Верховна Рада 16 липня скасувала переведення годинників на літній час. Депутати ухвалили законопроєкт 4201, який був зареєстровний ще у 2020 році. Востаннє українці переведуть стрілки цієї осені, 27 жовтня. Це означає, що зимовий час (UTC+2, за міжнародною шкалою) стане для Україною постійним. Таке рішення викликало у суспільстві палкі дискусії, у нього є як противники, так і прихильники, і в кожного свої аргументи.
Коли і для чого почали переводити годинники
Перехід на зимовий та літній час діє в більше ніж 100 країнах світу. Вперше це зробили в Європі після Першої світової війни. У прихильників переходу був залізний аргумент - так вдається більш ефективно використовувати світловий день та економити електроенергію.
Літній час в Україні перше запровадили у 1919 році, за часів Української Народної Республіки. Це мало допомогти людям ефективніше використовувати світловий час. Згодом до цієї практики повернулися у 1981 році.
Країни Європейського Союзу з 2021 року самостійно вирішують, чи переходити на літній та зимовий час. Зокрема, продовжують це робити Італія, Іспанія, Франція, Польща, Німеччина, Нідерланди, Латвія, Литва, Естонія, Фінляндія.
Перша спроба ухвалити в Україні єдиний час провалилась у 2011 році. У 2020 році голова ВР Руслан Стефанчук знову згадав про ідею скасувати переведення годинників. Тоді він пропонував жити за зимовим часом. У профільному комітеті стверджували, що саме UTC+2 (тобто зимовий час) є природним для України.
Однак, якщо залишитися на зимовому часі, то наприкінці червня-липні на сході країни сонце сходитиме посеред ночі — десь о 3:00 годині, а заходитиме приблизно о 20:00.
Тож, Стефанчук пропонував дописати у закон, що "органи місцевого самоврядування в разі необхідності можуть рекомендувати час початку робочого дня для підприємств, установ та організацій усіх форм власності на відповідній території".
Депутат від "Європейської солідарності" Володимир В'ятрович апелював, що через зимовий час ми не зможемо синхронізовано жити з Європою. Тоді законопроєкт Стефанчука відправили на доопрацювання.
Разом з тим, залишитися назавжди на літньому часі теж не дуже вдалий варіант. У такому випадку в західних областях сонце взимку сходитиме приблизно о 9:00 ранку, тобто на роботу, до школи потрібно буде збиратися в темряві.
Аргументи проти скасування літнього часу
Після ухвалення закону 16 липня Академія наук вищої школи закликала президента Володимира Зеленського накласти на нього вето. Заяву голови організації Олександра Наконечного опублікувало видання "Новинарня".
На думку академії, через скасування переходу на літній час світловий час буде використовуватися неефективно.
"На сьогодні, попри запровадження енергоощадних ламп, питання зменшення енергетичних витрат на освітлення залишається актуальним, що зафіксовано, зокрема, й рекомендаціями Європейської економічної комісії ООН", – аргументує Наконечний.
За його словами, провідні держави світу практикують переведення годинників у літні місяці, зокрема, США, Канада, Велика Британія і країни ЄС. Натомість Росія, Білорусь і Китай відмовилися від цієї практики.
"Таким чином, з ухваленням законопроєкту №4201 Україна відійшла від практики обчислення часу, загальноприйнятої для країн ЄС та інших держав, що підтримують Україну в її боротьбі проти російської агресії, і прийняла варіант, характерний для тоталітарного світу. Таке рішення важко пояснити з точки зору будь-якої політичної логіки", – стверджує очільник АН вищої школи.
Відтепер, пояснює Наконечний, наприкінці червня у Києві світатиме о 3-й ранку, а сутенітиме – о 20-й вечора. Це, за його словами, збільшить витрати на освітлення у вечірні години навесні, влітку та восени.
"Натомість у ранкові години сонячне світло буде витрачатися марно. Тож наступний крок, до якого змушена буде вдатися влада в умовах дії законопроєкту №4201 – це запровадити гнучкий графік початку робочого дня в різних регіонах держави, що цілком нівелює ефект часової "стабільності", який повинен забезпечити законопроєкт №4201", – підсумовує Олександр Наконечний.
Також науковець стверджує, що на сьогодні немає визнаних світовою науковою спільнотою досліджень, які б свідчили про серйозний вплив переведення годинників на здоров’я.
"І це є цілком зрозумілим: адже десятки мільйонів людей, регулярно подорожуючи по всьому світу, змінюють годинні зони не двічі на рік, а значно частіше, й не на одну годину, а на більший часовий інтервал. Це справді призводить до певного тимчасового дискомфорту, але не тягне тривалих негативних наслідків і зовсім не є підставою для відмови від подорожей за межі своєї годинної зони".
Також Наконечний попросив доручити уряду утворити робочу групу з фахівців, які б могли попрацювати над вдосконалення системи обчислення часу в Україні.
Аргументи за
Зазвичай противники переведення годинників аргументують це негативним впливом на здоров'я та біоритми. Адже з переходом на літній час у людини забирають годину сну, організм не встигає адаптуватися, люди скаржаться на втому, недосип, слабкість.
Серед тих, хто позитивно поставився до скасування літнього часу - біологиня Ольга Маслова, яка наголошує на тому, що сезонне переведення годинників не є корисним для людей.
"Сама процедура "дьоргання стрілок" щопівроку вже давно визнана хронобіологами (фахівцями з біологічної ритміки) та дослідниками сну не корисною, а для деяких категорій людей навіть шкідливою".
За словами експертки, у нас є внутрішня система добових ритмів, яка прив'язана до певного режиму, а також генетичних та психосоціальних особливостей.
"Наш біологічний годинник має з одного боку свою внутрішню ритміку, а з іншого – орієнтується на добові та сезонні зміни ступеня освітленості та інших параметрів зовні. Найбільш болючим для біологічного годинника є десинхроноз внутрішнього та зовнішнього ритмів", – пояснює біологиня.
При цьому чим менше відмінностей у графіку в різні дні, тим краще функціонує наш організм.
"Коли робимо велику різницю в годинах прокидання і вкладання на вихідних і в будні (понад 4 години), або часті переведення стрілок, то даємо організму не дуже приємні сигнали".
Також, за результатами американського дослідження, найбільш чутливою групою населення до зміни часу є люди із серцево-судинними захворюваннями.
В Американській академії медицини сну пояснюють, що біологічний годинник людини регулюється зміною світла і темряви, саме це впливає на ритми сну та пробудження.
"У повсякденному житті наш розпорядок дня часто залежить від соціального годинника, тобто від тих періодів, коли ми працюємо, вчимося чи займаємось іншими справами. Коли сонячний час (схід і захід сонця) не збігається із соціальним годинником, виникає десинхронізація між внутрішнім ритмом організму та соціальним розпорядком".
