Після публікації Біляївка.City про руйнування в селі Палійове, Вигодянської громади, з нами зв'язався керівник спортивного клубу з Одеси Hello moto Сергій Сергієнко. Він попросив контакти когось з села, щоб допомогти постраждалим родинам. Виявилося, що допомогли вони не лише фізичною працею, а й повернули надію мешканцю зруйнованого будинку.

Ми побачили будинок, який зруйнував російський шахед

Одеський спортивний клуб Hello moto об'єднує людей, які люблять дорогу та швидку їзду на мотоциклах. Його голова Сергій Сергієнко працює у Біляївському лісництві єгерем. Виріс він в Алтестове, село Палійове пам'ятає з дитинства, адже часто приїздив сюди на базар, тож не міг пройти повз цієї інформації.

– Коли ми приїхали на місце, то побачили стіни, які залишилися від одного з будинків, а також зруйновані господарські споруди, навколо валялися шматки шиферу, це все, що залишилося від даху, – розповідає Сергій, – у Палійове постраждали два будинки, один – старости села, але він взяв нас за руку та відвів до сусіднього будинку. Сказав, що собі дасть раду, а тут допомога точно необхідна.

Одеські байкери-волонтери накрили плівкою дах будинку, щоб він остаточно не розваливсяОдеські байкери-волонтери накрили плівкою дах будинку, щоб він остаточно не розвалився

У цьому будинку жила родина Кузьменків – старенька матір та її син Олександр. Матір забрав до себе в Одесу ще один син, а Олександр Кузьменко, залишився жити один у маленькому сараю. Це єдине повністю вціліле приміщення на його подвір'ї. Після потужного вибуху він кілька днів не чув взагалі, думав, що втратив слух.

Усі речі, які вдалося врятувати, склали у великі целофанові пакети, але вони набралися вологи, бо протягом тижня йшов дощ. Постраждалий від шахеда будинок розсипався, а глина, яка скріплювала між собою ракушняк, розм'якла, створюючи калюжі болота навколо себе.

Оскільки комісія має обстежити збитки, то попросили нічого не прибирати якийсь час, пояснив Олександр Кузьменко. Однак обстеження затягнулося на три тижні. Вітер, дощі просто добивали будинок цей час.

– Місцеві мешканці допомагали у перші дні, коли сталася біда, це перший такий випадок в селі, тож комісія сільської ради тільки вивчає всю юридичну базу, як все оформити правильно, – пояснює староста села Дмитро Криницький. Його будинок також постраждав тієї страшної ночі.

Староста каже, що допомога одеських байкерів стала для Олександра Кузьменка справжньою надією, що можна відновити своє життя на руїнах.

– Знаєте, він якось ожив, став більш оптимістичним, бо ці байкери – по суті єдині люди, які запропонували свою допомогу. Для нього це було неочікувано та зворушило дуже, що купа людей приїхали з Одеси та зробили за день роботу, яку б сам він робив тижнями.

Серед нас є айтішники, парфюмери, моряки

Одеський спортивний клуб Hello moto об'єднує різних людей, які люблять швидкість та адреналін. Більше 12 років тому, завдяки Сергію Сергієнко, у місті Одеса з'явилася мотошкола для всіх, хто бажав здобути навички керування мотоциклом. Тут не лише вчили базовим принципам водіння, а й вдосконалювали контраварійну їзду, швидке маневрування та гальмування. У 2011 році, завдяки підтримці мотошколи, була створена служба екстреної мотодопомоги СЕМПО. Ця служба надавала повноцінну допомогу мотоциклістам у разі ДТП. Невдовзі члени цієї спільноти навіть отримали дипломи парамедиків і оснащені професійними аптечками, що дозволило їм здійснювати чергування по місту.

До повномасштабної війни вони проводили багато часу в дорозі, але не забували про благодійність. Часто їздили до дитячих будинків, щоб порадувати дітей солодощами, подарунками, катанням на мотоциклах. Війна змінила пріоритети. Тепер вони займаються тим, що допомагають постраждалим цивільним вирішити гуманітарні проблеми.

– Серед нас всього кілька є будівельників, які в цьому розбираються професійно, – каже Сергій Сергієнко, – ми вчимося на ходу, вже й дахи будували, і вікна ставили, і стіни укріплювали. Ми всі різні, серед нас є моряки, айтішніки, навіть парфюмери, до повномасштабної війни нас обʼєднала любов до мотоциклів. Зараз ще й спільна трагедія – війна. Тому ми і допомагаємо цивільним людям, які страждають від російського тероризму.

Як виглядає подвір'я після атаки російського шахедаЯк виглядає подвір'я після атаки російського шахеда

За один день, 24 березня, волонтери зібрали та розфасували понад десять тонн будівельного сміття, яке потім було завантажено на автомобіль самоскид. Вони очистили територію від наслідків атаки. Накрили спеціальною плівкою дах та господарські споруди.

Учасники волонтерського прибиранняУчасники волонтерського прибирання

Наступний крок – будуть зводити модульний будинок, який у подальшому може використовуватися родиною як господарська споруда, коли відремонтується основний будинок.

Це тимчасове житло буде складатися з osb-плит, дерев’яного каркасу, крівлі з євроруберойду, електричної проводки, вікон та дверей. Встановлення цього будиночка буде фінансуватися волонтерами мотоспільноти.

Волонтери-байкери допомагають не лише Одещині

Сергій Сергієнко розповідає, що їхня перша виїзна акція була спрямована на Миколаїв, коли росія позбавила місто води. Завантажили мікроавтобус 2,5 тоннами води у пляшках, яку байкери купували за свої кошти. Перша поїздка до прифронтового міста змінила пріоритети.

«Бува, їдеш, а поле, наше гарне, українське поле, усе, наче їжак, втикане снарядами. Такий біль бере! Адже ми й досі живемо ніби у двох реальностях. Повертаєшся з цього пекла, де люди навіть не можуть пройти вулицею, випроставши спину, лише перебіжками, а в Одесі ніби немає ніякої війни – літо, тусовки. Сюрреалізм! Дай Боже, щоб нікому не довелося в цьому каятися», — каже Сергій Сергієнко.

– Я, наприклад, комісований у 2010 році, – говорить Сергій, – але можу допомагати в інший спосіб наближувати перемогу.

Тепер війна дісталася навіть у такі віддалені села як Палійове. У південних селах байкери бачили, як старенькі люди не хочуть залишати свої будинки, як хочуть жити у рідних, навіть зруйнованих стінах. Іноді волонтери потрапляли у села-привиди, де, крім кількох пенсіонерів, їх зустрічають лише зграї осиротілих домашніх тварин.

Фото з поїздок до прифронтових сіл

Тому волонтери пообіцяли зробити все, щоб родина Кузьменків відновила можливість жити в нормальних умовах у себе вдома.

– Навіть дядя Саша був щасливим, коли побачив результат нашої спільної роботи, – каже Сергій Сергієнко. Він пережив неабиякий стрес, але має знати, що українці своїх у біді не лишають.

Фото з архіву Hello moto Одеса

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися