Будинок культури у селищі Повстанське живе без ремонту пів століття. Два роки тому його і без того непросте становище погіршив обстріл, через який у будівлі не залишилося жодного вцілілого вікна. Попри це, він залишається єдиним осередком дозвілля у селищі і продовжує працювати, збирати навколо себе людей та залишатися осередком незламності маленького селища.
До повномасштабної війни Повстанське та його мешканці неодноразово ставали героями публікацій на Біляївка.City. Ми розповідали про їх ініціативи, креативні заходи, перемоги у громадських проєктах та конкурсах, а вони ділилися досвідом, як їм це вдається. Сьогодні ми вирішили вчинити інакше та зібрати рішення для повстанців з інших громадах України, які спрацювали там і можуть допомогти врятувати будинок культури у селищі.
У чому проблема
Повстанське одне з шести сіл, які входять до складу Біляївської громади. Територіально і за кількістю населення – це найменший населений пункт ОТГ, до повномасштабної війни тут мешкало близько 400 жителів.
Дитсадок у селищі перестав працювати наприкінці 90-х, школи немає. Будинок культури, по суті, залишається єдиним місцем у Повстанському, навколо якого продовжує існувати культурне життя – працюють гуртки, діти й молодь можуть творчо розвиватися та змістовно проводити дозвілля. Для дорослого населення – це місце для зустрічей та спілкування, можливістю сходити на культурний захід у себе в селі, а не шукати альтернативу десь в іншому місці, куди ще треба думати, як дістатися, а головне – повернутися в умовах комендантської години.
Багато років головною проблемою будинку культури у Повстанському залишаються умови, в яких доводиться працювати та займатися дітям. Без сліз на будинок культури не глянеш.
Проблема №1: 50 років без ремонту
Ця проблема виникла не вчора, тому трішки передісторії, щоб було зрозуміло, про що йде мова.
Будівлю збудували у 1973 році, тоді на території Повтанського працювало підприємство "Сільгосптехніка", яке утримувало роботу будинку культури. Потім у підприємства виникли фінансові проблеми, і воно припинило своє існування. Будівля, як і більшість приміщень, почала занепадати та руйнуватися.
Для будинку культури ситуацію погіршувало те, що він залишився без опалення. Раніше тепло постачала котельня підприємства, коли його не стало, не стало опалення у клубі. Стіни, стеля почали сипатися, будівля втратила більшість вікон.
Працівники БК згадують, що взимку були часи, коли під час репетицій у пляшках замерзала вода. Був і такий період, коли працювати доводилося не лише без тепла, а й світла. Фактично від початку будівництва і до сьогодні будинок культури жодного разу капітально не ремонтувався.
Проблема №2: питання з опаленням вирішили, але блекаути принесли нові виклики
Після реформи децентралізації та об'єднання з Біляївкою в одну громаду вирішення проблем у Повстанському БК міська рада почала з відновлення опалення. У будівлі встановили потужний твердопаливний котел, який забезпечив теплом велику концертну залу, фойє та приміщення, де проходять гурткові заняття. У будинку культури стало тепло і комфортно, відновилися концерти, а колись холодна зала знову заповнилася глядачами.
Під час повномасштабної війни, коли почалися атаки на енергетичну інфраструктуру та блекаути, робота БК в осінньо-зимовий період знову опинилася під загрозою. Адже для повноцінної роботи котла потрібне світло.
Після відновлення тепла у будинку культури стали регулярно проходити концерти. Фото 2019 року
Проблема №3: вікна постраждали через обстріл
У квітні 2022 року Повстанське пережило ворожий обстріл, тоді міністерство оборони рф офіційно взяло на себе відповідальність за цю атаку. На щастя, в селі ніхто не постраждав, але від ударної хвилі в будинку культури не залишилося жодного вцілілого вікна, старі шибки просто не витримали сильного вибуху та посипалися.
Вікна у будинку культури не витримали ударної хвилі
Як розповіла нам заступниця Біляївського міського голови з соціально-економіних питань Олена Кравченко, Біляївська міська рада одразу після обстрілу почала шукати можливості, щоб залучити кошти для відновлення будинку культури у Повстанському.
– Ми постійно моніторимо гранти та програми, подаємо заявки, але наразі міжнародні донори більше сфокусовані на допомозі деокупованим територіям та відновленні критичної інфраструктури. Як тимчасове рішення, щоб у будинку культури могли займатися діти та проходити заходи, ми облаштували залу на другому поверсі. З ремонтом та заміною вікон допоміг благодійний фонд "Можливість", який постійно співпрацює з міською радою, а у Повстанському вже багато років організовує заняття для дітей. Також завдяки меценатам у залі встановили потужний кондиціонер, який працює в режимі зима-літо та дозволяє обігріти приміщення з настанням перших холодів. Попри це, ми не втрачаємо надії знайти фінансування та продовжуємо шукати різні можливості для відновлення будинку культури.
У цій залі сьогодні проходять заняття для дітей та заходи
Єдине місце, яке сьогодні залишається без вікон, це концертна зала. Там тимчасово забили рами плівкою. Всі заходи у будинку культури наразі проходять не на сцені, а у танцювальній залі. Це невелике приміщення, тому свята переважно організовують для дітей та їх батьків. Збирати більше людей – немає змоги
Вікна у концертній залі теж не вціліли
Рішення: як обігріти будинок культури, якщо немає світла
Сьогодні будинок культури у Повстанському важливий не лише як місце для дозвілля. На випадок тривалих вимкнень світла у будівлі облаштували пункт незламності з генератором та буржуйкою, щоб мешканці могли підзарядити техніку та зігрітися. Однак досвід минулих зим показав, що обігріти таке приміщення лише буржуйкою недостатньо, надто високі стелі та площа.
Що ж котел? Чи існує рішення, яке допоможе йому виконувати свої фукнції під час блекаутів. Біляївка.City вирішили запитати про це у Віталія Болонкіна, власника компанії, яка займається виготовленням твердопаливних котлів.
– Котел виробляє тепло і без світла, але постачає його у різні приміщення вентилятор, який встановлюють разом з котлом. Саме для його роботи потрібна електроенергія. Тому коли вимикають світло, котел продовжує працювати і давати тепло, але далі по трубах воно не розподіляється. Щоб вентилятор виконував свою функцію підійде, наприклад, генератор, його оптимальна потужність 5 кВт, можна і три, але бажано все-таки п'ять.
У будинку культури, як вже згадувалося, є генератор, але його потужність близько 3 кВт, тобто потрібен сильніший, який дозволить запустити вентилятор. Тоді приміщення буде з теплом.
Ми перевірили, ціна на такі генератори в інтернет-магазинах – від 20 тисяч грн і вище. Загалом, це не астрономічна сума, щоб не можна було знайти на це гроші.
В умовах обмежених ресурів можна скористатися також різними програмами підтримки. Наприклад, благодійний фонд We Stand With Ukraine минулого року надав 1000 генераторів різним організаціям. Час від часу такі фонди оновлюють прийом заявок, важливо постійно моніторити, щоб не пропустити можливість.
Рішення для ремонту: трансформація у сучасний культурно-соціальний центр, хаб
Ремонт будинку культури, особливо якщо мова йде про капітальну реконструкцію, потребує серйозного фінансування. В сьогоднішніх реаліях такі прооєкти бюджетам громад, м'яко кажучи, не по кишені. Однак є інші можливості залучити фінанси через грантові програми, які допомагають відновлювати заклади культури.
Як правило, радянська модель існування будинку культури донорів не цікавить, переважно фінансуються проєкти, які перебчають трансформацію такого закладу у багатофункціональний простір з різними можливостями.
Можливо, просто під час пошуку грантів, варто змістити фокус з фінансування на ремонт будинку культури, натомість запропонувати створити молодіжний хаб, інтеграційний простір для знайомства місцевих людей та ВПО. Тобто шукати більш сучасну подачу.
Показ мультиків, Повстанський БК
Молодіжний центр "КУБ", Чернігівська область
Як приклад, це рішення від Чернігівської області, містечка Корюківка, де створили молодіжний центр. Народився центр з громадської організації, яка намагалася зацікавити молодь активним і змістовним дозвіллям.
Один з ініціаторів ідеї Володимир Онищук в інтерв'ю UCHOOSE розповів, що починалося все зі спільних проєктів з молодіжною радою, згодом міська рада надала приміщення, а за допомогою донорів вдалося реалізувати багато ідей та осучаснити центр.
Сьогодні у приміщенні "КУБу" є простора зала з проектором і столом для пінг-понгу, кухня, кімната з книжками, ігровою приставкою та настільними іграми. Майже щодня у центрі прооходять якісь заходи – вечори українського кіно, тренінги, квізи. В рамках одного з проєктів, який ініціював центр, старшокласники мали змогу попрацювати у готельно-ресторанному комплексі, поліції, міській раді, фермі, щоб "приміряти" на себе одну з професій.
Влітку молодь проводить музичні івенти на літній сцені у парку, яку вони відремонтували разом з міською владою. Також центр організовує виїзні заходи в сусідніх селах, для такої місії іноземне посольство подарувало їм мікроавтобус.
Культурно-соціальний центр Urban Camp, Львів
У Львові активісти Street Culture & Urban Reform у партнерстві з мережею молодіжних просторів "Твори!" перетворили закинутий палац культури на Urban Camp – житловий центр для переселенців.
Концепція не лише у тому, щоб надати людям безкоштовне житло за рахунок покинутої будівлі, а й відновити роботу закладу культури, який багато років не працював. Реконструкція будівлі коштувала близько 25 млн грн, 20 млн - це кошти грантових програм, 5 млн грн виділили з міського бюджету. Донори: USAID, CORE Responce, Crown Agents/Help Age International, DERF, Save the children, KukurKulture, Signify, Karcher.
Будівля складається із трьох поверхів та укриття. На першому облаштували загальний хол, простір для дітей, спортивні зони для гри у баскетбол та футбол, зал паркуру. На цьому ж поверсі знаходиться сцена з глядацькою залою, де будуть проходити різні заходи. Крім того, у будівлі зберегли та відреставрували мистецькі елементи – унікальну мозаїку, велетенські люстри.
Другий поверх відвели для житла переселенців. Кімнати мають вигляд модульних боксів, де можуть жити по 3-4 людини, також є спільна зона. Загалом центр розрахований 100 людей.
Третій поверх теж планують відремонтувати та відкрити там освітній хаб, де можна буде не лише жити, а й навчатися.
В Біляївській громаді живе близько 1000 людей з категорії ВПО. Як тимчасове житло, як інтеграційний простір для дозвілля, можна було б розглядати таку ідею, а в подальшому, якщо закінчиться війна, цей центр міг би використовуватися для інших цілей: як зали для занять, наприклад, або ж житло для викладачів, яких можна було б запрошувати на вихідні проводити якісь майстер-класи для дітей громади.
Баштанка, Миколаївська область
У місті Баштанка на Миколаївщині завдяки програмі USAID DOBRE відремонтували будинок культури, який сильно постраждав від російських обстрілів. За грантові кошти там придбали необхідні матеріали для відновлення фасаду та внутріщніх приміщень, а громада організувала ремонтні роботи.
Фішкою став оновлений підвал будинку культури. У приміщенні облаштували не просто укриття, а простір, який планують використовувати для проведення культурних заходів та молодіжного дозвілля. Також у великій залі підвалу хочуть облаштувати залу з гумовим покриттям для занять фітнесом. На цю ідею також планують залучити благодійні кошти.
Тобто, як бачимо, існує багато донорських програм, головне правильно оформити свою заявку. Повстанському потрібен будинок культури, варто скористатися цими рішеннями, щоб дати йому новий поштовх до життя.
