто потрібно цю користь знати.
Мед – це дуже потужний бактерицид. При вірусних і бактеріальних хворобах він перший помічник людині. Настоянки, які виготовляють на продуктах бджільництва, дуже корисні.
– Чи знають люди, що бджола продовжує нести користь, коли гине. Є настоянка бджолиний підмор. Навесні, коли бджоли перезимували, частина їх гине, і це називають підмор. Якщо цей підмор настояти на спирту, то кращих ліків для репродуктивної сили чоловіків годі й шукати, – розповідає пан Микола.
В руках Миколи Роженка настоянка воскової молі 20% на спирту – вогнівка, застосовується для очищення судин і має інший позитивний спектр дії на організм
Настоянку прополісу використовують широко в медицині, починаючи від стоматології до гінекології. Є цінний продукт бджолиний пилок і перга. Пилок, як пояснив бджоляр, це те, що бджола несе дорогою від квіточки до вулика. Перга виходить, коли бджілка кладе пилок у соту і збагачує її різними ферментами, амінокислотами, заливає медом, це – супер цінний продукт.
– Збір перги – це копіткий процес, вищий пілотаж, я збираю поки пилок. Особливість його в тому, що це пилок з диких рослин, різнотрав’я – чистий і корисний, він має навіть інший колір – червоно-жовтий, а подекуди і синій, – пояснює пасічник.
Бджолиний пилок з пасіки Миколи Роженка
Один з найцінніших продуктів бджільництва – маточне молочко, ним бджоли вигодовують матку. Тут відбувається диво природи. Бджола відкладає однакові яйця, щоб з них виросли бджоли. Якщо годувати їх простою їжею – буде звичайна бджола, а якщо теж саме яйце маточним молочком – буде матка.
– Те молочко, яке накопичують у клітинці сот, супер корисне, підтримує імунітет і впливає на всю фізіологію. Я його теж збираю навесні, коли бджоли розмножуються, виводять маток. Але цей продукт складно зберегти, треба або в морозилці, або одразу з’їсти, – зазначає пан Микола.
Ще один найцінніший продукт, який добувають дуже обмежено, – отрута бджоли, це вузька спеціалізація. Якщо використовувати певну дозу цієї отрути, вона лікує багато важких хвороб. На її основі виготовляють ліки, мазі тощо. Декілька грамів такої отрути може коштувати десятки тисяч доларів.
– Бджільництво врятувало мене під час епідемії ковіду, – згадує пан Микола. – Простоявши весь сезон над вуликом, вдихаючи пари, збагачені прополісом, секретами бджіл, певно, я підготував свій організм до вірусу. Коли захворіли рідні, колеги – в мене не було жодних симптомів. Я таки здав аналіз, і ковід в мене виявили, але я його не відчув абсолютно. Тобто бджільництво не лише цікаве, а ще й корисне, – підсумовує пан Микола.
Бджоляр Микола Роженко
Каже, дуже часто запитують його ще про забрус. Це те, чим бджола закупорює соту. Ці кришечки, просочені прополісом, маточним молоком, пилком, мікроелементами, якщо просто пожувати, то можна забути дорогу до аптек, принаймні дорогу до ЛОРу точно, ділиться пасічник. Корисний забрус і для ясен.
Цікавий процес отримання меду. Як пояснює пан Микола, бджола не несе з квіточки мед, як дехто вважає. Вона несе крапельку нектару, приносить у вулик і віддає іншій бджолі, яка його переробляє кілька разів в мед. Ця мілі краплина потрапляє в соту.
Бджола всмоктує нектар і у шлуночку збагачує ферментами, амінокислотами, різними секретами, поки він не стане високоякісним медом.
Варто розуміти, на думку пасічника, що таке неспілий мед. Це коли половину рамки бджілки вже встигли довести до потрібної кондиції, а іншу ще ні. Тобто над тим медом вони ще працюють, а його пасічник вже струсив разом з іншим медом, не дав завершити процес. От такий мед буде неспілий і, відповідно, зберігатиметься не так.
Як перевірити якість меду
На думку Миколи Роженка, наразі на ринку важко знайти несправжній мед, пасічникам немає сенсу його підроблювати з інших складових. Інше питання – якість.
Найпростіший спосіб перевірити справжність меду, набрати його у ложку і почати лити вниз на поверхню (тарілку, банку, стіл тощо). Цівка повинна лягати пірамідкою. Це ознака 100 % натурального меду. Якщо мед на поверхні просто розтікається, то вже не мед. Коли спека, пірамідка буде меншою, прохолодніше – вищою. Ще одна ознака справжнього меду, коли мед припинити лити, цівка відривається і підстрибує вверх, як резина. Інша рідина просто обірветься.
Також справжній мед має трішки гірчити у горлі. Ніби хочеться одразу запити водою. Ще один фокус, якщо налити у тарілку воду і трішки меду туди додати, похитати, то можна побачити сіточку з рамки вулика.
– Не можу пояснити як біолог, як це відбувається, але малюються соти. Знаючись на фізкалоїдній хімії, припускаю, що це генетича пам’ять структурної форми молекули меду, яка схожа с сотою.
Який мед найкращий
Раніше побутувала думка, що найкращий травневий мед, гречаний. Щодо першого, говорить пасічник, то це йдеться переважно про мед з акації, яка квітла найперша. Однак з різкими змінами клімату, потеплінням, коли разом з акацією квітне багато інших рослин, назву травневий можна вважати відносною. Цей мед з різнотрав’я. Він гарний, якщо зібраний правильно.
Гречаний мед теж смачний, запашний, але, якщо врахувати, що гречку обробляють кілька разів інсектицидами, то про високу його якість говорити не доводиться.
Найнижчий за якістю, пояснює пан Микола, ріпаковий мед. У ріпака багато шкідників, його часто обробляють хімією, і бджола її несе у вулик. Однак ріпаковий мед врожайний – з одного поля можуть зібрати декілька тонн меду.
Найкорисніший, з точки зору бджоляра – мед з природного різнотрав’я, з територій, де в радіусі трьох кілометрів немає полів, садів і городів. Зокрема, таким він вважає мед зі своєї пасіки.
Секрет бджільництва, як отримати гарний врожай меду
Знання з бджільництва пасічник й досі черпає з літератури, а також обмінюючись досвідом з колегами. Багато чому його навчив літній досвідчений пасічник, нині вже покійний, – дядько Євген.
– Спочатку він три роки чекав, посміхаючись, поки мені це все набридне. Бо я щоразу приходив та емоційно розповідав йому про свої удачі та невдачі. Потім він зрозумів, що все у мене серйозно, і дав пораду опанувати штучне виведення маток. Тоді я до цього поставився скептично. Зараз розумію: дідусь був правий.
Матка, розповідає бджоляр, живе п’ять років. Але найпродуктивніша вона один рік. Якщо замінити матку, сім’я принесе 20 кг меду, якщо залишити – то два кіло. Пан Микола опанував цей процес через 10 років і наразі сам виводить матки, вміє їх підсаджувати.
– Мені також дуже цікава біологічна основа бджолярства. Ти кожен день відкриваєш нову особливість цієї сім’ї.
Микола Роженко презентує свій Дністровський мед у Біляївці
Алергія і як найкраще вживати мед
Мед, зауважує пан Микола, потужний алерген. Але якщо вживати якісний мед і у обмежених дозах, він не шкодитиме, а навіть допомагатиме і алергикам.
– Був випадок з моїми знайомими, в них діти сильні алергики. Скуштували випадково мій мед, і нічого, погано їм не було. Батьки продовжують давати його дітям у малих дозах, – згадує пасічник.– Є досвід з діабетиком. Чоловік також вживає мій мед, і від нього йому не стає гірше. Я гадаю, що найбільше шкодить не сам мед, а ті залишки хімії, які є в ньому з полів.
Середня норма вживання меду – 1 столова ложка на добу. Ця доза може забезпечити життя людині протягом доби, якщо організм використав усі ресурси. Вживати мед можна як завгодно. Найкорисніше – робити розчин.
– Такий тренд зараз, 1 чайну ложку меду розчинити у 200 гр теплої води (35-38 градусів). Бажано набирати мед дерев’яною або пластмасовою ложкою, бо метал вбиває живі ферменти, які є у медові. Розчин, який ви отримаєте, має таку ж приблизно концентрацію, як плазма крові. Такий напій натщесерце очистить організм, судини і зарядить енергією. Можна і просто запити мед водою, але в такому разі організму потрібні будуть зусилля, щоб урівняти концентрацію. А так, раз, і наче одразу у вену, - рекомендує пан Микола.
Серед вчених побутує думка, що мед не можна нагрівати, бо тоді він перетворюється на токсичний продукт. Максимально – до 40 градусів.
З останніх досліджень, пояснює бджоляр, мед можна нагрівати до 60 градусів, але не тривалий час. Токсична речовина оксі- метил-фурфурол утворюється протягом нагрівання меду більше однієї години. Тому зранку ложку меду в чай – це нормально.
Свою справу пан Микола планує розвивати і надалі у тому ж руслі – органічний мед високої якості. Хоче ділитися досвідом, показувати і приймати гостей на пасіці, де в нього наразі вже 80 вуликів. Також почав запроваджувати і випробував на собі апітерапію – сон на вуликах. Ефект, каже, дивовижний, але це вже зовсім інший привід для розповіді.
